Не секрет, що половина української молоді за нагоди покинула б нашудержаву в пошуках кращого життя. Такий надвисокийвідсоток “латентних мігрантів” пов’язаний з тим, що в Україні існує низкаважливих соціальних проблем, які не вирішуються ні державою, ані громадянськимсуспільством.
Опитавши своїх знайомих та друзів до 30-ти років (близько 40 осіб), я виокремивтри проблеми, які повторювались у кожній відповіді:
1) Житлові проблеми (відсутністьдоступного житла на ринку нерухомості, вимушена необхідність орендувати непомірно дорогежитло або жити з родичами).
Цікаво, що проблеми з житлом є не тільки головною причиною демографічногоспаду в Україні (якщо немає власного житла, то виховання дитини перетворюєтьсяна дуже ризиковану справу), а й основним мотивом міграційних бажань молоді.
2) Алкоголізм і наркоманія. Нафоні неможливості реалізувати себе у професійній та сімейній сфері, молодь, підпресом реклами та суспільних стереотипів, з року в рік все більше вживаєалкогольних напоїв та наркотичних засобів. Певні види наркотичних речовин(наприклад, марихуана та тютюн) вже стали обов’язковими пунктами у переліку того,що слід спробувати у житті для більшості молодих людей в Україні.
Про алкогольні напої взагалі не хочеться згадувати. Абсурдна популярністьгасел «Горілка – за бокс!» та «Пиво – за футбол!» підкріплюється відсутністюмасового обурення громадян (реклама алкогольних напоїв пов’язана зі спортом:сферою людської діяльності, яку реалізує молодь).
Стає ніяково від розуміння того, що лобісти алкогольного бізнесунамагаються нав’язати суспільству кровну спорідненість спорту та спиртнихнапоїв. Найкращий варіант для цих бізнесменів – змусити суспільство думати, щоспорт це не вищий прояв фізичної культури, а лише телевізійне шоу, яке потрібнодивитись за келихом пива або чаркою горілки.
3) Відсутність прозорих тазрозумілих соціальних ліфтів, моделей успішного будівництва своєї кар’єри. ВУкраїні, поки що, немає чіткої схеми дій, які б гарантували або давали високуймовірність професійної успішності.
Принципи старанності, моральності, освіченості та законності, до якихпідштовхує християнське суспільство кожну молоду людину, у нашій державіне мають попиту. У свою чергу, ця незатребуваність призводить до зміни парадигмивиховання: або пристосовуйся до реалій системи і вчись порушувати правила дляотримання високого соціального статусу, або їдь зі своїми принципами тапозицією за кордон.
P . S : варто зазначити, щопорядок проблем у списку ніякого «соціологічного» навантаження не несе, однакочевидність вищезазначених проблем не викликає жодних сумнівів .
Чи можна вирішити ці триосновні проблеми в Україні?
Потенційно так, але вирішення кожної з 3-х головнихпроблем української молоді пов’язано з необхідністю протистояти могутнімворогам-патронам. Очевидно, що кожну наступну «драконячу голову» внижченаведеному переліку здобути важче, ніж попередню.
Патрон житлової проблеми молоді – це корумпована та недалекоглядна держава, яка всімасилами блокує проекти будівництва економного житла в обласних центрах, та,найголовніше, в Києві. Чи можна перемогти цього ворога молоді? Так, можна. Дляцього потрібно акцентувати увагу влади на житловій проблемі та розпочати виконанняпроектів з будівництва соціального житла, про які експерти будівельного ринкуУкраїни говорять вже не перший рік.
Патрони алкоголізму та наркоманії – це олігархи-виробники тютюнових та алкогольнихнапоїв, а також криміналітет, який займається виробництвом та продажемнаркотичних засобів. Чи можна перемогти цього ворога молоді? Звісно можна… ідля цього непотрібно йти на барикади і проводити революційні мітинги.Достатньо законодавчо заборонити будь-яку рекламу тютюнових та алкогольнихвиробів (включаючи PR-акції), а також змусити правоохоронні органи виконувати свої прямі обов’язки.
Тут є простір для дискусії, адже одразу частина читачів скаже, що виробникисигарет та пива є спортивними спонсорами, і якщо заборонити їм рекламуватися наспортивних заходах, то вони перестануть їх фінансувати взагалі.
На це ймовірне зауваження можна відповісти наступним чином: виробникицигарок та алкогольних напоїв і так повиннісплачувати додаткові податки за те, що вони виробляють продукцію, котра можезнищити здоров’я людини. Ці додаткові “цільові” податки можна направити самена розвиток спортивної інфраструктури в країні.
Таким чином, для знищення другого ворога української молоді потрібно тесаме, що і для перемоги над першим – політична воля державних очільників.
Патрон неможливостіреалізації молоді в Україні – дух тотальної корупції та системавертикальної соціальної мобільності, яку можна назвати «мажорством». Ценайстрашніший ворог української молоді, якого набагато складніше перемогти, ніждвох попередніх.
Для того, щоб побороти алкоголізм та наркоманію, а також вирішити житловупроблему, достатньо низки вольових політичних рішень. Створення можливостейреалізації української молоді вимагає не тільки рішучих політичних дій, але ізміни всієї системи цінностей у країні, визначення реальних пріоритетіврозвитку держави.
«Мажорства» теж можна позбутися лише завдякиновій якості культури, титанічним зусиллям суспільства, витраченим на знищенняелементів станового права. Рівність людей походить від принципів гідності, а«мажорство» заперечує цю християнську істину, спотворюючи обличчя України тазводячи ідол грошей і блату.
Для перемоги над першими двома ворогами української молоді достатньорішучого політичного лідера, для перемоги над третім – потрібен якісно новийполітичний клас.
Саме тому, програмою мінімум для молодіжних громадських організацій вУкраїні, партій, які декларують своє прагнення розвивати молодь і реалізовуватимолодіжні ініціативи, та всіх небайдужих людей, має стати поборення індустріїзалежності і реалізація програм будівництва дешевого житла.
Якщо зможемо зробити цей перший крок і відстояти інтереси українськоїмолоді, то рано чи пізно ми знайдемо спосіб вирішення головної проблеми – створеннярівних можливостей для реалізації нового покоління в Україні.