Monobank проти Дубілета
Крадіжка ковбаси є злочином, за який злочинця чекає ув’язнення на кілька років. Натомість крадіжка інтелектуальної власності в нашій країні досі далеко не завжди сприймається як злочин. У цьому аспекті достатньо цікавим видається кейс із запозиченням одним із колишніх засновників Monobank Дмитром Дубілетом дизайну банку для його англійського банківського продукту Leobank.
Як вбачається з інформації із відкритих джерел, Leobank побудований на схожому за кольоровою гамою та розташуванням елементів дизайну (інтерфейсу) із Monobank рішенням, схожим функціоналом, а також із левом як персонажем банку, аналогічно тому, як у Monobank використовується кіт. Більше за те, в рекламі Leobank було використано зображення банківської картки Monobank. За словами Дубілета, він запрошував експартнерів з monobank будувати міжнародний бізнес разом, але отримав відмову.
З юридичної точки зору в такому випадку цілком можна вести мову про порушення авторських прав Monobank зі сторони Д. Дубілета, адже й інтерфейс, і функціонал, і персонаж є об’єктами авторського права. Варто зауважити, що авторське право виникає та, відповідно, захищається з моменту створення відповідного твору та не потребує додаткової реєстрації.
Фактично, як тільки Monobank використав свій інтерфейс, дозволивши побачити його користувачам (клієнтам банку), такий інтерфейс не може використовуватися будь-ким без дозволу банку.
Тим, не менше, якщо відповідні об’єкти зареєстровані, захищати їх буде ще простіше. При цьому, міжнародне законодавство, зокрема Бернська Конвенція, дозволяють захищати авторське право по всьому світу (в країнах учасницях Конвенції). Тому те, що Monobank є українським необанком, а Leobank функціонує в Азербайджані, не є перешкодою для захисту прав першого.
Враховуючи вищевикладене, цілком правильними є дії юристів щодо надіслання Д. Дубілету претензії з вимогою припинити порушення авторських прав. Надалі, якщо такі порушення усунуті не будуть, варто очікувати на подання позову Monobank до Д. Дубілета щодо припинення порушення авторських прав банку та відшкодування завданої шкоди.
Щоправда, Дубілет вважає історію конфлікту з Monobank дещо комічною, адже до суду збирається подати позов не банк, не Fintech Band, не Універсал Банк, а приватна особа.
Тобто судом загрожує не компанія, яка володіє відповідними правами інтелектуальної власності, а приватна особа Людмила Шмальченко — колишній акціонер Fintech Band. І, судячи з усього, ніхто з Фінтех Бенд або Monobank її на ці дії не уповноважував.
Ще одна цікава деталь: у багатьох новинах пишуть про запущений судовий процес. Натомість виявляється, що акціонер планує просто подати заяву до британської поліції. Про це Дубілет написав у своєму телеграм-каналі.
Але якщо порушення все ж виявлять? У такому разі порушення авторських прав можна розглядати й у кримінально-правовому аспекті, тому ще одним зі способів захисту прав банку може бути ініціювання кримінальної справи проти Д. Дубілета.
Щоправда, Д. Дубілет може спробувати на свій захист заявити про відсутність порушення прав Monobank через різність клієнтів, оскільки клієнти першого знаходяться на території Азербайджану, а клієнти другого — в Україні.
Однак, така позиція є малоефективною і, сподіваюсь, що конфлікт буде вичерпано шляхом укладення договору, за яким буде врегульовано зміну інтерфейсу Leobank або порядок його використання зі сплатою на користь Monobank певної авторської винагороди (роялті).
