Ми, експертиРеанімаційного Пакету Реформ та наші колеги зі стратегічних дорадчих груп, які разом з представниками влади та міжнародними партнерами беремопостійну участь у розробці, сприянні таконтролю якості впровадження ключових системних реформ, у черговий развідзначаємо непослідовність та непрозорість дій провідних політиків та керівниківкраїни, спрямованих на подолання урядово-парламентської кризи. З неофіційнихджерел лунають різні прізвища кандидатур на посади в уряді та пропозиції різнихпідходів до формування Кабінету міністрів України. Однак жодна з пропозиційнаразі не виноситься лідерами держави в публічний простір. Обрана тактикакулуарного пошуку шляхів розв'язання кризи, що продовжує практику закритостіприйняття державних рішень, свідчить, що влада так і не навчилася розмовляти зсуспільством відкрито.
Ми знову наголошуємо, що сценарій достроковихвиборів як найбільш типовий спосіброзв’язання кризи влади в демократичних країнах, що має наслідкомперезавантаження парламенту та уряду, в сьогоднішніх українських умовах міститьвеликі ризики. Головні з них: закриті партійні списки, які формуютьсяпартійними вождями та олігархічними «спонсорами» у непрозорому режимі; високийризик купівлі голосів у мажоритарній складовій, що зріс внаслідок падіннядоходів населення. Вказані обставини здатні вплинути на чесність результатувиборів та запобігти реальному оновленню політичних інститутів через вибори.
Є й інші загрози, які несуть у собі дострокові вибори. Цебагатомісячна стагнація у проведенні реформ чинним урядом, якому відмовлено удовірі. Як наслідок – брак підтримки з боку міжнародних фінансових інституцій,ризик дефолту, висока інфляція. Це також ризик зниження дипломатичної підтримкиз боку міжнародних партнерів, зокрема, втрата аргументів для продовженнясанкцій проти агресора. Внаслідок затягування у вирішенні кризи елементи такогоставлення до України вже відчуваються у спілкуванні з нашими західнимипартнерами
Саме тому ми залишаємося рішучими прибічниками сценарію,який передбачає політичний консенсус гілок влади, вирішальних для подоланнякризи –Президента і провідних політичних сил у Верховній Раді. Такийконсенсус необхідно досягнути заради формування непартійного, професійногоуряду з чітким технічним завданням, виконання якого буде мірилом як йоговласної ефективності, так і політичних сил, які його сформують.
Острахи політичних сил щодо можливої втрати ними довіривиборця внаслідок призначення непартійного уряду ми вважаємо перебільшеними. Упартій залишаються важелі отримання дійсної довіри громадян, перш за все, черезвідмову від тіньової політики та політичної корупції завдяки запрошеннюпозапартійного прем’єра та призначенню на конкурентних засадах (черезпропонування одного чи кількох кандидатів на посади міністрів) технічногоуряду, напрацювання разом з урядом Плану першочергових кроків динамічнихреформ. Ніхто не відбирає у парламентських сил їх головної функції –парламентського контролю діяльності призначеного уряду та ефективностівпровадження реформ. Призначення неполітичного уряду не перешкоджає постійномувідпрацюванню, разом з урядовцями та громадськістю, необхідних складовихдержавної політики реформ.
Відкритий діалог з виборцями означатиме відкритість тапідзвітність парламентських політичних партій. Ми рекомендуємо застосовуватиширший спектр відкритого діалогу – від регулярного залучення громадянськогосуспільства до процесів вироблення державних політик, до демонстрації чесностіта відкритості партійних доходів та витрат, доведеній відповідності деклараційполітиків про доходи реальному стилю їхнього життя.
Такий підхід здатний суттєво підняти суспільний авторитетбудь-якої парламентської партії, і, відповідно, збільшити шанси успіху нанаступних виборах.
Обрання сценарію виходу з кризи є, безумовно,відповідальністю політиків, яким суспільство делегувало право представляти йогоінтереси. Втім, ми як представники громадськості, яка долучена до підготовки тавпровадженню реформ, відчуваємо та несемо значну частину відповідальності зауспіх змін, незважаючи на спротив старої системи. Тому ми заявляємо про готовність продовжувати співпрацю з урядом, парламентом та президентом щодоактивізації реформ. Як перший крок такої співпраці ми пропонуємо бачення пріоритетів, щo мають бути детально відображеніу Плані дій нового уряду.
