Доповідь прокурора МКС: повільно, але в правильному напрямі
Четвертого грудня було опубліковано щорічний звіт Прокурора Міжнародного кримінального суду (далі – МКС) щодо ситуації, в тому числі, в Україні. Нагадаю, що це вже другий такий звіт після минулогорічного. Загалом, це перемога, проте на деякі нюанси Україні обов’язково звернути увагу.
Отже, виділю найважливіші пункти зі звіту:
1. Цей звіт не є рішенням суду (МКС0 і ще не є навіть офіційною позицією Прокурора, адже триває попереднє слідство. Водночас, викладене у ньому вже може і має використовуватися Україною, окремими особами для побудови власної правової позиції. Особливої ваги доповідь Прокурора може мати для Міжнародного суду ООН, у якому триває розгляд нашого позову проти Росії за двома Конвенціями.
2. Російська Федерація абсолютно точно є стороною конфлікту на сході України – міжнародного збройного конфлікту між Україною та Росією. Водночас, цьогорічна доповідь робить ще один великий крок уперед: під сумнів ставиться незалежність сепаратистів ДНР-ЛНР, натомість презюмується цілковитий над ними контроль з боку Росії. Це означатиме зміну позиції щодо наявного на сході України внутрішнього (не міжнародного) збройного конфлікту між урядовими військами та повстанцями, натомість в агенді залишається лише конфлікт Україна-Росія. Безумовно, для України це перемога; для Росії ж – черговий цвях в репутацію цивілізованої країни.
3. Водночас, Україна не повинна мати ілюзій щодо власної безкарності за мотивами подій на сході України. Так, у доповіді вказується про наявність підстав звинувачувати у вчиненні низки воєнних злочинів як сепаратистів, так і урядові війська:
- Зазначається про факти незаконного утримання під вартою з боку усіх сторін конфлікту
- Згадується про жорстоке поводження з затриманими, як цивільними, так і комбатантами – з обох сторін конфлікту
- Припускається скоєння сексуальних та гендерних злочинів обома сторонами конфлікту
- Звинувачується насамперед українська сторона у насильницькому зникненні осіб
- Винними в обстрілах житлових кварталів називаються як сепаратисти, так і Збройні Сили України.
4. Окрім цього, у доповіді міститься не супер оптимістична заява про «продовження опрацювання заяв щодо подій в Україні», що має завершитися «протягом розумного строку». З одного боку, робота триває, і триває в правильному напрямі. Проте бодай орієнтовної дати закінчення попереднього слідства і переходу до розгляду справи по суті, на жаль, поки на зазначається.
Таким чином, важливо усвідомити таке. По-перше, міжнародне правосуддя щодо держави-агресора – Російської Федерації неминуче настане. По-друге, це трапиться це дуже швидко. По-третя, Україна також має бути готова відповідати Гаазьким трибуналом за вчинки своїх солдат перед, але що ще важливіше – вкрай потрібно докласти усіх зусиль, щоб не порушувати законів та методів ведення війни.
