Кулаков Віталій Вікторович, адвокат,
керуючий АО «Адвокатська фірма « ADVICE »
Заміна Сторони у виконавчому провадженні – судовапрактика
Доволі часто, особливо банківськіустанови, отримавши позитивне рішення суду щодо стягнення на їх користьзаборгованості з боржників, в процесі виконання рішення суду відступають своївимоги третім особам (іншим банківським установам, колекторським фірмам тощо).
Однак, не у всіх випадках судзадовольняє заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Це пов’язано зтим, що судами неоднаково застосовуються статті 512, 514, 515 ЦК України, ч. 1ст. 378 ЦПК України, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».Так, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, Вищий спеціалізований судУкраїни з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі - ВССУ) погодився звисновками апеляційної інстанції про те, що передання кредитором своїх правіншій особі за договором відступлення права вимоги (цесії) не єправонаступництвом (ухвала ВССУ від 21.05.2013р.). Аналогічні висновки зробленоу судових рішеннях касаційної інстанції від 20.12.2011р., 19.12.2012р.,30.01.2013р. та ін.
Крім того, в деяких справах, ВССУпогодився з висновками попередніх інстанцій, фактично підтвердивши, щозаявником про заміну сторони у виконавчому провадженні може бути тількидержавний виконавець і сторона виконавчого провадження, а не особа, до якоїперейшло від кредитора право вимоги.
Своє слово в суперечці судових інстанційсказав Верховний Суд України (далі - ВСУ), розглядаючи заяву про переглядрішення касаційної інстанції.
Так, правова позиція Верховного СудуУкраїни полягає у тому, що відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор узобов’язанні (крім випадків, визначених ст. 515 ЦК України) може бути заміненийіншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі заправочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України донового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязіі на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановленодоговором або законом.
Відповідно до чинного законодавствазаміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступленняправа вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадіїпроцесу. За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст.8 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов’язанні вінзамінюється правонаступником. Виходячи з цих норм, а саме, п.п. 1, 2 ч. 1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі заправочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припиненняюридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації,спадкування тощо) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуттякредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчогопровадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступленняправа вимоги.
У зв’язку з такою заміною кредиторавідбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чимприпиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належнимкредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавчепровадження», ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованою сторони зобов’язання,якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права таобов’язки в зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчогопровадження. За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторонивиконавчого провадження відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8Закону України «Про виконавче провадження».
Іншими словами, правова позиція найвищоїсудової інстанції полягає в тому, що передання кредитором своїх прав іншійособі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) єправонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись досуду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йомустатусу сторони виконавчого провадження (Постанова ВСУ від 20.11.2013р.).