Це перш за все:
Ці пріоритетні, атакож інші важливі напрямки подолання кризи зазначені у попередніх заявахекспертів реформ (від 26 лютого та 14 лютого 2016 р.). Ми деталізуємо їх узапропонованому тут Плані дій для Верховної Ради та перспективного, нового,уряду України.
Ми готовідискутувати положення цього запропонованого Плану, допомагати новим урядовцямта політичним силам у детальному опрацюванні такого Плану дій нового уряду та,після його схвалення, максимально сприяти його втіленню.
Призначеннянового Уряду та узгодження Плану дій парламентом, готовність всіх політичнихгравців нести за нього спільну відповідальність і формувати під нього командувиконавців (уряду) стане символом здатності політиків вийти за межі особистогочи вузько-партійного інтересу заради головного – збереження єдності України таактивізації реформаторських кроків.
При обранніпроактивного сценарію, тобто формуванні непартійного уряду, готовності парламентськоїбільшості підтримувати дії цього уряду, спрямовані на втілення положеньузгодженого Плану дій та його імплементації, ми не лише беремо на себевідповідальність щодо популяризації таких кроків у суспільстві та наміжнародній арені, а й готові брати відповідальність за ті сфери реформування,де потрібна участь професійних, партійно-нейтральних експертів.
Спільна роботанад продовженням та активізацією реформ – є основою публічної стратегії, яказдатна вивести нас з урядово-парламентської кризи, дозволить подолати кризудовіри до влади, а відтак зробити зміни на краще, заявлені Майданом,незворотними і відчутними кожному українцеві.
Перші крокиповинні бути вжиті ще на етапі формування нового складу Кабінету Міністрів.Зокрема: на міністерські посади повинні бути призначені особи, готові одразуприступити до впровадження реформ у секторах своєї відповідальності; в Урядімають бути запроваджені посади віце-прем’єр-міністрів з адміністративноїреформи та європейської інтеграції; мають бути ліквідовані посади МіністраКабміну та Мінінформполітики.
При формуванніУряду розмежування державної влади та бізнесу має бути забезпеченобеззастережно. Кандидати на урядові посади повинні представити своє баченняреформ парламентським фракціям та громадському експертному середовищу, отриматимандат довіри від нового керівника Уряду. Крім того, ще до формування новогоКабміну необхідно ухвалити зміни до законів «Про Кабінет Міністрів України» та«Про центральні органи виконавчої влади» (на основі законопроекту 2354а).
Середпріоритетних завдань нового Уряду та парламентської коаліції, що йогопідтримає, має бути впровадження нового Закону «Про державну службу»:формування Комісії з питань вищого корпусу державної служби, призначення державнихсекретарів міністерств та Кабміну, визначення джерел, етапів та механізмів дляреального підвищення посадових окладів державних службовців вже з ІІІ кварталу2016 року.
Новим Урядом длякожного міністерства має бути визначено місію, і відповідно до неї сформованоключові структурні підрозділи (нові департаменти), відповідальні занайважливіші реформи (напрями державної політики). Нові департаментиміністерств повинні поступово заміщувати існуючі, та перебирати ключовіфункції. Конкурс на посади державної служби у нові департаменти має бутивідкритим, в тому числі для чинних державних службовців.
Реформуваннявиборчого законодавства залишається актуальним питанням політичного порядкуденного. З метою прискорення впровадження інклюзивної реформи виборчих систем,Голова Верховної Ради може створити при Парламенті офіційну робочу групу, доскладу якої входили б представники органів влади, громадянського суспільства,національні та міжнародні експерти у сфері виборчого права, представникиполітичних партій та інших зацікавлених сторін. До основних завдань цієї робочоїгрупи слід віднести опрацювання ключових рис виборчих систем та підготовку зміндо виборчого законодавства. Забезпечення принципу збалансованого представництвастатей має бути обов’язковою складовою всіх дискусій щодо напрямів реформуваннявиборчих систем.
Укороткостроковій перспективі необхідне якнайшвидше прийняття нового Закону «Провибори народних депутатів України», аби наступні парламентські перегонивідбулися за новими правилами. Пропорційна виборча система з відкритимисписками у багатомандатних виборчих округах є найбільш прийнятним способомформування складу законодавчого органу України та зміцнення демократії вдержаві. Вважаємо, що відповідний проект закону, зареєстрований в Парламентіцілком готовий для розгляду в першому читанні. Перед голосуванням законопроект необхідноскерувати на експертизу Венеційської комісії.
