Кандидатські іспити та природна люстрація Київради
Після стартувиборчої кампанії до столичної міської ради стало зрозуміло: ганебні явища, якісупроводжували політичні перегони в Україні ще з 90-х років, нікуди не зникли.
Як і раніше, кандидативикористовують адміністративний ресурс, продають і змінюють партійні бренди, купуютьвиборців за списками, що їх 15 (!) років тому склали політтехнологи ЛеонідаЧерновецького.
Важко усвідомлювати:герої української «Революції гідності» віддали свої життя, зокрема й за те, щобнарешті розв’язати проблему місцевого самоврядування в столиці (це було одниміз гасел Майдану). А їхньою жертвою так примітивно й ницо користуютьсякорупціонери різного калібру, намагаючись знову пролізти до сесійної залиКиївради.
Вже третягромадська революція в Україні (перша – «Революція на граніті», друга –«Помаранчева») не реалізовує народний план природної люстрації, за яким владнідержиморди мають відчути реальну загрозу своєму життю та статкам і добровільновідмовитися від будь-якої участі в роботі державних інститутів (і вчиновницькому апараті, й у представницьких органах влади).
Мабуть, длятакого сценарію потрібне вже не політичне, а соціально-економічне підґрунтя. Здається,уроків, наданих українським політикам та олігархам Майданом, не вистачило, щобпродемонструвати: у боротьбі за краще життя народ готовий іти до кінця. Вочевидь,протистояння продовжується…
Іншими словами,наступна вітчизняна революція розпочнеться не заради боротьби за громадянськіправа й геополітичний вибір. Її основним гаслом стане викорінення корупції, політичного цинізму й бідності.
Вже за кількатижнів почнуть різко зростати ціни на енергоносії. Дякувати долі, щоздорожчання припаде на літній сезон. Бідність, викликана корупцією, відсутністюсистемної стратегії розвитку держави й залучення інвестицій в економіку, – осьголовний ворог українського народу.
Боротьба зхабарництвом і низьким рівнем життя (шляхом сприяння бізнесу) станекандидатським іспитом не тільки для учасників президентських перегонів. Йогоскладатиме кожен кандидат до рад всіх рівнів – від сіл і невеликих міст доКиєва.
Мешканці столицімають чітко розуміти, що 25 травня визначиться якісний склад Київради й,відтак, майбутнє міста. Чинні депутати так і не змогли створити ефективнусистему розвитку столиці. Нинішня Київрада – це елітне місце лобіюванняінтересів міських виробників, будівельників та агітаторів високого рангу.
Протягом 20 роківстолична міськрада була інстанцією, що видавала «одобрямси» тим, хто вчаснозаносив до депутатських кабінетів пакети з грошима. Тут вирішувалися питаннядля обраних. До проблем пересічних киян зверталися лише під час виборів, та й то– у форматі балачок з серії «створимо план», «наступного року виділимо кошти»,«винесемо питання на сесію».
Досить цієїбрехні!
Сьогодні в Українівзагалі немає політичної сили, яка б реально опікувалась проблемами громадян (ікиян зокрема).
Усі прагнуть лишедорватися до корита, аби напихати пуза, не проводячи ніяких змін та реформ.
Усе було бінакше, якби ми не продавали свої голоси за продуктові набори чи кількасотгривень. Але важкий стан української економіки вже не вперше змушує українцівжертвувати свободою вибору заради разового збагачення.
Та нині ситуаціяще трагічніша. У той час, коли Київ готується купувати й продавати голоси, нашіспіввітчизники на півдні та сході гинуть за право вільно обирати свою долю.
Єдина можливапротидія цій національній ганьбі – громадський спротив практикам підкупувиборців. Саме зараз, навесні 2014 року, потрібно продемонструвати старомуполітичному класу країни, що ми більше не терпітимемо знущання, не будемоспокійно спостерігати за тим, як українська незалежність розпродається закілька кілограмів гречки.
Думаю, що після25 травня основні громадські мітинги проходитимуть перед територіальнимивиборчими комісіями. І горе тим, хто вирішить легалізувати «куплений»результат. Усі вони постануть перед судом, а на сумнівних округах пройдутьперевибори.
Тому звертаюся довсіх кандидатів: не робіть того, за що вас потім зневажатиме український народ.Доба Віктора Януковича та йому подібних уже минула. Зараз прийшов часгромадського сектора.
І замовлятимузику будемо ми!
