Сьогодні в Україні автентичність — це не лише особистий виклик, а й геополітичний акт. З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році мільйони людей були змушені переоцінити не лише своє виживання, а й свою ідентичність. Питання полягає не лише в тому, «Хто я насправді?», а й у тому, «Ким я маю стати, щоб вижити, зробити свій внесок і мати значення в країні, що перебуває у стані війни?»

Для декого автентичність означає залишитися і боротися. Для інших — поїхати і відбудувати все заново. Для багатьох це означає знайти спосіб продовжувати жити, коли нічого вже не має сенсу. А для всіх це означає домовлятися про негласні соціальні угоди, що супроводжують травму, вимушене переселення і переосмислення.

Культурний тиск, що змушує демонструвати силу

У воєнній Україні циркулює негласний сценарій: «Будь сильним, будь корисним, будь лояльним». Це необхідно, але це також задушує. Справжні емоції, такі як горе, страх, виснаження або навіть сумнів, часто не мають місця для прояву. Виражаючи їх, ви ризикуєте бути сприйнятим як непатріотичний або слабкий.

Це створює внутрішню війну, про яку ніхто не говорить: боротьбу між правдою внутрішнього світу людини та проявом стійкості, якого очікує суспільство.

Переосмислення під тиском

Переосмислення стало механізмом виживання. Професіонали перетворилися на волонтерів. Художники — на збирачів донатів. Терапевти — на фахівців з травм. Тренери — на мотиваторів на передовій. Ззовні це виглядає як мета. Але насправді багато хто працює на позиченій енергії: позиченій ідентичності, позиченій енергії, позиченій надії.

Відключити

Не всі мали час свідомо обрати свій шлях. Багато хто досі намагається наздогнати себе.

Прихований податок за те, що ти є собою

У колективістській культурі, орієнтованій на виживання, життя за своїми переконаннями часто карається тонко:

Жінка, яка каже: «Я не хочу мати дітей, поки не закінчиться війна», стикається з осудом.

Чоловік, який зізнається, що не справляється, чує: «Іншим ще гірше».

Підприємець, який відмовляється від участі у військових діях, ризикує бути названим егоїстом або байдужим.

Відключити

У такі моменти автентичність може здаватися зрадою — сім'ї, товаришам, національній ідеології. Але придушення правди також руйнує особистість.

Коучинг крізь українську призму

Як коучі, психологи та ментори, які працюють з українцями — як у країні, так і за її межами — ми мусимо визнати цю подвійність. Наші клієнти не просто проходять кар'єрні перетворення чи особистісний ріст; вони переосмислюють, ким їм дозволено бути в умовах надзвичайного соціального тиску.

Сесія може бути присвячена вигоранню, але за цим стоїть моральна травма. Розмова про баланс між роботою та особистим життям може приховувати провину вижившого. Допомогати комусь «бути собою» — це не лише самореалізація, це легітимізація їхнього досвіду, коли суспільство може цього не робити.

Більш сміливий вид автентичності

У сучасній Україні автентичність потрібно переосмислити. Це не лише свобода самовираження — це сміливість залишатися цілісним у світі, який постійно вимагає від вас роздробленості.

Відключити

Бути автентичним означає не відмовлятися від своєї ролі, обов'язків чи своїх людей. Це означає залишатися людиною серед них. Сказати: «Це важко. Я не маю всіх відповідей. І все ж — я тут, і я є собою».

Це ціна. І це сила.