Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше?

Не так давно літературна критикиня та книжкова оглядачка Тетяна Гонченко звернула увагу на кричущу проблему у новому підручнику з української мови для 7 класу авторства Анастасії Онатій та Тараса Ткачука.

У підручнику, виданому за кошти державного бюджету у 2024 році, поруч із текстом гімну України була розміщена карта України, на якій відсутній Кримський півострів.

Видавництво “Літера” визнало помилку та вказало на те, що вона “сталася через технічну помилку дизайнера і недогляд редакції під час остаточної підготовки видання до друку”, а також і відкликало всі підручники зі шкіл, натомість зобов'язалося видруковувати за рахунок видавництва виправлений наклад.

Як це стало можливим?

Почнемо з того, що процедура затвердження підручників складається з кількох етапів.

Після створення навчального матеріалу автори подають його на рецензування до експертної комісії. Експерти з різних освітніх галузей перевіряють відповідність змісту державним стандартам та критеріям.

Після цього, вчителі з різних регіонів країни мають змогу обирати рекомендовані підручники для використання у своїх школах.

У випадку з підручником, де відсутній Крим, частина Донецької та Луганської областей, сталося ось що. Цієї сторінки не було в макеті ані на етапі передачі на експертизу, а⁠ні на конкурсі (виборі вчителів), а⁠ні при отриманні дозволу на друк. Тобто ця дискредитаційна сторінка з'явилася вже після усіх процедур затверджень.

Це означає, що на цих етапах зміни були неможливі, і єдина можливість виявити цю помилку була при прийомі накладу тендерним комітетом ІМЗО. Але, треба бути обʼєктивним, у звʼязку з мікроскопічним розміром помилкового елементу (можна пересвідчиться на зображені), це було майже неможливим.

Що робити далі та як уникнути подібних помилок?

Перший ключовий крок — це визнання помилки. Видавництво "Літера" вже офіційно визнало свою провину та взяло на себе відповідальність за ситуацію. Вони зобов'язалися власним коштом перевидати підручники, виправивши карту України відповідно до її міжнародно визнаних кордонів.

Другий важливий крок — оперативний початок процесу передруку. Видавництво вже працює над тим, щоб якнайшвидше замінити всі примірники та мінімізувати можливий негативний вплив на учнів.

Крім того, варто залучити Службу безпеки України для проведення ретельного розслідування. Важливо визначити, чи це була звичайна помилка, чи, можливо, навмисна диверсія з боку виконавців.

Стосовно того, як можна упередити такі помилки в майбутньому.

По-перше, важливим кроком, що дозволить знизити ризики подібних ситуацій, є впровадження апробації підручників.

Перед масовим тиражуванням навчальні матеріали мають пройти тестування у школах, де вчителі та учні зможуть перевірити зміст на практиці.

Процедуру почали впроваджувати лише кілька тижнів тому, попри це, в майбутньому апробація дасть змогу виявити не тільки подібні фактичні помилки, як карта України без Криму, але й інші недоліки, що можуть вплинути на якість освіти.

Запровадження апробації стане додатковою гарантією того, що помилки будуть вчасно виявлені та виправлені, перш ніж підручники потраплять до рук тисяч учнів.

Удосконалення процедури апробації — це пріоритет зараз, бо саме вона стане фільтром таких недолугих помилок.

По-друге, посилення фінальної перевірки підручників.

Приймаюча комісія, зокрема тендерний комітет ІМЗО, вже відіграє важливу роль у процесі контролю шкільних підручників. Їхня функція полягає в тому, щоб забезпечити, що кожен надрукований примірник відповідає затвердженому макету, який пройшов всі необхідні етапи: апробацію, експертизу, вибір учителями та отримання дозволу на друк.

Важливо підкреслити, що саме на етапі прийому надрукованих накладів комітет ІМЗО повинен виконувати суворий контроль відповідності сигнальних примірників макетам. Цей процес має стати ключовим інструментом запобігання помилкам у підручниках, оскільки всі попередні етапи вже завершені, і змінити щось на них вже неможливо.

Залучення додаткових технологічних рішень, таких як автоматизовані системи перевірки або інструменти на кшталт GPT, могли б значно полегшити цей процес. Вони дозволили б швидше і точніше виявляти невідповідності між затвердженим до друку макетом і надрукованим накладом, що унеможливлює потрапляння подібних підручників до шкіл.

Тож, ми маємо зробити все можливе, щоб подібні ситуації більше не повторювалися. Посилення контролю, впровадження нових технологій та апробація підручників перед друком — це ті кроки, які допоможуть убезпечити освітній процес від критичних помилок. Адже від якості навчальних матеріалів залежить не лише знання, але й формування національної ідентичності.

Тільки разом, вчасно реагуючи на виклики, ми зможемо забезпечити наших дітей належною освітою та виховати покоління, що буде пишатися своєю країною, звісно ж, в межах її міжнародно визнаних кордонів…