Прокурорські зарплати і Закон чи … беззаконня?
Про важливість дотримання законів у нас не говорить хіба що лінивий. Цю думку намагаються донести до громадськості поважні і не дуже чиновники, представники різноманітних громадських об’єднань, журналісти et cetera. Але часто усі ці пафосні виступи зводяться до банальної демагогії, бо закони порушують представники усіх прошарків суспільства – починаючи від високопосадовців і закінчуючи пересічними громадянами.
Думаю, переважна більшість цих людей взагалі ніколи не замислювалася над тим, що таке закон як юридична категорія. Так от, невеличкий урок юридичної грамоти.
Закон – це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом або безпосередньо народом).
А тепер перейдемо від теорії до практики, бо приводом до написання цієї статті став конкретний випадок порушення закону, постраждали від якого (увага!) представники прокуратури – органу, котрий, власне, створений для того, аби стояти на сторожі того самого закону. Вам це здається неймовірним? Насправді абсолютно реальна історія.
Після Революції гідності гостро постало питання реформування країни. Люди, котрі пройшли Майдан, вимагали вироблення нових правила у стосунках влади і суспільства, кардинальної зміни системи правоохоронних органів, сподіваючись на появлення чесних поліцейських, прокурорів, суддів. А задля вирішення усіх цих питань потрібно було створити нову законодавчу базу.
У 2014 році Верховна Рада прийняла Закон «Про прокуратуру», у якому було детально виписано права і обов’язки співробітників цього насправді надзвичайно важливого органу. Окрема стаття закону визначила рівень заробітної плати працівників прокуратури. Спочатку розмір заробітної плати прокурорів визначався виходячи із рівня мінімальної заробітної плати, а Закон від 06.12.2016 № 1774-VIII зробив прив’язку до прожиткового мінімуму. Наразі, заробітна плата прокурора складається з посадового окладу (з 1 січня 2017 року він становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року), премій та надбавок (за вислугу років, виконання обов’язків на адміністративній посаді тощо).
Суми не такі вже й захмарні, хоча на фоні зарплат пересічних громадян вони і можуть видатися доволі значними. Проте якщо українське суспільство вимагає і очікує від оновленої прокуратури якісної роботи, самовідданості, професіоналізму, неупередженості, чесності, порядності та здатності протистояти намаганням неправомірного впливу на їхню службову діяльність, то, відповідно, має бути і вмотивована заробітна плата та пенсія. Плюс, ми ж реально хочемо подолати корупцію! А це означає, що люди, котрі стоять на «передовій» цієї боротьби, апріорі повинні отримувати достойну винагороду за свою роботу. Тому у цьому ж 2014 році з метою оновлення прокурорської системи було оголошено відкритий об'єктивний і прозорий конкурс, через який і відібрано висококваліфікованих спеціалістів з високими моральними якостями та принциповою позицією. І тепер виходить, що їх надурили, нові люди є, а обіцяних заробітних плат немає!
Отже, вищезгаданий закон було прийнято 14 жовтня 2014 року (чинності набував з квітня 2015). А вже 28 грудня 2014 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набрав чинності 1 січня 2015 року. Згідно з ним Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 26, в якому зазначалося: норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Верховна Рада України, прийнявши пункт 26 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, делегувала Кабінету Міністрів України повноваження щодо визначення розміру заробітної плати прокурорів, що порушує конституційний принцип функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, та порушує частину 2 статті 19 Основного Закону України, в якій закріплено: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Пункт 26 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України дає можливість Кабінету Міністрів України вирішувати питання заробітної плати прокурорів своїми актами, що грубо порушує конституційний принцип верховенства закону в системі нормативно-правових актів, закріплений у частині першій статті 92 Конституції України. Передбачені цією нормою положення, що повинні регулюватися винятково законами України, мають імперативний характер. Тобто всі рішення стосовно зазначених положень приймаються у формі закону. До них належить, зокрема, організація і діяльність прокуратури (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
Матеріально-побутове і соціальне забезпечення прокурорів та інших працівників органів прокуратури є невід’ємною частиною організації та діяльності цього органу, тому, виходячи із конституційних принципів, закріплених у частинах першій, другій статті 8, частині першій статті 92 Основного Закону України, воно має бути врегульоване законом.
Крім того, Верховна Рада України наділивши Кабінет Міністрів України повноваженням визначати розмір заробітної плати прокурорів, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, поставила під загрозу гарантії незалежності прокурорів та прокуратури в цілому. Так, посадові оклади прокурорів виявилися значно нижчими (більше ніж утричі) у порівнянні з сумами, передбаченими статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 657).
Наслідки таких необачних дій можуть стати вкрай критичними, бо якщо ситуація найближчим часом не буде виправлена, то слід чекати відтоку високопрофесійних спеціалістів з органів прокуратури в приватний сектор.
Колізія, що виникла, спонукала Раду прокурорів України звернутися до мене як народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Прокурори вірять у справедливість і чекають чесного і неупередженого аналізу ситуації, що склалася, та якнайшвидшого її врегулювання.
На мою думку, вирішення цього питання є винятковою прерогативою Конституційного Суду України. Нині вже підготовлено і подано конституційне подання до цієї поважної інстанції, підписи під яким поставили 50 народних депутатів України. Переконаний, що високий суд дасть кваліфіковану оцінку незаконному рішенню Верховної Ради, бо ніхто в цій країні не має права порушувати закон.
Dura lex, sed lex - закон суворий, але це закон. І тільки коли ми всі усвідомимо важливість цього принципу, який був сформульований ще в античні часи і є одним із постулатів Римського права (котре, власне, стало основою сучасної юриспруденції), ми зможемо нарешті побудувати справжнє громадянське суспільство, в якому діють закони, а кожен громадянин певен, що його права захищає правова держава.