Всередньостроковій перспективі необхідно відновити діяльність з підготовки таприйняття єдиного Виборчого кодексу. Вважаємо, що проект Виборчого кодексу,який в цілому отримав схвальні відгуки Венеційської комісії може бути взятий заоснову (особливо його процедурна частина).
Антикорупційнізаходи залишаються ключовими для впровадження реформ і модернізації країни.Важливо реалізувати повною мірою антикорупційні закони, ухвалені післяРеволюції Гідності. Насамперед, забезпечити повноцінне функціонування йфінансування нових антикорупційних органів (Національне антикорупційне бюро,Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобіганнякорупції, Державне бюро розслідувань, Національне агентство з питань виявлення,розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів),розпочати в 2016 році роботу системи електронного декларування статківслужбовців без звуження обсягу такого декларування і впровадити на практицімоніторинг способу життя публічних службовців та перевірку їх на доброчесність.
Також, важливо розпочатидержавне фінансування політичних партій – після подання і оприлюднення ними фінансовихзвітів. Слід реалізувати новий закон про публічні закупівлі та поширити на всіпублічні органи й підприємства механізми прозорих та конкурентних електроннихзакупівель. Парламентові слід також посилити доброчесність депутатів, розширитиавтономію антикорупційних органів та запровадити особливий судовий механізм длясправ високопосадової корупції.
Зміни доКонституції щодо правосуддя обов’язково повинні супроводжуватися усіманеобхідними для реформи сектору юстиції імплементаційними законами. Потрібностворити умови для оновлення суддівського корпусу, зокрема через конкурснімеханізми, оцінювання суддів, покладення на суддю обов’язку довести законністьпоходження майна: громадськість отримає ефективні механізми контролю задоброчесністю суддів (громадська рада доброчесності), а доброчесний суддяотримає реальні гарантії незалежності – політичні органи будуть повністюусунуті від вирішення питань кар’єри судді. Заробітна плата судді, якийвитримає встановлені законом випробування, має бути високою.
Потрібноспростити судову систему, утворивши новий Верховний Суд і регіональні(апеляційні) суди: Верховний Суд як єдина касаційна інстанція переглядатимесудові рішення у найважливіших випадках, а швидкість остаточного вирішеннясправи збільшиться, оскільки не буде теперішньої подвійної касації.
Не менш важливимє створити окремий антикорупційний суд, до розгляду справ у якомузалучатимуться міжнародні судді. Також, слід створити законодавчі умови дляелектронного правосуддя комунікації між судом і сторонами за допомогоюелектронних технологій. Будь-який суд має приймати звернення про розгляд справинезалежно від дотримання правил юрисдикції чи підсудності й самостійнопередавати звернення до належного суду (принцип єдиного вікна).
Слід запровадити конкурсина посади Генерального прокурора і суддів Конституційного Суду: внаслідоквідкидання критерію лояльності Генеральний прокурор і судді КонституційногоСуду не будуть політично залежними. У напрямку реформування адвокатури потрібнозабезпечити конкурсний доступ до правничої професії й вільний вибір адвокатомадвокатської асоціації.
Першочерговимизавданнями реформи є створення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуроріві проведення відкритого конкурсу на посади до регіональних прокуратур іГенеральної прокуратури України, реформування кримінальної поліції за зразкомпатрульної поліції, забезпечення початку роботи Державного бюро розслідувань непізніше 01 січня 2017 року.
Не менш важливимє залишити у Служби безпеки України виключно контррозвідувальні повноваження тапозбавити її функції досудового розслідування. Також, слід привести закони «ПроНаціональну поліцію» та «Про прокуратуру» у відповідність до висновківГенерального директорату з прав людини Ради Європи й прийняти закон простворення муніципальної варти в громадах.
Протягом останньогороку в Україні створено умови для проведення реальної децентралізації тапроведено бюджетну децентралізацію, відбулось значне збільшення надходжень домісцевих бюджетів. Для посилення координації зусиль виконавчої влади упроведенні децентралізації слід створити спеціальний орган, а в кожномуміністерстві визначити заступника міністра та директора департаменту, яківідповідатимуть за погодження міністерством проектів актів у сфері реформи.
