Автоматичний обмін фінансовою інформацією
Скоро інформація про закордонні рахунки буде автоматично попадати до наших податкових органів.
Коли це відбудеться?
Закон України «Про валюту і валютні операції», який нещодавно набув чинності у перехідних положеннях передбачає, що Кабінет Міністрів України повинен протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування. В тому числі він визначатиме впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.
Це дозволить Україні вже у 2019 році приєднатися до більш ніж 100 країн які вже здійснюють автоматичний обмін фінансовою інформацією. Впровадження в 2017 році автоматичного обміну вже призвело до понад 85 мільярдів додаткових податкових надходжень. Ознайомитися з повним переліком країн, які беруть участь в обміні інформацією можна на офіційному сайті OECD.
Досвід сусідніх країн
Наприклад Росія з осені цього року вже починає обмінюватися інформацією про платників податків з податковими органами інших країн. «Это новая форма взаимодействия налоговых органов стран мира, когда информация установленного формата будет передаваться не по запросу, как это делалось ранее, а в автоматическом режиме. Это чисто автоматический обмен и в зону видимости попадут абсолютно все налогоплательщики», — пояснив глава російської податкової.
Хто збирає інформацію для обміну?
Фінансові установи - банки, інвестиційні компанії і фонди, брокери і страхові компанії, депозитарії, ін. Зібрану інформацію за рік фінансова установа передає своєму податковому органу. Податкова сортує інформацію за країнами та передає до податкових органів кожної країни, з якою здійснюється обмін.
Яка інформація збирається для обміну?
Для фізичних осіб:
- ПІБ;
- дата народження;
- місце проживання;
- податковий номер.
Для юридичних осіб:
- назва компанії;
- адреса реєстрації;
- реєстраційний номер;
- ідентифікаційні дані про бенефіціарів та контролюючих осіб.
Для фізичних та юридичних осіб:
- інформація про фінансову установу;
- номер рахунку;
- рух коштів і залишок на рахунку;
- звітний період;
- код країни.
Зібрана інформація дозволить контролюючим органам скласти картину про закордонні активи українських платників податків. Тому слід вже зараз замислитися над створенням прозорої структури володіння іноземними активами.