Поки Порошенко давав прес-конференцію, Штаймайер говорив про Україну
З промови німецького міністра Штайнмайера під часпрезентації пріоритетів Німецького головування 14 січня у Відні можна зробитивисновок, що цього року ОБСЄ буде фокусувати свою увагу на конфлікті на сходіУкраїни. Німецький міністр наголосив, що «конфлікт показав дуже чітко дві речі –наскільки важливою для нас є ОБСЄ, і що нам потрібно посилити її можливості».
Німеччина планує вдатися до конкретних кроків,принаймні в своїй промові Штайнмайер заявив: «Що нам непотрібно, так це діалог продіалог – нам потрібен діалог, який не зможе і прагне приховати факт, що ключовізобов’язання ОБСЄ порушені – наприклад в Криму і східній Україні».
Що ж планує робити Німеччина як головуюча в ОБСЄ,щоб врегулювати конфлікт на сході України?
Перше, що слід відзначити, Головуючий в ОБСЄнаголосив, що альтернативи процесу виконання Мінських домовленостей немає, і щоці домовленості мають бути виконані без зволікань, а Нормандський формат сприятимеїх виконанню. Отже Німеччина докладатиме зусилля саме у цьому напрямку, а цеозначає, що Берлін не розглядає можливість нових мінських домовленостей - «Мінська-3»,який досить активно обговорюється в експертному середовищі.
Як зазначено у Пріоритетах Німецького Головування вОБСЄ, Берлін планує зосередитись на ефективній роботі таких вже наявнихінструментів ОБСЄ з врегулювання конфлікту в Україні: Спеціальний представник уТристоронній контактній групі, Спеціальна моніторингова місія, Спостережна місіяОБСЄ на російських прикордонних пунктах пропуску Гуково і Донецьк, Координаторпроектів в Україні. Крім цього, планується фокусувати на Україні роботу Бюродемократичних ініціатив і прав людини та Високого комісара з питаньнаціональних меншин. Ця збільшена увага має забезпечуватись за рахунок більших фінансовихі людських вкладів.
Ще раніше Штайнмайер заявляв, що СММ ОБСЄ в Українібуде збільшена майже вдвічі, щоб забезпечити кращий контроль нині окупованих територійта взяти під контроль усі пункти пропуску на частині українсько-російськогокордону, який зараз не контролюється Україною. Відповідне рішення має бутисхвалене ближчим часом. Заповнення нових посад спостерігачів має відбутися зарахунок фахівців категорії «секондід», тобто тих, які фінансово утримуютьсякраїнами їхнього походження, а ОБСЄ виплачує тільки так звані «польові добові».На практиці це означає, що в Україну в якості спостерігачів приїдуть громадянитих країн, які погодяться витрачати кошти на їх утримання. Немає сумніву, що першоюсеред таких країн є Росія, яка вже має своїх спостерігачів у нинішньому складіСММ ОБСЄ в Україні. Зверніть увагу, Росія, яка міжнародно визнана стороноюконфлікту, має своїх «незалежних» спостерігачів у складі міжнародноїспостережної місії. Тут об’єктивність роботи таких спостерігачів викликаєсумнів.
Іншою складовою об’єктивності роботи СММ ОБСЄ, щовідзначив Штайнмайер, є забезпечення необмеженого доступу спостерігачів доусієї зони конфлікту «без погроз, залякувань чи винятків». Звичайно для цього потрібнавже згадана більша кількість спостерігачів, але й також їхня здатністьмоніторити усю територію, щоб бойовики не могли переганяти заборонені озброєнняз тих місць, куди прямують спостерігачі ОБСЄ, до тих місць, де вони відсутні. Якщоспостерігачі сьогодні не здатні об’єктивно моніторити припинення вогню івідведення озброєнь, то як вони завтра зможуть моніторити виведення зукраїнської території усіх іноземних військових.
Усі згадані інструменти мали б забезпечити виконанняМінських домовленостей. Однак, темп і результативність їхньої роботи, які миспостерігали минулого року, не додають оптимізму. Та й цього року навіть замінапредставника Росії на Бориса Гризлова не дала результату. Запропоноване ним 13січня у Мінську нове перемир’я на Донбасі було порушене бойовиками вже зпочатку доби 14 січня, звівши нанівець усі зусилля перемовників та ОБСЄ.
