Як держава заважає розвитку промислової економіки та втрачає десятки мільйонів податків

Чи схожий ти на відповідального підприємця, який вірить у майбутнє країни, продовжуючи інвестувати в її промисловість? 

Ні, в очах регулятора ти виглядаєш як людина, яка просто хоче таким чином вивозити гроші за кордон :) 

Чому? Бо термін постачання такого масштабного обладнання - не менше 12 міс. Оплата за контрактом щомісяця. 

І за існуючим законом,  коли цей процес перевищує 180 днів (а це 99% випадків), то кожен такий платіж ти щомісяця маєш узгоджувати аж із міністерством економіки.

А це цілий пакет документів, на який потрібно витратити БАГАТО часу з ККД 0%.

Бо якщо не отримав погодження, починають автоматично нараховувати штраф у розмірі 0,3% від суми платежу ЩОДОБИ.

А тепер - квіточки: буває так, що контракт узгодили, перші 3 платежі узгодили, а четвертий платіж - ні.

При тому, що з появою криптовалюти проблема виведення коштів перестала існувати.

Тобто, маємо наступне. 

Ось підприємець, який НЕ просить у держави ані грошей, ані допомоги.

Навпаки він у воєнний час вирішив взяти на себе ризики і зробити інвестицію у розвиток країни і за власні кошти модернізувати своє виробництво, аби мати змогу забезпечувати ЩЕ більше робочих місць і ЩЕ більше податків.

А в якості “подяки” - застрягає в очікуванні на дозвіл робити це :)

Важливо додати, що міністерства економіки тут не має питань від слова «зовсім», вони сумлінно робили свою роботу чітко за інструкцією.

Але ось такою елементарною недосконалістю у законодавстві держава не тільки обкрадає сама себе на мільярди гривень щороку, але й позбавляє бажання інвестувати в промисловість і ту невелику дрібку охочих підприємців, яка ще залишилась.

Але чому ми самі собі так шкодимо?

Подумати головою та не мучити бізнес – не чули.

Поки не почнуть думати над такими дрібними, але такими деморалізуючими аспектами, розмови про залучення когось у країну - сміх.