Навіщо соцмережі власникам великих компаній та до чого тут суд Лінча?
Чесно кажучи, часу на соціальні мережі немає взагалі. А ще - враховуючи скільки часу, нервів та грошей це забирає :) Але ось, як я особисто я для себе відповів на питання їхньої доцільності в наш час.
1.Якщо у людини є великий та системний бізнес, то її соцмережі - це сьогодні невід'ємна частина візуалізації та розуміння, ким є ця особистість.
2. Відсутність же соцмереж - це відразу незвично і навіть підозріло: як так - є успішна діяльність і немає про це системної публічної комунікації.
3. У соцмереж з'явилася сила слова.
Пригадайте випадок, коли під час чемпіонату світу з футболу 2018-го, який приймала рф, хорватський гравець присвятив свою перемогу Україні, прокричавши у роздягальні “Слава Україні!”, за що рф наполягала на санкціях проти всієї збірної.
Тоді голос України у світі був непомітний і УЄФА почало виправдовуватись перед рф.
Але за 1 ніч 170 К українських вболівальників “посадили” рейтинг сторінки УЄФА до нуля, підписавши коментом “Слава Україні”. Це вивело розбір інциденту на світові шпальта і стало черговим доказом, що “і один у полі - воїн”.
4. Сучасний суд Лінча також відбувається у соцмережах.
І саме ваш different view може не дати/ дати йому відбутись.
Часто люди замість того, аби розбиратись із власними проблемами, обирають жити життям тих, кого ніколи не бачили.
Пригадайте історію з розлученням Ірини Шейк та Бредлі Купера, коли тисячі фанатів вступились за Шейк так, наче вони з нею вчилися.
Хтось розпочав цю хвилю, а інші - просто віддавались думці натовпу замість того, аби спробувати сформувати особисту думку.
Чому? Бо мати власну думку - страшно і важко, найлегше та найбезпечніше - приєднатися до думки натовпу та підтакувати.
Соцмережі розвивають страх індивідуальної думки.
Думка натовпу стає голоснішою, а особиста - тихішою.
Ось чому я тримаюся тактики “different view”: коли всі “продають”, для мене це перший знак, що треба “купувати”.
Отже, читати “езопову мову” - ще один важливий скіл, який виховують соцмережі.
