Податок на нерухомість
Питання:
Кому, как, когда исколько платить. Разница между юрлицами и физ лицами?
Відповідь:
Правила оподаткування житловоїнерухомості встановлено ст. 265 Податкового кодексу України. Розглянемо, в чомуполягає даний вид податку, який віднині має встановлюватись сільськими,селищними та міськими радами, у обов’язковому порядку.
Так, до об’єкту оподаткуваннявіднесено всі види житлової нерухомості, а саме: об’єкти нерухомості, віднесенідо житлового фонду, житлові будинки, житлові будинки садибного типу, прибудовидо житлового будинку, квартири, котеджи, кімнати у багатосімейних (комунальних)квартирах, тощо.
Разом з тим, Законодавець визначив наступніоб’єкти житлової нерухомості, щодо яких не поширюються зобов’язання зподаткових платежів, а саме:
- об'єкти житлової нерухомості, якіперебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільнійвласності);
- об'єкти житлової нерухомості, якірозташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення,визначені законом;
- будівлі дитячих будинків сімейноготипу;
- садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта наодного платника податку;
- об'єкти житлової нерухомості, якіналежать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє табільше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;
- гуртожитки.
Визначено обсяги податкових зобов’язань,що поширюються на власників об’єктів житлової нерухомості.
Ставки податку:
Вид житлової нерухомості: | Квадратура житлової площі: | Ставка податку | Умови сплати для фізичних осіб | Умови сплати для юридичних осіб | Місце сплати |
Квартири | не перевищує | не більше 1 відсотку розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року)*. | протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. | авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом. | Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. |
Житлові будинки | не перевищує | ||||
Квартири | перевищує | 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року**. | |||
Житлові будинки | перевищує |
* - тобто, у 2013 році – не більше11 грн. 47 коп. за
** - тобто, у 2013 році – 30 грн. 97коп. за
У відношенні більшості сімей, у яких між чоловікомта жінкою не укладено договору про застосування режиму часткової власності щодомайна набутого за час шлюбу і яке не поділене в натурі, застосовується правило,відповідно до якого платником податку є одна з такихосіб-власників, яка визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. Прицьому, дане правило не застосовується щодо майна набутого за час шлюбу, одниміз подружжя у спадок, або за договором дарування. Такі об’єкти нерухомості невходять до складу спільної сумісної власності.
Зауважимо, що платники податку - юридичні особисамостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1лютого цього ж року подають органу державної податкової служби замісцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної сумирівними частками поквартально. Відносно платники податку – фізичних осіб,податкова служба самостійно обраховує суму податку, та направляє розрахунок уформі податкового повідомлення-рішення. Якщо ж сума обрахована невірно, данепитання допустимо узгодити безпосередньо з податківцями.
Питання:
Можно лизаконно избежать уплаты налога?
Відповідь:
Частково відповідь на дане питанняміститься у попередньому коментарі. Але, основна можливість уникнення податку,для більшості полягає в наступному:
Законодавцем було встановлено виключення,щодо суб’єктного кола осіб, відносно яких поширюються зобов’язання зі сплатиподатку даного виду. Так, фізичні особи, що є власниками квартири, житловаплоща яких становить до 120 кв.м (ста двадцяти квадратних метрів) або євласниками житлового будинку із житловою площею до 250 кв.м (двісті п’ятдесятиквадратних метрів) – володіють істотною пільгою. Такі особи не сплачуютьподатку щодо своєї нерухомості, виключно за сукупності таких умов:
1) фізична особа фактичнозареєстрована у такому об’єкті нерухомості.
2) звільнення від сплати податкузастосовується один раз за базовий податковий (звітний) період.
У випадку, якщо фізична особаволодіє двома та більше об’єктами нерухомості – в такому випадку, платникподатку має право обрати застосування означеної пільги, до будь-якого об'єктажитлової нерухомості, який перебуває в його власності.
Інший дієвий спосіб уникненняоподаткування (з огляду на коментар до першого питання), для себе, вбачаю упереселенні до зони відчуження, у житло, що знаходиться на балансі певногодержавного НДІ, із створенням багатодітної сім’ї. За таких умов, Держава, визнаєданий значний суспільний акт, а податківці не турбуватимуть мого господарства.
Для юридичних осіб, оптимізуватиоподаткування допустимо здійснити шляхом заснування декількох залежнихюридичних осіб, з наступним розподілом житлової нерухомості серед таких ново-створенихкомпаній. При визначенні податкового навантаження в такий спосіб, серед іншого,необхідно врахувати витрати пов'язані з передачею права власності нанерухомість.
Питання:
Плюсы и минусывведения налога.
Відповідь:
З огляду на дійсну економічнуситуацію та прогнози її розвитку, важко дискутувати щодо позитивних моментівподатку. Будь-який податок виконує розподільчу функцію, яка полягає уперерозподілі суспільних прибутків між різними категоріями населення. Утвердженнясоціальної справедливості, через бюджети всіх рівнів, «чомусь» категорично невизнавалось серед широких верств населення України.
