17 листопада 2024 року військовослужбовиця Наталія Грабарчук знищила російську ракету за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». Це був її перший бойовий пуск, і він виявився успішним. Як повідомили у Повітряних силах ЗСУ, до війни Наталія була вихователькою дитячого садка, а з 2021 року вона опанувала професію стрільця-зенітника у зенітно-ракетному підрозділі Галицько-Волинської радіотехнічної бригади. Її приклад надихає й змушує замислитися над тим, як змінюється роль чоловіків і жінок у сучасному світі.

Ця стаття не є спробою аналізувати військові аспекти чи тактику, і я не претендую на роль військового експерта. Моя мета — зосередитися на соціальних і культурних змінах, які ілюструє історія Наталії, та подивитися на те, як ці зміни впливають на роль чоловіків і жінок у сучасному суспільстві. Обговорення військових тем залишимо професіоналам, а ми зосередимося на ширшому контексті цієї події.

Ганна Росін (Hanna Rosin) у своїй книзі "The End of Men: And the Rise of Women" (Кінець чоловіків: і підйом жінок) пропонує сміливий аналіз змін у гендерному балансі влади та ролей у сучасному світі. Книга викликає багато дискусій, оскільки в ній авторка стверджує, що жінки активно адаптуються до нових реалій, тоді як чоловіки, з різних причин, втрачають традиційні позиції.

Останні десятиліття ми спостерігаємо значні зміни у ролі жінок у суспільстві та на ринку праці. Жінки впевнено займають позиції, які раніше вважалися виключно чоловічими, і досягають успіху в різних сферах.

Наприклад, станом на 2023 рік жінки становлять 41,9% світової робочої сили, а їхня частка на керівних посадах досягає 32,2%.

Відключити

Представництво жінок у радах директорів компаній FTSE 100 зросло до 39% після того, як до 2020 року було поставлено мету досягти 33%.

До кінця 2025 року планувалося, що частка жінок у радах директорів компаній, що входять до FTSE 350, досягне 40%. Наприкінці 2023 року жінки обіймали 40,2% посад у радах директорів порівняно з 9,5% у 2011 році. Ця тенденція триває й досі.

В умовах диджиталізації та автоматизації традиційні чоловічі професії втрачають свою значущість. У нафтовій галузі та військовій справі, де чоловіки завжди домінували, використання технологій, таких як безпілотні дрони та автопілоти, знижує потребу у фізичній силі, а отже, і у чоловічих фахівцях. В Україні, де через війну утворився дефіцит кадрів, жінки дедалі частіше займають позиції, які раніше були виключною прерогативою чоловіків.

В Україні жінок навчатимуть і працевлаштовуватимуть на посади, які традиційно вважалися "чоловічими". Це рішення пов’язане з дефіцитом кадрів на ринку праці, що виник через повномасштабне вторгнення РФ.

Уряд затвердив перелік спеціальностей для професійного навчання та подальшого працевлаштування жінок у нетипових для них сферах. До переліку увійшли 31 професія, зокрема: верстатник деревообробних верстатів; верстатник широкого профілю; водій автотранспортних засобів (категорії C1, C, D1, D, C1E, CE, D1E і DE) та багато інших. Прискорення цих процесів викликане війною, але самі процеси виникли набагато раніше та є більш фундаментальними.

Відключити

На цьому тлі виникає питання: що ж відбувається з чоловіками? Куди рухаються чоловіки в цьому світі, що швидко змінюється, і як вони можуть адаптуватися до нових реалій?

Однією з ключових причин успіху жінок є їхня здатність об’єднуватися заради досягнення спільних цілей. Наприклад, такі ініціативи, як «Women for Women International» і «HeForShe», демонструють, як жіноча солідарність і взаємодопомога можуть приводити до значних результатів. Жінки все частіше займають керівні позиції завдяки комунікативним навичкам і здатності працювати у співпраці. Їхній підхід до лідерства, побудований на взаєморозумінні та емпатії, виявляється ефективнішим у багатьох сучасних контекстах.

Такий підхід дозволяє досягати успіхів швидше й ефективніше, ніж індивідуальні зусилля. Жінки фокусуються на співпраці, а не на конкуренції, що робить їхню колективну силу більш потужною. Це не означає, що конкуренція серед жінок відсутня, але в умовах спільних викликів співпраця виявляється дієвішою.

Жінки знають, чого хочуть і досить успішно рухаються до своєї мети. А що ж із чоловіками? За умови зростання населення планети, збільшення % жінок на керівних, та й на всіх інших, позиціях і скорочення потреб у робочій силі в принципі через технологічні рішення і диджиталізацію, результати таких процесів для чоловіків виглядають дуже зрозуміло. Зрозуміло песимістично.

Відключити

На що орієнтуватися чоловікові в сучасному світі? Історичні орієнтири втрачено. Полювання (добування) нині не вимагає великої сили, добути «мамонта» в найближчому супермаркеті може будь-хто, якщо може це оплатити, а з платоспроможністю жінки розбираються все успішніше й успішніше. Війна дала шанс проявити себе багатьом на полі бою. Але, оскільки ми всі сподіваємося і докладаємо всіх зусиль для її закінчення, то це тимчасовий «перепочинок» перед тим, як доведеться повернутися до питання: «що ж далі»?

Ця тенденція резонує з дослідженнями психолога Філіпа Зімбардо, який у книзі "Чоловіки у відриві" описує кризу маскулінності. Зімбардо звертає увагу на те, що сучасні чоловіки все частіше ізолюються від суспільства через технологічну залежність, втрату соціальних зв’язків і відсутність чітких життєвих орієнтирів. Це, за словами автора, підриває їхню здатність адаптуватися до нових ролей і викликів.

Щобільше, на протилежність від жінок, чоловікам важче домовлятись між собою. Це реальність, яку я бачу постійно у своїй практиці. Один з моїх останніх проєктів був пов'язаний з тим, що мій клієнт не міг домовитись зі своїми партнерами з приводу розвитку спільного проєкту, попри те, що вони були згодні щодо кінцевої мети та результату.

Війна в Україні принесла страждання мільйонам українців, які втратили когось із членів родини, або ж мали розлучитись на довгий час. Війна дала чоловікам можливість повернутися до традиційної ролі воїнів, і багато хто знайшов у цьому своє покликання. Водночас багато мільйонів українок відкрили для себе можливість не лише виживати, але й успішно жити в інших країнах, в нових умовах, далеко від світу який їх раніше підтримував. Проте всі ми чекаємо, працюємо та всіма силами сприяємо тому, щоб ці «можливості» були тимчасовими.

Жінки сьогодні займають важливі позиції, не лише виконуючи тилову роботу, а й безпосередньо беручи участь у бойових операціях. Як зазначає Філіп Зімбардо у книзі "Чоловіки у відриві", сучасним чоловікам потрібно не просто спостерігати за змінами, а активно шукати своє місце у новому світі. Їхній успіх залежить від здатності переосмислити себе й прийняти нові виклики. Приклад Наталії Грабарчук демонструє, що саме адаптивність, здатність до рефлексії і готовність діяти в нових для себе реаліях можуть стати ключем до успіху.

Photo by Tim Mossholder on Unsplash