Домінуючий спосіб набуття корпоративних прав угосподарських товариствах полягає у передачі частини частки статутного капіталувід фактичних учасників компанії, на користь зацікавлених осіб. Відступ-набуттячастини частки здійснюється шляхом:
- укладення договорів купівлі-продажу та/або даруваннячастини частки у статутному капіталі юридичної особи;
- вчинення заяв про відступ (передачу) частини частки устатутному капіталі юридичної особи.
Кожен із означених способів розглядається теорією якдостатні, та не розглядаються як виключні. Проте, такі способи обумовлюютьнеобхідність у передачі частини права власності на частку фактичнимивласниками.
У практичній реалізації спільних інтересів, якпотенційних суб’єктів корпоративних відносин (осіб, які прагнуть статиучасниками компанії) так і фактичних учасників товариств, вбачаємо предметобговорення у питанні:
«А чи обґрунтовано, і не заборонено нормативно, право нанабуття корпоративних прав у спосіб, який не передбачає позбавлення частиниправа власності на частку фактичних учасників товариства. Такий спосібдетермінуємо у наступному:
(І) ухвалення вищим органом управління рішення про вступ(прийняття) особи до складу учасників товариства через внесення таким учасникомдодаткового вкладу до статутного капіталу товариства;
(ІІ) зміна розміру статутного капіталу товариствапропорційно розміру додаткового вкладу нового учасника;
(ІІІ) набуття новоприйнятим учасником корпоративних праву товаристві.
Пропонуємо розглянути дане питання, на прикладітовариства з обмеженою відповідальністю, як найпоширенішої організаційно-правовоїформи.
Товариством з обмеженою відповідальністю єзасноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якогоподілений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Статутний капіталтовариства з обмеженою відповідальністю (або надалі за текстом «ТОВ»)складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумівартості таких вкладів.
Шляхом створення господарського товариства,його засновники об’єднують власні грошові кошти та/або майно, та/або майновіправа, що належать їм на праві власності, формують статутний капітал, та зарезультатом формування статутного капіталу, - набувають у власність частку втоваристві та корпоративні права, пропорційно внесеного вкладу. Право власностіна об’єкти цивільного обігу, що були внесені як вклад, кореспондується учасникуправом власності на частку у статутному капіталі та корпоративними правами утоваристві.
«Корпоративні права - це праваособи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарськоїорганізації, що включають правомочності на участь цієї особи в управліннігосподарською організацією […]». (ч. 1 ст. 167 Господарського кодексуУкраїни (надалі за текстом «ГК України»).
Далі, припустимо, що на одному із етапівфункціонування ТОВ, виникає необхідність у прийнятті до його складу новихучасників. Реалізація такого завдання забезпечується шляхом відчуження-набуттячастини частки ТОВ у одного або кількох фактичних учасників товариства. Прицьому, закон не передбачає імперативних норм, які б обмежували вступ новогоучасника, через внесення ним додаткового вкладу. Більше того, ч. 1 ст. 88Цивільного кодексу України (надалі за текстом «ЦК України»), передбачає, що «устатуті товариства вказуються […] порядок вступу до товариства та виходу знього». Правова природа господарського товариства, норми матеріального права,що регулюють порядок утворення і діяльності ТОВ - не виключають можливістьприйняття до складу його учасників осіб, які прямо здійснюють вклад достатутного капіталу, за згодою інших учасників ТОВ. Зауважимо, що згідно ч. 1ст. 98 ЦК України, «загальні збори учасників товариства мають право прийматирішення з усіх питань діяльності товариства».
На підставі означеної ч. 1 ст. 88 ЦК України,інших правових норм, вважаємо обґрунтованим твердження про те, що: (І) порядоквступу до складу учасників ТОВ визначається безпосередньо учасниками ТОВ, (ІІ)порядок вступу до ТОВ обумовлює підстави набуття корпоративних прав (частки устатутному капіталі), (ІІІ) закон не забороняє участь у товаристві черезвнесення вкладу до статутного капіталу, (ІV) право на частку у товаристві єоб’єктом права власності, і (V) правовий режим закріплює непорушність прававласності.
У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України,«право власності набувається на підставах, що не заборонені законом».
Відтак, об’єктивно допустимо визначити такийправовий ланцюг набуття участі в ТОВ: (1) прийняття фактичними учасниками ТОВ рішенняпро вступ нового учасника (включення до складу учасників) через внесення нимдодаткового вкладу, збільшення статутного капіталу, розподіл часток (2) набуттяновим учасником частки у статутному капіталі та відповідних корпоративних прав,(3) державна реєстрація зміни складу учасників ТОВ.
Формальна сторона такого процесу вимагаєскладання:
1) протоколу (рішення)загальних зборів учасників ТОВ про вступ (прийняття до складу учасників) новогоучасника;
2) примірників змін достатуту ТОВ (або статуту ТОВ у новій редакції);
3) реєстраційної картки (занеобхідності складання довіреності, оплата мита в рахунок державноїреєстрації).
Далі, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»від 15 травня 2003 року N 755-IV(надалі за текстом «Закон № 755»), визначає перелік документів, на підставіяких здійснюється державна реєстрація відомостей про зміни у складі учасниківТОВ. При досягненні участі у означений спосіб, необхідним є застосування норм ч.3 ст. 29 Закону № 755, що визначають правила державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Так, згідно ч. 3ст. 29 Закону № 755, при внесення змін доустановчих документів, які пов’язані із зміною складу учасників юридичноїособи, подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія)одного із таких документів:
- рішенняпро вихід юридичної особи із складу засновників (учасників);
- заявифізичної особи про вихід із складу засновників (учасників);
- заяви,договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутномукапіталі товариства.
У випадку не поданняозначених документів, це є підставою для залишення без розгляду зверненн щодо внесення відповідних записів до Єдиногодержавного реєстру.
На наше переконання,завдання Закону № 755 полягають у реалізації інтересів учасників ТОВ.Натомість, норми Закону № 755, дійсно обмежують право вільного розпорядженнямвласністю.
Тобто, для здійсненняуправління ТОВ, шляхом включення до його складу нових учасників, фактичнимучасникам необхідно позбуватись права власності на частину частки в ТОВ. Нанаше переконання, такі положення законодавства не є обґрунтованими, оскількинорми, що обумовлюють процес реалізації права власності – обмежують нормиматеріального права, що встановлюють підстави та передумови набуття прававласності на частку у статутному капіталі, норми що передбачають вільнеуправління діяльністю господарським товариством.