Звісно, найбільше уваги було приділено економічним питанням та як рухатися далі. Окрім підтримки введення мінімального податку для великих компаній (BEPS 2.0), лідери G20 прийшли до висновку, що в період коронакризи потрібно і надалі надавати підтримку населенню, «зберігаючи фінансову стабільність і довгострокову фіскальну стійкість і захищаючи від ризиків зниження та негативних наслідків». Про це вони зазначили у декларації за підсумками зустрічі.

На жаль, Україна занадто рано почала згортання програм антикризової підтримки економіки, маючи показник вакцинації населення на рівні близько 20% і дуже низькі темпи зростання реального ВВП у січні-вересні 2021 р. (що так і не надолужили минулорічне падіння). З 1 жовтня 2021 р. Національний банк України припинив дію антикризових монетарних інструментів – довгострокового рефінансування банків і процентних свопів,  а облікову ставку з березня 2021 р. вже було підвищено з 6% до 8,5%.

Фіскальна політика України також втратила свій стимулюючий характер у поточному році. Дефіцит державного бюджету за січень-вересень складав лише 1,1% ВВП. У той же час у країнах з ринками, що формуються, і країнах, що розвиваються, обсяг бюджетного дефіциту в середньому в 2021 р. становитиме 6,6% ВВП (прогноз МВФ). Експерти МВФ звертають увагу й на те, що у 2021 році світовий дефіцит бюджету суттєво перевищуватиме його рівень у до-пандемічний період, в той час, як в Україні маємо зворотну ситуацію.

У звіті “Fiscal Monitor” за жовтень 2021 р. фахівці МВФ радять усім країнам пов'язувати пріоритети фіскальної політики з викликами подолання економічних і гуманітарних наслідків пандемії (у країнах з низькою часткою вакцинації і значними темпами поширення хвороби) або ж підтримки економічного відновлення при забезпеченні позитивних структурних зрушень (при досягненні високих показників вакцинації). Тобто ключовим завданням фіскальної політики у всіх країнах має залишатися покриття потреб сфери охорони здоров'я. Поряд з цим, як справедливо вказує МВФ, з урахуванням факту продовження пандемії та звуження фіскального простору у всіх країнах, уряди повинні опікуватися питаннями адресності фіскальної підтримки, забезпечуючи її надання постраждалим категоріям бізнесу та населення; урядам варто також застосовувати цільові інструменти стимулювання переливу капіталу і праці в найбільш перспективні сфери в нових реаліях пост-ковідного світу.

Дуже доречні та важливі рекомендації й для України, особливо з урахуванням факту нового спалаху епідемії  COVID-19 та важких наслідків для українського бізнесу як від карантинних обмежень, так і від різкого зростання цін на енергоносії.

Відключити