1 березня Дональд Трамп оголосив про введення імпортнихтарифів на сталь і алюміній в розмірі 25% і 10% відповідно. Доу Джонс відповівсерйозним провалом - другим з початку 2018 року. І ось через кілька днівпрезидент США пообіцяв ввести мита ще й на автомобілі з Європи. Чому Трампвсе-таки зважився закривати економіку США, і як таке рішення американськогопрезидента може позначитися на Україні?
Багато підприємців і економістів із серйозними побоюваннямичекали на рішення Трампа щодо початку епохи протекціонізму. Ще від старту йогопередвиборної компанії Дональд обіцяв простим американцям робочі місця. Дляцього він запропонував викинути з циклу виробництва спочатку китайських, апотім й інших зарубіжних учасників. І ось нещодавно процесу було дано фактичнийстарт.
Насправді, таке рішення президента США цілком можетрактуватися спробою відволікти американців від скандалу із участю росіян востанніх виборах. Тому що економічно воно є абсолютно невиправданим. Взяти тойже імпорт металу. По суті, це сировина майже найнижчого ступеня переробки.Сьогодні близько 70% потреб великих американських споживачів металу і такзабезпечують національні фірми. Решта 30% покриваються за рахунок імпорту. Ітакі частки обумовлені виключно економічними чинниками. Просто найбільшнеефективні виробництва металу закривалися та замінялися імпортом. У той самийчас заводи, які залишились, проходили через модернізацію, щоб конкурувати зісвоїми закордонними колегами. Це - здорова економіка в її чистому вигляді.
Не дарма після оголошення рішення президента Америки акціїавтомобільних компаній і авіабудівників втратили 2-4%, і навіть потягнули засобою індекс Доу Джонса. Всі прекрасно розуміють, що за більш дорогий метал всеодно доведеться платити десь нагорі ланцюжка вартості.
А тому, максимум, якого зможе домогтися Трамп - дати другедихання не секторам, а окремим, менш ефективним фірмам. Прикриваючи це гасламипро те, скільки вигоди отримають прості американці. Хоча правильна відповідь -аніскільки.
На першому курсі будь-якої економічної спеціальностіобов'язково проходять тему про тарифи і квоти. Так ось, введення тарифіводнозначно зменшує вигоду для споживача. У такому випадку вонаперерозподіляється між державою і національними компаніями, які можуть вийти наринок і продавати свою продукцію за вищими цінами.
Мільйони робочих місць по всій країні на заводах і фабриках?Що ж, цікаво подивитися, як це буде реалізовуватись в епоху тотальноїроботизації та автоматизації. Замість того, щоб мотивувати молодь здобуватиосвіту і ставати дизайнерами, програмістами і, в перспективі, створюватиінтелектуальний продукт з високою доданою вартістю, робляться спроби зновувідправити людей на заводи, які, так чи інакше, не пізніше, аніж за 20 років,будуть повністю автоматизованими. Саме тому цей крок може мати слабкийпозитивний ефект на ринок праці в короткостроковій і середньостроковійперспективі, але точно виявиться шкідливим в майбутньому.
Крім того, забороняти будуть не тільки сировину, а іфінальну продукцію. Значить, створюються умови для всіх національних компанійбез винятку. Колись протекціонізм допоміг економіці США вирости в найбільшусистему світу, а трохи пізніше зробив свою справу в Китаї. Все вірно, однакчому сьогодні, в еру такого страшного офшорингу, Tesla збирає свої машини не вКитаї, а в США? - Тому що їй так вигідніше. Якщо щось зміниться, Ілон Маскзбере свої речі та перенесе потужності в Азію, Африку або Україну. Саме такпрацює бізнес в розвинених країнах. Навіть з дуже високою ціною робочої сили,він виграє за рахунок доступу до наукових баз, дешевого капіталу і, найголовніше,широких можливостей. Але якщо їх намагатися звузити, в результаті може вийтисправжній провал.
Але, все ж таки, як рішення Трампа позначиться на Україні?Хоч ми і є далеко не найважливішими торговельними та економічними партнерамиСША, проте все одно відчуємо відгомони введення імпортних тарифів в країні.
По-перше, почнеться глобальна переорієнтація діючихпартнерів США на інші ринки. Значить, посилиться конкуренція майже на всіхпозиціях - від сировини до кінцевих товарів. А тому нам буде дуже важко нетільки нарощувати свою частку в експорті до ЄС, Азії і Близького Сходу, а йбанально утримувати їх в рамках поточних абсолютних показників.
Друге - це ситуація з валютним курсом. Якщо США буде меншекупувати на світовому ринку, це напевно позначиться на пропозиції долара. Однаксаме долар на сьогодні є головною резервною валютою, а також валютою, в якійденоміновано більшість контрактів. А тому ми можемо стати свідками поступовоїревальвації американської і, як результат, девальвації інших валют, в томучислі гривні. Звичайно, все залежить від швидкості введення і розмаху протекціоністськихзаходів, але за рік-два такої політики точно можна вийти на паритет між доларомі євро.
По-третє, якщо будуть погіршені прогнози по розвитку в Китаїта інших країнах Азії внаслідок падіння обсягів торгівлі, це може провалитиспочатку місцеві фондові ринки, а через день-два докотитися і до США з Європою.Як мінімум, мова йде про глобальну корекції до -30%. У цьому випадку віднаступного фінансової кризи світ зможе врятувати лише диво.
Таким чином, якщо рішення Дональда Трампа (відомого майстрагучних заяв) про старт епохи протекціонізму в США, не є одним з виходівпопулістських обіцянок найвпливовішого політика в світі, воно навряд зможепринести вигоду рядовим американцям, а також змусить українські компаніїпотерпати від іще більшою конкуренції з боку іноземних гравців.