Наразі,сталося те, що й мало статися: опозиція так і не змогла знайти підтримку вучасників протесту на Майдані. Вірніше — вона її навіть не шукала, асподівалася очолити протест, але цього не вийшло.
Водночас —підтримку знайшли позапарламентські сили, що набувають все більшоїпопулярності.
Як результат —як це не парадоксально, але ядерний електорат Януковича так і лишивсянезмінним. Тобто, Янукович НІЧОГО НЕ ВТРАТИВ.
Всі бачили, яклюди протягом двох місяців просили опозиціонерів виробити бодай якийсь чіткийплан дій, зробити хоча б одну реальну справу, нарешті домовитися між собою івисунути єдиного лідера, висунути якусь чітку та реальну вимогу. Натомість все,що люди чули від опозиціонерів -- заклики "стояти до кінця" тазібратися на чергове "віче". Натомість оновлена команда Януковичазмогла втягнути опозиціонерів в переговори, відтягнувши від стимулюваннярадикальних сценаріїв. Так їм і треба.
Всі бачили, якАрсеній Яценюк назвав представників «Правого сектору» провокаторами. Потімдовго вибачався через це.
Всі бачилисьогоднішню новину: «Правий сектор» і «афганці» домовилися (нібито домовилися!)з владою ПОПРИ офіційну, «системну» опозицію.
Я не ВольфМессинг і не Ванга, щоб прогнозувати: якщо «Правий сектор» й інші подібніоб’єднання підуть у «велику пролітику», «Свобода» та інші «офіційноправорадикальні сили» тупо самознищаться. Не буде їх на політичній мапі країни.Це, до речі, стосується, не тільки їх, але й інших «ліберал-демократів»,здатних отримати «кулю в лоб» тільки перед камерами на Майдані. Й те — лише насловах.