Звернення щодо призначення кандидатів на посади суддів Верховного суду

Шановний пане Президенте України!

29.09.2017 року Вища рада правосуддя ухвалила внести подання Президентові України про призначення 28 кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Прошу зазначити, що кандидати:

1. Прокопенко Олександр Борисович
2. Гриців Михайло Іванович
3. Мороз Лариса Леонтіївна
4. Саприкіна Ірина Валентинівна
5. Желтобрюх Ірина Леонтіївна , та
6. Мацедонська Вікторія Едуардівна ,

(далі – Кандидати) не відповідають вимогам, встановленим ч.4 ст.69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку із грубим нехтуванням ними обов'язками, що є несумісним зі статусом судді.

При цьому, мають місце юридичні (доказові) факти систематичного нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді, кандидатами Саприкіною І.В., Желтобрюх І.Л та Мацедонською В.Е.

В якості обгрунтування та доказів такої невідповідності Кандидатів прошу зазначити наступне.

Щодо дисциплінарної скарги стосовно кандидатів Саприкіної І.В., Желтобрюх І.Л. та Мацедонської В.Е.

27.01.2017 року, у відповідності до вимог, встановлених ст.107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", автором даного звернення (далі – Заявник) була подана скарга №М-456/0/7-17 щодо дисциплінарного проступку суддів, передбаченого п.1а, п.2, п.4 ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в числі яких зазначені кандидати Саприкіна І.В., Желтобрюх І.Л та Мацедонська В.Е.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 01.09.2017 року №3199/0/18-17 скарга від 27.01.2017 року залишена без розгляду та повернута Заявнику.

Підставою для постановлення ухвали від 01.09.2017 року виявилася, на думку члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Нежури В.М., відсутність доданої до скарги довіреності Заявника та відсутність конкретних відомостей про наявність у поведінці суддів ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Як встановлено Вищою радою правосуддя у вступній частині ухвали від 01.09.2017 року, Заявник, керуючись правом на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку суддів, встановленим ч.1 ст.107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зазначає про те, що названі судді у період з 3 червня 2015 року по 22 грудня 2016 року, приймаючи судові рішення у справах за позовами вкладників збанкрутілих банків, навмисне не застосовували принцип верховенства права, на власний розсуд зупиняли на не невизначений час розгляд таких справ, чим, на його думку, напрацьовували "хибну" судову практику… У зв'язку з викладеним у скарзі, представник позивача просить вжити заходів для недопущення порушень в усіх судових органах України у майбутньому.

Отже, згідно вступної частини ухвали від 01.09.2017 року, а також мети скарги, встановленої Заявником, Заявник діяв в інтересах держави Україна з метою, зокрема, захисту прав вкладників на справедливий суд і перешкоджання суддям, які не керуються принципом верховенства права та порушують право позивачів на справедливий суд, стати суддями у складі Верховного суду України.

При цьому, як свідчить ухвала від 01.09.2017 року, член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Нежура В.М. не керується верховенством права, всупереч вимог, встановлених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Законом України " Про Вищу раду правосуддя " (ч.1 ст.7).

Згідно ч.2 ст.107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

1) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку;

2) прізвище, ім'я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;

3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;

4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

У зв'язку з відсутністю вимог законодавства долучати Заявником до дисциплінарної скарги довіреності, такі вимоги, встановлені членом Вищої ради правосуддя в ухвалі від 01.09.2017 року, не відповідають праву Заявника на звернення громадян (ст.40 Конституції України), права Заявника на гарантії його захисту прав державою (ч.2 ст.3 Конституції України) та принципу диспозитивності (ч.1 ст.19 Конституції України), і не є підставою для залишення без розгляду дисциплінарної скарги, що свідчить про юридичний (доказовий) факт невідповідності висновків члена Вищої ради правосуддя меті Закону України "Про судоустрій і статус суддів". При цьому, необхідно зазначити про невжиття членом Вищої ради правосуддя будь-яких заходів щодо долучення до свого юридичного аналізу довіреності, яку він вважав необхідною для правильної та об'єктивної перевірки скарги від 27.01.2017 року.

Також член Вищої ради правосуддя не мотивував своє рішення від 01.09.2017 року, та не зазначив неможливість притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за підстав наявності відомостей та юридичних (доказових) фактів умисного допущення суддями, в т.ч. кандидатами Саприкіною І.В., Желтобрюх І.Л та Мацедонською В.Е., порушення прав людини і основоположних свобод (п.4 ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), незаконної відмови в доступі до правосуддя (п.1а ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") та безпідставного затягування розгляду справ протягом строку, встановленого законом (п.2 ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), які зазначені Заявником у скарзі від 27.01.2017 року.

