Завжди відкриті, завжди без гостей: чому українці втрачають інтерес до бібліотек?
Проте нині, в Україні, спостерігається зниження показників відвідуваності бібліотек. У європейських країнах навпаки – черги з відвідувачів.
То що ж не так із сучасними «аптеками для душі» та, як вдихнути нове життя в бібліотеки? Дослідницька агенція Info Sapiens оприлюднила невтішні дані опитування, яке було проведено на замовлення Українського інститут книги. Виявилося, що 88% українців ніколи або майже ніколи не беруть книжок у бібліотеках. У Франції показник відвідуваності бібліотек дорівнює 73%. Здавалося б, цілком логічно, що цифрова трансформація, розвиток технологій, онлайн доступ до різноманітних ресурсів поступово витісняє бібліотечну книгу. Виникає питання: а чи потрібні бібліотеки в сучасному світі та які їхні функції наразі?
Зазначу вкотре, бібліотеки є невід'ємною частиною культурного та освітнього життя суспільства, і їх функціонування надважливе для забезпечення доступу до знань, культурних цінностей та освіти. А книга – є зброєю, і ця зброя сьогодні теж вирішує майбутнє нашої країни. Нині українські бібліотеки недоотримують фінансування від громад, відтак не поповнюються бібліотечні фонди, що сприяє поступовому їх занепаду. Це вірний шлях до культурного програшу. Чому? Бо водночас наш ворог – росіяни – активно насаджують своє культурне мислення та пропагандистські наративи на тимчасово окупованих територіях. І роблять це з допомогою бібліотек. Мільйони рублів міністерство культури російської федерації витрачає на закупівлю та поширення російських книжок серед українського населення півдня та сходу на окупованих територіях.
Підтримка та розвиток бібліотечних фондів в Україні має стати державним інтересом та бути сталою, аби повернути читачів до тенденції відвідування книгозбірень. Окрім змін в споживацьких звичках, важливо також відзначити, що книги, які знаходяться у бібліотеках, часто не відповідають інтересам та потребам сучасної аудиторії. Основна їх частина складається переважно зі старих видань і класичних творів, видань російською мовою, а сучасних книг на полицях не спостерігається. Питання реформи бібліотечної галузі регулярно обговорюється проте воно рідко висвічується в профільних відомствах і досі залишається невирішеним у діяльності професійної бібліотечної спільноти. Хоча була розроблена стратегія розвитку бібліотек України до 2025 року, вона досі не була впроваджена на практиці, і новий «Закон про бібліотеки і бібліотечну справу» не отримав затвердження. Попри фінансову скруту в країні, не варто сумніватися в роботі бібліотек та соромитися підтримувати їх функціонування. Бібліотеки мають орієнтуватися на різну аудиторію від дошкільнят до людей похилого віку, забезпечуючи вільний доступ до різноманіття книг.
Проблема підтримки як культурної галузі в цілому, так і бібліотек зокрема бере свій початок ще з початку становлення незалежності України. Нині ця проблема потребує комплексного вирішення. В умовах сьогодення, бібліотеки можуть брати на себе й інші різні функції. До прикладу, стати центрами розвитку громад. На цьому наголошує виконавча директорка Благодійного Фонду «Бібліотечна країна», членкиня правління ГО «Мережа захисту національних інтересів «АНТС» Люсьєна Шум, зазначаючи, що бібліотеки – це вагомий рушій економічного розвитку громади. У світі вже є багато досліджень, які доводять що бібліотеки впливають на кількість робочих місць в громаді, на загальний рівень розвитку, на відкриття малих підприємств. У довгостроковій перспективі це сприяє підвищенню економічної спроможності громади. На початку липня 2023 року в Великій Британії було оприлюднене дослідження щодо діяльності локальних бібліотек. Та от, бібліотеки Англії надають безкоштовних послуг для читачів щонайменше на 3,4 мільярда фунтів стерлінга щорічно. Утримання бібліотеки окуповується в шестикратному розмірі. Надаючи безкоштовні послуги, бібліотеки впливають на соціальний капітал, примножуючи економічні прибутки громади.
Разом з тим, аби залучати читачів, бібліотеки мають змінювати формати роботи. Найважче дається робота з молоддю, тому важливо вивчити запити молодого покоління, зазначає Люсьєна Шум. Є багато прикладів бібліотек, що пропонують різні активності: користування цікавими гаджетами, до прикладу, окулярами віртуальної реальності, участь в тихих вечірках та квартирниках, кулінарних майстер-класах подібні до тих, що практикують в канадських бібліотеках та багато іншого. Усе це видозмінює ставлення до бібліотек, а цікаві активності заохочують ширшу аудиторію до їх відвідування.
Тож, щоб зробити бібліотеки привабливішими для українців, потрібно внести зміни у їх фінансування, структуру та роботу. І лише за цих умов книгосховища стануть не лише місцем для читання, але й центрами культурної активності й навчання, та будуть впливати на розвиток суспільства.
