На початку сорокових років Сталін наказав відслідковувати ціну на баранину у Німеччині, адже ціна на м’ясо мала бути індикатором готовності Гітлера напасти на СРСР.

Радянські розвідники розмірковували наступним чином. Щоб воювати із Радянським Союзом, потрібен зимовий одяг. Кожухи відшивалися у той час з баранячих шкур. Щоб одягнути німецьку армію, потрібна величезна кількість цих шкур. Відповідно, ціна на м’ясо баранини мала знизитися під час підготовки до вторгнення через збільшення пропозиції. Але Гітлер не розраховував на довгу війну, він планував бліцкриг, тому й не готував для армії зимовий одяг.

Ідея за непрямими ознаками прогнозувати результат — правильна. Проте сучасні російські агенти впливу не додумалися, які об’єктивні параметри треба вимірювати, аби зрозуміти настрої українського суспільства.

Вже можна відкрити велику військову таємницю, чому російськомовний Харків не зустрічав рашиські танки із квітами. Є непрямий метод оцінки змін настрою громадян — це попит на книжки. 

Я веду статистику із дня заснування мережі «Книголенд». У російськомовному Харкові у 2021 році  78% книжок продавалося українською. У 2013 році ж було рівно навпаки: продаж українських книжок — 20%, а 80% попиту було на російськомовну літературу.

Відключити

За цей час виросло нове покоління громадян, вихованих на українських наративах та українських  книжках. Як написав Юрій Шевельов: «Герої книжок сьогоднішнього дня стають живими людьми завтрашнього дня». Саме тому українська книжка, український театр і кіно важливі, як і українська культура загалом. Невипадково однією з цілей загарбників було ліквідувати українську націю через знищення української культури.

Саме тому книги — це зброя.

Шансів у орків немає, бо на наших очах народжується велика українська армія разом із великою українською літературою про нових героїв.