З огляду на вищевикладені порушення членом Вищої ради правосуддя, Заявником 19.09.2017 року до Вищої ради правосуддя була направлена заява (звернення) стосовно повторного розгляду Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги від 27.01.2017 року №М-456/0/7-17.

Також до заяви (звернення) від 19.09.2017 року Заявником були долучені нові докази, які залишились поза увагою Вищої ради правосуддя з огляду на її незаконну відмову в об'єктивному розгляді скарги від 27.01.2017 року, зокрема, юридичний (доказовий) факт скасування 20 (двадцяти) ідентичних судових рішень, в яких відсутнє застосування суддями принципу верховенства права, а також не проведення Вищою радою правосуддя аналізу та не надання оцінці вжиття державою в особі Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини відповідних заходів щодо інформування Комітету Міністрів Ради Європи стосовно порушення суддями принципу правової визначеності як основоположного принципу верховенства права, про які зазначав Заявник у своїй заяві від 01.03.2017 року щодо масового та умисного порушення адміністративними судами України принципу правової визначеності. Дані юридичні факти підтверджують відомості Заявника щодо порушень, викладених у скарзі від 27.01.2017 року, формування суддями незаконної судової практики та підриву авторитету держави.

Прошу зазначити, що відповіді Вищої ради правосуддя на заяву (звернення) від 19.09.2017 року Заявник на даний час не отримав.

Щодо дисциплінарної скарги стосовно кандидатів Мороз Л.Л., Гриціва М.І. і Прокопенка О.Б.

28.08.2017 року у відповідності до вимог, встановлених ст.107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Заявником до Вищої ради правосуддя була направлена скарга №М-5329/0/7-17 щодо дисциплінарного проступку суддів, в числі яких зазначені кандидати Мороз Л.Л., Гриців М.І. та Прокопенко О.Б.

Ухвалою від 07.09.2017 року №3393/0/18-17 Вищою радою правосуддя скарга від 28.08.2017 року залишена без розгляду та повернута Заявнику.

В якості підстави для постановлення ухвали від 07.09.2017 року виявилася, на думку члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошніченко А.М., відсутність конкретних відомостей про наявність у поведінці суддів ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Проте, Вища рада правосуддя не мотивувала своє рішення від 07.09.2017 року, та не зазначила неможливість притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності відповідно до ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за підстав наявності відомостей та юридичних (доказових) фактів умисного допущення суддями, в т.ч. кандидатами Мороз Л.Л., Грицівом М.І. та Прокопенком О.Б., порушення прав людини і основоположних свобод (п.4 ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") та умисного порушення суддями Грицівом М.І. та Прокопенком О.Б. правил щодо відводу (п.1д ч.1 ст.106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), які зазначені Заявником у скарзі від 28.08.2017 року на 73 (семидесяти трьох) аркушах.

Прошу зазначити, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

За таких обставин, не перевіривши викладені у скаргах відомості та юридичні (доказові) факти порушення суддями, в т.ч. Кандидатами, права позивачів на справедливий суд, а також порушення суддями засад верховенства права, висновки Вищої ради правосуддя не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

З огляду на вищевикладене, а також з огляду на наявні юридичні (доказові) факти грубого нехтування Кандидатами обов'язками, що є несумісним зі статусом судді, пов'язаного із порушенням ними права позивачів в адміністративних справах на справедливий суд та порушення ними засад верховенства права, з урахуванням обов'язків Президента України гарантувати додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, встановлених ст.102 Конституції України, прошу Вас вжити всіх необхідних заходів для повного та об'єктивного з'ясування Вищою радою правосуддя всіх відомостей та фактів, викладених у скаргах Заявника, та недопущення Кандидатів, які порушують право позивачів на справедливий суд та засади верховенства права, до складу Верховного суду.

В якості пропозиції, прошу Вас розглянути можливість відкладення вирішення питання щодо призначення Кандидатів на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду до правильного та об'єктивного розгляду та надання виважених оцінок та висновків Вищою радою правосуддя щодо заявлених в скаргах відомостей та юридичних (доказових) фактів порушень Кандидатами права на справедливий суд та засад верховенства права при здійсненні ними правосуддя, всупереч вимог, встановлених ч.1 ст.8 та ч.1 ст.129 Конституції України.

Дана заява була подана також у письмовому вигляді до приймальні громадян Президента України, яка зареєстрована за №22/044369-26П.

З повагою,

Віталій Іванович Манохін