Урядові важливозатвердити постанову про порядок використання коштів державної субвенції напідтримку інфраструктури об‘єднаних громад (1 млрд грн.): зволікання із цимрішенням несе загрозу неосвоєння коштів в об’єднаних громадах і дискредитаціїсамого механізму державної підтримки. Слід змінити порядок використання коштівДержавного фонду регіонального розвитку (ДФРР), а саме, не використані впродовжбюджетного року кошти в регіонах мають переходити до ДФРР наступного року ірозподілятися між усіма регіонами, відповідно до Бюджетного кодексу. Також,слід запровадити процедури для конкурсного відбору проектів регіональногорозвитку запровадивши бальну оцінку проектів за окремими показниками.
Не менш важливимкроком є ухвалення концепції підвищення кваліфікації кадрів для органівмісцевого самоврядування та впровадити швидкі курси для окремих категорійпрацівників. Насамкінець, Уряду слід розробити та внести до ВРУ, а депутатам –ухвалити закон «Про засади адміністративно-територіального устрою України» йзавершити упорядкування адміністративно-територіального устрою України впродовж2016 року.
Метою економічноїполітики зараз є відновлення швидкого та сталого економічного зростання черезкращі умови для інвестицій, більшу роль приватного сектору в економіці тазапобігання корупції в державному секторі.
У сферіприватизації та управління державною власністю до кінця року потрібно провестине менше трьох успішних великих конкурсів з продажу великих об’єктівстратегічним міжнародним інвесторам, радикально скоротити список підприємств,які не підлягають приватизації, а Фонд держмайна перетворити на орган зуправління державними активами, який проведе їх інвентаризацію.
До червня маєбути завершене прийняття законів для побудови цілісної та ефективної податковоїсистеми, яка забезпечить рівні правила гри для підприємств, зменшить витратиплатників на дотримання податкового законодавства, усуне можливості длякорупції та зловживань з боку працівників податкових органів: сама по собі,реформа повинна бути фіскально нейтральною, зниження податків повинно відбуватисявідповідно до зниження частки державних видатків у ВВП.
Для поліпшенняумов для розвитку бізнесу слід до кінця 2016 року реалізувати програму зпідвищення рейтингу України в Doing Business, запустити «регуляторнугільйотину» та реформувати органи контролю і нагляду, спростити валютнерегулювання та скасувати обмеження на валютні розрахунки за торговельнимиопераціями, а також налагодити проактивну торговельну політику підтримки виходуукраїнських компаній на зовнішні ринки.
Крім того, Урядмає проводити послідовну політику зниження ролі держави у перерозподілідоходів, здійснивши комплексний перегляд державних витрат та продовжуючиреформу державних закупівель, верифікації одержувачів пенсій і соцвиплат таперевірки майнового стану одержувачів соцвиплат. Протягом року слід розпочатипенсійну реформу, яка включатиме запровадження накопичувального компонентупенсійної системи.
Для поліпшенняінвестиційного клімату слід невідкладно створити офіс великих платників у Державнійфіскальній службі, протягом року запровадити гарантоване й повне відшкодуванняПДВ експортерам в автоматичному режимі, зняти заборону на продаж землісільськогосподарського призначення з 2017 року та скасувати обмеження навиплату дивідендів за кордон.
Насамкінець,Урядові слід суттєво збільшити залучення та використання ресурсів міжнароднихфінансових організацій, доступних для інвестиційних проектів в Україні: лише заінвестиційними проектами Світового банку обсяг невикористаного фінансуваннястановить близько 2 млрд. доларів США, що майже дорівнює всім державнимкапітальним видаткам за 2015 рік.
Ключовимизавданням медіа-реформи є імплементація ухвалених у 2015 році законів просуспільне телебачення, реформування державної та комунальної преси, а такожзабезпечення безпечної діяльності журналістів. Станом на початок 2016 рокупроцес створення суспільного мовлення фактично заблокований через саботаж збоку ДП «Укртелефільм». Невжиття заходів профільними міністерствами щодопроведення державних перевірок, порушення встановлених урядом строків,відсутність контролю над державним підприємством вимагає невідкладногореагування як з боку профільних міністерств, так і швидкого вирішення назаконодавчому рівні. До утворення ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпаніяУкраїни» важливо підвищити рівень фінансування до визначеного Законом «Просуспільне телебачення і радіомовлення», для забезпечення мети його діяльності.
Ефективну реалізаціюреформи державної та комунальної преси має забезпечити ухвалення зведеногопереліку об’єктів реформування та переліку ЗМІ, що проходять реформу на першомуетапі. Протягом 2016 року важливо вивчити всі особливості, що виникають впроцесі роздержавлення, і ухвалити пакет змін до закону вже у другій половиніроку.
