Антиліберальна теорія: 10 кроків до багатої країни

Ні одна країна світу не може вважатися багатою за умови тотальної бідності населення. Тільки особисте збагачення населення та формування широкого прошарку середнього класу повинно стати джерелом багатства країни. Тотальна система економії (затягування пасків) сповільняє внутрішнє споживання, розвиток економіки та є причиною стагнації, провокує розвиток та поглиблення економічних криз.

В Україні кожен четвертий працюючий вважається бідним та не в змозі прогодувати ні самого себе ні свою сім'ю. Кожна п'ята особа працездатного віку працює у тіньовому секторі економіки в незахищених умовах. Понад 85% пенсіонерів отримують майже однакову пенсію, що не на багато перевищує прожитковий мінімум.

Мета: дати людям надію на краще життя, забезпечити їх конституційне право на повноцінне харчування, житло, освіту, особистий розвиток, соціальний захист. Для цього необхідно накачати економіку грошима, прискорити обіг грошей в економіці за умови помірної інфляції (не більше 10% на рік) та включити ефективні механізми послаблення тиску вільних грошей в економіці, зростання особистих накопичень населення.

Для досягнення цієї мети слід здійснити десять наступних кроків:

Перший. - За досить короткий проміжок часу збільшити рівень мінімальних державних гарантій для населення: мінімальної заробітної плати– у 2,5 – 3 рази, підвищити відповідно заробітну плату працівникам бюджетної сфери (поступово протягом року по окремих сферах діяльності).

Другий. - Через пів року відповідним чином збільшити – у 2,5 – 3 рази розміри прожиткового мінімуму для непрацездатних категорій населення та відповідно збільшити розміри мінімальних пенсій та соціальних допомог.

Третій. - Звузити число категорій працюючих та видів діяльності, що фінансуються за рахунок зведеного бюджету (у двічі зменшити апарат чиновників та столоначальників. Вища освіта та медицина повинні бути переведені на повний господарський розрахунок за рахунок заробляння коштів та надання послуг в основному за рахунок коштів від кредитування навчання банківською системою та медичного страхування, що не виключає відповідної участі консолідованого бюджетного фінансування).

Четвертий. - Спростити систему оподаткування. Замість 180 існуючих різновидів податків і зборів залишити 10-15 найбільш зрозумілих та легко адміністрованих. Ввести податок на багатство. Застосовувати плоску шкалу оподаткування доходів фізичних осіб. Запровадити особливі системи оподаткування будівництва та інших найбільш притаманних тіньовому сектору економіки сфер діяльності. Запровадити податок з обігу замість корумпованого ПДВ.

П'ятий. - Запропонувати регресну шкалу єдиного страхового внеску. що стимулюватиме роботодавця до підвищення заробітних плат та виведення з тіні оплати праці.

За різними оцінками, у тіні знаходиться від 145 до 300 млрд. грн. фонду оплати праці. Виведення хоча б половини цих коштів в офіційні заробітні плати дозволило б вирішити багато нагальних проблем у соціальній та економічній сферах та додатково залучити в систему загальнообов'язкового державного соціального страхування 23,5 - 48,8 млрд. гривень

Шостий. - Повернути систему прямого пенсійного оподаткування купівлі – продажу валют. На момент її відміни у 2010 році надходження від 1% купівлі– продажу валют становили 6,4 млрд. гривень на рік. У разі відновлення цього податку у розмірі 2-3% та запровадження правил стимулювання купівлі національної валюти на українській валютній біржі нерезидентами для розрахунків за експортовану сировину (часткова заборона долоризації економіки), - такі надходження могли б складати близько 30 млрд. грн. щороку.

Сьомий. - Реформувати солідарну систему пенсійного страхування. Ліквідувати Пенсійний фонд (близько 36 тис. державних службовців). Для цього спростити порядок призначення пенсій та ліквідувати (можна просто зупинити призначення) спец пенсій за іншими законами (за виключенням військових пенсій). Пенсію виплачувати через виплатні центри та банківські рахунки з державного бюджету у розмірі 150% прожиткового мінімуму усім пенсіонерам, які мають 30 років страхового стажу із збільшенням цієї виплати на 10% за кожні додаткові 5 років страхового стажу. Тим хто не має страхового стажу по досягненні пенсійного віку чи настання інвалідності, що перешкоджає працювати призначатиметься соціальна пенсія у розмірі до 100% прожиткового мінімуму, виходячи із майнового стану особи.

Що це дасть? Можливість відразу зменшити розмір єдиного страхового внеску на 32%, що сплачує роботодавець до Пенсійного фонду України. У свою чергу це зменшить тиск на фонд оплати праці та сприятиме виведенню заробітних плат із тіні. Страхові кошти компенсуватимуться за рахунок прямих надходжень від системи оподаткування.

Створити Державний пенсійний (соціальний) банк.

Восьмий. - Невідкладно запровадити на солідарній основі систему медичного соціального страхування.

Дев'ятий. - Включити додаткові державні програми стимулювання заощаджень населення та електронного обігу грошей.

Невідкладно запровадити другий рівень обов'язкової накопичувальної пенсійної страхової системи. Дати поштовх для створення професійних пенсійних систем, що забезпечать вихід на пенсії за вислугу років та за роботу у шкідливих та особливо шкідливих умовах праці.

Сконцентровані у додатковій пенсійній системі кошти (через 10 років не менше 300-400 млрд. грн.) – це значний інвестиційний ресурс, що працюватиме на економіку країни за правилами гарантованими Державою (прирощення пенсійних активів не менше +3 відсоткових пункти до рівня інфляції).

Запровадити державну програму заощаджень на придбання житла шляхом створення гарантійних механізмів купівлі населенням державних цінних паперів на право власності квадратних метрів (дицеметрів) житла за ринковими цінами, відповідної пропорційної участі держави через повернення податку з доходів фізичних осіб та системи обміну таких державних цінних паперів на житло.

Десятий. – Утворити Фонд майбутніх поколінь. Націоналізувати щонайменше 50% акцій найбільш ліквідних видів економічної діяльності. Половина плати за продаж алкоголю та тютюнових виробів, видобуток газу, нафти, залізної руди, вугілля інших природних багатств,прибутків грального бізнесу, енергетики мають надходити у Фонд майбутніх поколінь, який поряд із Державним бюджетом гарантуватиме здійснення усіх соціальних виплат та соціальних послуг.