Освітні та туристичні маршрути,кемпінги, облаштовані зони відпочинку біля водойм, мотузкові парки, можливістькінних прогулянок, зони активного відпочинку для зимових та літніх видівспорту, мережі велосипедних стежок тощо. Все це може стати реальністю вПриірпінні. Такою ж, як популярні парки США Гранд-Каньйон та Єлоустоу, чизаповідник Сноудонія уВеликобританії, які ретельно охороняються державою.
З травня 2014-го охороняєтьсязаконом і Біличанський ліс, що розташований довкола селища Коцюбинське і межує зІрпенем та Києвом по обидва боки. Але незважаючи на офіційне приєднання його доНаціонального природного парку «Голосіївський», мешканці прилеглих територій досьогодні спостерігають, як із лісу часом вивозяться вантажівки з кругляком, надеяких ділянках триває будівництво приватних котеджів, а зі сторони Києвавзагалі запланували прорубати автостраду до так званого індустріального парку « BionicHill ». Нарівні відповідних державних інституцій досі нічого не зроблено, щоб реальнозахистити ліс. Указ Президента фактично не виконано.
Обіцяного, як то кажуть, трироки чекають. Але Ірпінь не став сидіти в очікуванні. Надто висока ціна. Улипні міська рада виділила 111 тис. грн. на розробку проекту організації територіїрегіонального парку «Біличанський». Комітет ВРУ з питань запобігання тапротидії корупції запропонував усім справді зацікавленим у збереженніБіличанського лісу подати своє бачення вирішення проблеми. Ми це й зробили.
До роботи над проектом булизалучені найкращі фахівці України, які, до слова, розробляли організаціютериторії заповідника «Києво-Печерська Лавра», проект Рівненського природногозаповідника, державного історико-культурного заповідника «Тустань» та інших.Дванадцять науковців Науково-дослідного і проектного інституту містобудуванняпід керівництвом професора Ігоря Соколова близько п’яти місяців вивчалиландшафти, флору, фауну та історичні пам’ятні місця Біличанського лісу. Вонипройшли територію площею майже 4 тис. га вздовж і впоперек. Виконана колосальнаробота.
Під час дослідження лісу буливиявлені унікальні факти, що дозволяють назвати Біличанський ліс перлиноюукраїнських природних ресурсів. На прилеглій території річки Любка знайдено 300червонокнижних рослин. Це при тому, що при наявності лише 3-5 таких видівтериторію уже визнають заповідною і охороняють. Мікроклімат річки повністювідрізняється від інших ділянок лісу. Навіть у найлютіші морози температура тутне падає нижче +8 градусів. У Біличанському лісі живе безліч тварин: лосі,косулі, лисиці, зайці. Найбільше – білок. Унікальний ландшафт територіїдозволяє організувати тут зони як для спокійноговідпочинку, так і для екстремального. Різниця у найнижчій та найвищій точкахрельєфу – 50 метрів.
Для юних дослідників природи тамайбутніх науковців тут заплановано Науковий еколого-просвітницький центр,передбачені освітні маршрути. Проект враховує усі особливості цієї території, азапропоновані рішення є цікавими й корисними для відвідувачів потенційногопарку і повністю безпечними для природи лісу. Наприклад, доступ до заказниказагальнодержавного значення і пам ’ яткиприроди Романівське болото буде повністю перекрито, доступ до прилеглоїтериторії річки Любка – обмежено. У парку не буде жодної капітальної споруди чиштучно викладеного тротуару.
Хочу наголосити, що розробленийескіз проекту – це наше бачення і наша пропозиція. Можна назвати ліс«національним» і радіти його статусу, не помічаючи як його рубають і захаращуютьсміттям. Або огородити колючим дротом і не впускати туди навіть дітей. А можнаосвоїти територію за досвідом найрозвиненіших країн світу, у якому виграють іприрода, і люди. Сьогодні у країнах Європи у середньому 20% території державмають природоохоронний статус. В Україні станом на 2015 рік зафіксовано їхтрохи більше 6%. І це попри визнане світом багатство та унікальність нашоїприроди.
Готовий ескізний проект мипередаємо до Міністерства екології та природних ресурсів України. Уже зараз можнавстати до роботи, підготувати законодавчу базу і почати шукати кошти на йогореалізацію. Сьогодні Європейський Союз надає безліч екологічних грантів, якіпропонує особливо країнам Східної Європи. Тому, впевнений, знайдуться і кошти іможливості, аби було бажання. А у нас воно є.