Не менш важливимє оновити законодавство про телебачення і радіомовлення вже у 2016 році длятого, щоб гармонізувати його із директивами ЄС у сфері аудіовізуальних медіапослуг, запровадити прозорі правила ліцензування та притягнення ЗМІ довідповідальності за порушення, підвищити ефективність регуляторного органу,передбачити порядок переходу на цифрове мовлення.
Водночас, органиправопорядку мають ретельно відслідковувати напади на журналістів, у зв’язку зїх професійною діяльністю. При цьому ключовим чинником для надання правовоїоцінки має бути саме журналістська діяльність, а не формальний статуспотерпілого.
Оздоровленняфінансової системи, шляхом оптимізації видатків з бюджету та зменшеннякорупційних ризиків у витрачанні публічних фінансів органами влади, є однією зключових умов для відновлення економічного зростання країни. Передусім потрібноспрямувати зусилля на підвищення фінансової прозорості та підзвітності органіввлади, в тому числі шляхом впровадження міжнародних стандартів у системуоцінювання та статистичного обліку.
Важливо завершитиреформування підходів до формування державного та місцевих бюджетів, повноціннозапустивши програмно-цільовий метод та започаткувати принцип «гроші ідуть залюдиною та послугою, а не за будівлею». Разом із цим слід доопрацювати методикимоніторингу та оцінювання виконання бюджетних та державно-цільових програм,зробивши акцент на досягненні завдань цих програм по суті, а не формально. Зцією метою Уряд та парламент мають впровадити програму «бюджет з першої гривні»Необхідно підвищити ефективність витрачання бюджетних коштів, і у 2016 роціпровести верифікацію соціальних видатків, зокрема у Пенсійному фонді України тафондах соціального страхування.
Депутати мають унайкоротші строки завершити реформування державних органів фінансовогоконтролю, запустивши повноцінну роботу Рахункової палати, обравши їїкерівництво. Водночас, Парламентові слід посилити вимоги щодо відповідальностіза невиконання Закону «Про відкритість використання публічних коштів»,запровадити середньострокове бюджетне планування через зміни до Бюджетногокодексу, а також з метою реалізації Стратегії розвитку державних банків ухвалитизаконопроект «Про реформування державних банків», який спрямований наствердження міжнародних стандартів корпоративного управління державних банківта забезпечення їхньої незалежності від політичного впливу.
Завданням реформиє ліквідація роздутого патерналізму та популізму в ЖКГ, що руйнують ринкові відносинита призводять до надмірного споживання штучно здешевлених енергоресурсів ізнищення мотивації та формування механізмів для економії. У плануваннідіяльності у сфері енергоефективності, слід сфокусуватися на створенні умов дляповноцінного формування та належного функціонування місцевого ринку комунальних та енергетичних послуг, надійного і безпечного надання їх у відповідній якості та доступності.
Середпершочергових кроків для Парламенту - врегулювання комерційного обліку,доопрацювання та прийняття закону «Про енергоефективність будівель», ухваленнязакону про національного регулятора (НКРЕКП), котрий би відповідав європейськимстандартам і практикам незалежного регулятора, а також прийняття Закону «Проринок електроенергії». Урядові слід невідкладно зосередитися на формуванніконцепції, структури та продуктів Фонду енергоефективності, доопрацюватипідзаконні акти до законів про енергосервісні компанії (ЕСКО) та «Про особливостіздійснення прав власності в багатоквартирних будинках».
Водночас, Урядмає розробити пропозиції щодо адаптації діючого законодавства України з питаньенергоефективності до вимог європейських директив (Директиви 2012/27/ЄС). Неменш важливим є змінити підхід до субсидування населення в енергетиці такомунальному господарстві, яке повинно стати адресним, монетизованим істимулювати до скорочення споживання.
Ефективністьреформи системи охорони здоров’я може бути досягнута лише через формуваннядовіри, діалогу та взаємоповаги між представниками усіх зацікавлених сторін –центральної та місцевої влади, громадських об’єднань, науковців та практиківгалузі. Ключовим є питання законодавчого врегулювання співвідповідальностідержави та громадян за здоров’я, включаючи співоплату за медичну допомогу.Парламентові слід законодавчо закріпити автономізацію закладів охорониздоров’я, водночас передбачивши їх підзвітність органам місцевої влади тагромадам. Терміново законотворцям необхідно прийняти нові стандартифінансування галузі, зокрема розглянувши питання створення закупівельногооргану для закупівлі медичних послуг.
