Навіщо бізнесу комплаєнс-спеціаліст
Світ змінюється на очах: ми переживаємо пандемію, навчилися працювати онлайн, наші контакти в мережі посилилися, а ризиків у цифровому світі стало більше. Змінюються і правила гри для бізнесу у новому світі. Відтепер бути неетичним, безвідповідальним та непрозорим — уже не можна і навіть не вигідно.
Комплаєнс — відповідь на вимогу світу
Слово “комплаєнс” (англ. copmliance) відоме у бізнес-літературі ще з 60-х років XX ст. Уже в 80-х перші комплаєнс-спеціалісти працювали у деяких компаніях в США. Українцям же слово “комплаєнс” досі ріже вухо як неологізм, який не має відповідника в рідній мові. Комплаєнс — це буквально відповідність встановленим правилам, законам, стандартам, етичним нормам. Необхідність у ньому виникла історично, у відповідь на корупційну та злочинну діяльність певних компаній у США.
Початок судових переслідувань корпорацій та окремих посадових осіб за неетичні, незаконні дії почалися після скандалів з Enron (2001) і WorldCom (2002). Техаська корпорація Enron, одна з найбільших енергетичних компаній США, збанкрутувала через те, що менеджмент компанії цілеспрямовано займався приховуванням боргів і шахрайством. WorldCom (або MCI, Inc.), найбільша американська телекомунікаційна мережа після AT&T, збанкрутувала через бухгалтерські операції з навмисного “роздування” активів компанії. Кількома роками пізніше масштабну корупцію було виявлено і в європейських компаніях. В скандали 2006 року потрапили Volkswagen, Airbus, RWE, а у 2008-му — Siemens. На українських теренах подібними практиками займалися «Караван», «Юнітрейд», «Укрбуд».
Ретроспективно, судові розслідування показали, що порушення закону можна запобігти, якщо своєчасно перевіряти документацію і діяльність компаній. Тож, після цих кричущих випадків, всі бізнес-структури США змушені були прийняти Кодекс етичної поведінки, а в міжнародних компаніях стали обов’язковими комплаєнс-служби. Siemens після сплати величезних штрафів за корупційні порушення навіть сформувала власний фонд, який зараз надає фінансову підтримку антикорупційним ініціативам а їх девізом стала фраза: «Тільки чистий бізнес — це бізнес Siemens».
Що стосується України, то наше законодавство досі не визначає комплаєнс як обов’язкову функцію. Питання впровадження комплаєнсу в структуру бізнесу залишається на совісті керівників. Виключеннями є транснаціональні компанії, присутні в Україні, або ті українські бізнеси, які діють на міжнародних ринках і потрапляють під дію законів інших країн.
Однак, оскільки система управління ризиками показала свою ефективність у всьому світі, дедалі більше українських компанії все ж починають вводити комплаєнс. Це і державні підприємства, і компанії з різних галузей: фінансової, виробничої, медичної, ритейлу, тощо. До речі, якщо сфера діяльності компанії пов’язана з багатьма гіпотетичними ризиками, ба більше, потребує ліцензії, — комплаєнс буквально обов’язковий.
Комплаєнс для бізнесу — як словник для редактора. Редактор вичитує матеріал та перевіряє, чи відповідає текст нормам української мови та правилам граматики, а комплаєнс-спеціаліст перевіряє, чи відповідає кожне конкретне нововведення в компанії локальним та міжнародним законам і стандартам.
Необхідність у комплаєнсі нині бачить і держава (в частині протидії корупції), і міжнародні інституції, і український бізнес. Відтепер міжнародні організації хочуть співпрацювати тільки з тими, хто чесний у своїй роботі, а інвестори хочуть вкладати кошти тільки знаючи, що компанія розпоряджатиметься ними з розумом.
Бізнесу комплаєнс необхідний, якщо компанія хоче рости, масштабуватися і виходити на нові ринки.
Комплаєнс-спеціаліст на варті бізнесу
Фактично кожен підприємець, який управляє компанією та опікується внутрішніми процесами, знає, що доброчесна етична діяльність важлива для бізнесу в цілому. В перспективі вона захищає від фінансових втрат і зменшує ризики невиконання (чи неякісного виконання) зобов’язань. Хороша репутація, гра за правилами, дотримання встановлених законом правил поведінки та бізнес-етики вигідніші в далекостроковій перспективі.
