Між трьох вогнів: держава, бізнес, ГО
Експерт у вежі зі слонової кістки
До недавніх пір я працював у BRDO (Офіс ефективного регулювання) на посаді старшого експерта сектору “Інфраструктура”. Основна мета діяльності цієї міжнародної громадської організації – покращення умов ведення бізнесу й інвестиційної привабливості України, стимулювання розвитку підприємництва та налагодження публічного діалогу між бізнесом та владою. Якраз під час роботи у BRDO я спільно з двома партнерами заснував компанію ТОВ "Автодор Консалтінг", метою діяльності якої було консультування малих та середніх дорожньо-будівельних компаній щодо закупівельних процесів. Керівництво BRDO розцінило цю ситуацію як потенційний “конфлікт інтересів” і я був вимушений покинути цю організацію.
а) Від реалізації політик до розвитку ринку
Понад 11 років я пропрацював на державній службі, пройшов кар'єрний шлях до начальника самостійного управління від провідного спеціаліста. Як то кажуть, хто на дерслужбі був – той в цирку не сміється, враховуючи низьку оплату праці та високу інтенсивність такої роботи. І, власне, за цей час я не мав права і не займався підприємницькою діяльністю, й пішов з держслужби в експертну галузь для того, аби консультувати Уряд в проведенні реформ, оскільки як ніхто я розумію з середини що і головне як в Україні потрібно змінити на краще. Однак, я теж розумію, що реформи врешті мають колись закінчуватися, і від говоріння та писання про реформи треба переходити до практичної роботи. Відповідно, здобувши досвід на державній службі, здобувши практику в міжнародній експертній діяльності – я вважаю, що вже доріс до того, щоб я міг би консультувати бізнес.
Для цього ми і створили консалтингову компанію. Це центр проблематики: якщо я експерт затребуваний на ринку, то це говорить про те, що я не “фейсбучний воїн” чи медіа-писака, а дійсно переймаюсь і розумію проблеми дорожнього бізнесу. Фактично, робота та комунікація з бізнесом – це єдине джерело реальної інформації про актуальні події. Фактично і робота моя в BRDO була якраз направлена на полегшення ведення бізнесу в Україні. Оскільки, у нас ринок досить зарегульований. Чи можна бути експертом сектору “Інфраструктура” та, водночас, якісно впливати на покращення умов ведення бізнесу, сидячи у “вежі зі слонової кістки”? На мою думку, ні.
б) Навіщо дорожньому ринку консалтингові компанії
Ще рік тому, будучи Віце-президентом однієї із асоціацій дорожнього бізнесу, я спостерігав за тим, що дрібні та середні українські підприємства, на жаль, не можуть ефективно конкурувати на ринку публічних закупівель у дорожній галузі. У них немає можливості утримувати високоякісних юристів, у них немає можливості цілий рік утримувати закупівельників, оскільки тендера розігруються на початку будівельного сезону. Я зрозумів, щоб створити комфортні умови для бізнесу, аби ви підрядники займались саме будівництвом, всі непрофільні функції – необхідно передати на аутсорсинг.
Наприклад, за кордоном є Віденська інвестиційна агенція (Vienna Business Agency) при муніципалітеті, яка працює вже з 1982 року. Вони підтримують місцеві та міжнародні компанії на всіх етапах їхнього розвитку бізнесу, надають консультації з усіх корпоративних питань та допомагають бізнесу працювати у Відні. Тобто, в наших реаліях, приїжджає іноземний інвестор, який хоче взяти участь в роботі на дорожньому ринку, вони вміють якісно будувати, але вони не розуміють ньюансів нашого законодавства. Для цього й створюється компанія, яка може надати весь пакет послуг: від відкриття представництва в Україні, супроводу при підготовці тендерної документації для участі в тендерах і так далі. Крім цього, наприклад, малим підприємствам не потрібно наймати цілий штат закупівельників та юристів. Для цього вони могли б звертатися за допомогою до консультантів, на кшталт, нас.
в) “В чому сила, брате? Сила в правді!” На прикладі Методології закупівель Укравтодору
Не розуміючи проблем бізнесу, не консультуючись з бізнесом я не міг би дати конструктивних пропозицій щодо змін до законодавства. У цьому була практична користь від мене, як експерта у Робочій групі при Мінекономіки з розробки Методології закупівель “Укравтодору”. Від була мене найважливіша і конструктивна пропозиція, яку підтримали всі члени робочої групи – це можливість росту дрібних та середніх компаній – свого роду “Ліфт” для підрядників. Оскільки перша редакція Методології, до якої я не залучався, якраз майже консервувала дорожній ринок, вона не передбачала можливості росту дрібних та середніх компаній. Мої пропозиції прості – можливість переходу на вищі категорії доріг враховуючи досвід робіт на нижчих категоріях доріг. Оскільки раніше такого у Методології не було, я вважаю це перемогою, а не поразкою для галузі і для себе особисто.
Якщо б я не спілкувався з бізнесом, то я б цього не розумів і не міг виправити, чи не так? Від BRDO доречі був ще один експерт, який досить компетентний у сфері будівництва, але нажаль від неї я таких пропозицій я не почув. Чому я це робив і, водночас, консультував бізнес у питаннях участі в тендерах? Тому що, експерт – це тренер. Я тренував гравців. Експерт – не гравець, який грає в гру і перемагає чи програє, він консультує.
У всіх процесах регулюватися законодавством
В історії з BRDO причина мого звільнення – це суперечність інтерпретацій. Якби я вбачав конфлікт інтересів, то не засновував би ТОВ "Автодор консалтінг". Це залишається відкритою темою і прецедентом всередині цієї міжнародної організації. Виходить, що бізнес стає для експертів простором, де потрібно діяти обережно. А це, я вважаю, негативно вплине на сам інститут аналітики та консалтингу в Україні.
В історії ж з “Укравтодором” ситуація ще простіша – на позиції позаштатного радника на громадських засадах Голови Державного агентства автомобільних доріг України я займався реформою децентралізації, а не тендерами, а в Робочій групі з формування Методології закупівель я захищав важливість дерегуляції, як експерт BRDO, тобто позицію забезпечення можливості росту дрібних і середніх компаній. З точку зору законодавства, ні про які порушення не йдеться. І вибудувати потенційних конфлікт інтересів на основі цього неймовірно складно і не потрібно. Як мінімум через те, що я не є посадовою особою, владних рішень не приймаю й доручень іншим посадовим особам не даю.
Однак, деяким медійникам це все таки хочеться зробити. Хоч і їх закиди безпідставні, але вони так чи інакше впливають на мою репутацію та кар'єру. Тому я закликаю усіх журналістів не вестися на висмоктані з пальця “гучні історії”, коли, фактично, вся справа виключно у однобічному висвітленні подій та правовій колізії законодавства.