Першочерговим єзапровадження системи стандартів у сфері охорони здоров’я та перезавантаженняпроцесу реформування первинної медичної ланки. Невідкладними також є прийняттязакону про громадське здоров’я та визначення концепції реформування системигромадського здоров’я. Урядові у 2016 році слід затвердити Національну політикузабезпечення лікарськими засобами, створити Національний центр громадськогоздоров’я, прийняти положення про гарантований обсяг медичної допомоги (зпереліком) відповідно до економічних можливостей держави, затвердити офіційнішляхи здійснення співоплати громадян за отримані медичні послуги. Важливо такожрозробити маршрутизацію пацієнтів щодо отримання послуг між різними видамимедичної допомоги в умовах децентралізації.
Ключовимизавданнями реформування освіти є забезпечення доступності якісної освіти,створення освітнього середовища вільного від корупції та академічноїнедоброчесності, подолання розриву між освітою та іншими сферами суспільногожиття та забезпечення фінансування освітнього стандарту в повному обсязі, а непо залишковому принципу. У 2016 році необхідно закінчити законодавчезабезпечення реформи освіти, яке гарантує права громадян на доступ до якісноїосвіти, інтеграцію до європейського освітнього простору. Зокрема требапередбачити чітке розмежування відповідальності і повноважень між ланкамиуправління, ефективні механізми реалізації автономії та відповідальності закладівосвіти, академічних свобод учасників освітнього процесу, посиленнявідповідальності і повноважень органів місцевого самоврядування та громад вуправлінні освітою, посилення відповідальності і повноваженьпіклувальних/наглядових рад, прозорості та підзвітності органів громадськогосамоуправління в управлінні закладами освіти, доступності якісної освіти всіхрівнів для осіб з особливими потребами.
Критично важливоу 2016 році підготувати та прийняти комплекс підзаконних актів, які забезпечатьпокрокову реалізацію положень Закону «Про наукову та науково-технічнудіяльність», що змінить принципи управління науковою сферою та фінансуваннянауково-дослідницької діяльності. Це стосується перш за все створення всіхнеобхідних організаційних підрозділів у Міністерстві освіти і науки та присекретаріаті Кабміну для супроводу реформи з тим, щоб не пізніше січня 2017року запустити роботу Національної ради з питань розвитку науки та технологій іНаціонального фонду досліджень. Також, слід удосконалити законодавчерегулювання інноваційної діяльності та захист інтелектуальної власності. Дляцього потрібно внести та прийняти ряд нових законопроектів, зміни до існуючогозаконодавства та всі супровідні підзаконні акти. Для виконання реформи науковоїсфери необхідно почати розгляд бюджетування обсягів фінансування програм, щобудуть виконуватися через Національний фонд досліджень не пізніше червня 2016року. Такий підхід дозволить вчасно виконати не тільки передбачені закном етапиреформи, а і виконати міжнародні зобов’язання України як асоційованого членаРамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт2020».
Першочергові діїПарламенту й Уряду у сфері охорони довкілля повинні пришвидшити запровадженнянової європейської підзвітної, підконтрольної системи управління охороноюдовкіллям та раціональним використанням природних ресурсів, у якій довкілля єбезпечним для життя нинішніх і майбутніх поколінь, а економічний розвиток є сталим.Серед нагальних кроків – прийняття Закону «Про оцінку впливу на довкілля», якийвстановить правові та організаційні засади процесу оцінки впливу на довкілля,що спрямована на попередження та запобігання екологічної шкоди, раціональневикористання природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про здійсненнягосподарської діяльності, яка має значний вплив на довкілля.
Також, слідприйняти Закон «Про стратегічну екологічну оцінку», що сприятиме сталомурозвитку та забезпеченню охорони довкілля, інтегруванню екологічних вимог припідготовці та затвердженні документів державного планування. Не менш важливим єудосконалення Водного, Земельного кодексів та законодавства про охорону воднихбіоресурсів з метою впровадження інтегрованих підходів в управлінні воднимиресурсами й адаптації водного законодавства до законодавства ЄС. Насамкінець,слід ухвалити низку законів про відходи, які допоможуть запровадити європейськуп’ятиступеневу ієрархію поводження з відходами (відповідно до директиви2008/98/ЄС), гармонізують віднесення відходів до категорії небезпечних та їхнюкласифікації відповідно до Європейського переліку відходів, встановлюютьконтроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їхнімвидаленням.