Не всі бізнеси в Україні готові ставати прозорими й доброчесними, проте ті, хто хочуть це робити, усвідомлюють потребу в комплаєнсі та відповідних професіоналах. Міжнародні й національні норми законодавства, стандарти, поглибилися та ускладнилися настільки, що слідкувати за усім цим і одночасно дотримуватися вимог складно. Для виконання функцій комплаєнсу потребуються комплаєнс-спеціалісти.
Задача комплаєнс-спеціалістів (або комплаєнс-офіцерів) — забезпечувати прозору та доброчесну бізнес-діяльність, уникати будь-яких судових позовів, негативного висвітлення у ЗМІ, слідкувати за відсутністю конфлікту інтересів у різних сферах діяльності компанії, оберігати інтереси стейкхолдерів та навіть коректно наймати та звільняти співробітників (HR-комплаєнс). У великих компаніях такі люди входять до складу комплаєнс- або юридичного відділу, а в менших компаніях їхню роль де-факто виконують юристи, фінансисти, аудитори, фінмон, HR чи топ-менеджмент власноруч.
Чим конкретно займається комплаєнс-спеціаліст?
Розбирається у законодавстві (українському, якщо діє виключно на наших теренах, або законодавстві інших країн, які стосуються діяльності бізнесу); в курсі всіх останніх змін, знає правила й стандарти ведення бізнесу;
Розуміє тонкощі бізнес-управління в тій галузі, де впроваджують комплаєнс;
Вміє доносити інформацію про те, що варто зробити, а що взагалі заборонено і спілкуватися напряму з топ-менеджерами та тими, хто приймає бізнес-рішення;
Налагоджує комунікацію, щоб у всіх співробітників була повна інформація про діяльність компанії. Щоб всі могли, за потреби, повідомити про можливі порушення, без завдання шкоди.
Комплаєнс-спеціаліст предметно перевіряє кожен процес на відповідність вимогам; враховує міжнародний контекст; навчає співробітників (інформує про політики, що приймаються в компанії, розповідає, як вести діяльність, не порушуючи прийнятих правил, а також повідомляє про відповідальність за порушення); стежить за дотриманням правил організації, постулатів корпоративної культури та етичних норм ведення бізнесу.
Як впроваджувати комплаєнс на практиці? Якщо говорити буквально, то можна почати з проведення спеціальних тематичних зустрічей, на яких суть комплаєнсу буде пояснюватися всім співробітникам. Потім на цих же зустрічах формувати базові принципи та правила дій у різних ситуаціях. Це можуть бути як звичайні, написані простою мовою методички у стилі “Що робити, якщо...”, так і повноцінний корпоративний етичний кодекс. У кодексі виписуються як обов’язки кожного працівника, так і загальні морально-етичні норми поведінки.
Хоча функції комплаєнсу будуть виконувати конкретні спеціалісти, доброчесна діяльність стосується всіх департаментів і всіх співробітників без винятку.
Які ще корпоративні комплаєнс заходи можуть існувати в компанії? Це можуть бути виписані правила, які застосовуються при регулюванні конфлікту інтересів (наприклад, якщо інтереси працівника суперечать інтересам компанії, або інтереси одного клієнта — інтересам іншого). Певна організація бізнес-процесів, коли не всі члени команди мають доступ до фінансової звітності, інвестиційних планів, іншої непублічної інформації. Або й політика конфіденційності: нерозголошення даних про клієнтів чи угоди.
KPMG регулярно проводить дослідження, присвячені розвитку комплаєнсу в Україні та СНД. Остання хвиля відбулася у 2020 році. Так от, як показали результати дослідження, комплаєнс повільно, але впевнено розвивається. Сфера комплаєнсу вже пройшла певний шлях своєї еволюції, а компанії все частіше створюють окремі комплаєнс-підрозділи. Втім для того, щоб комплаєнс ще тісніше входив в “життя” бізнесу, потребується спеціалізоване навчання й підвищення професіоналізму спеціалістів для того, щоб формувати правильне розуміння ролі й завдань функції всередині компаній.
