Спостерігаючиза реакцією багатьох громадських активістів, журналістів, експертів, не кажучивже про політиків, на результати виборів до органів місцевого самоврядуваннямимоволі починаєш думати, що значна частина фахівців, причетних до вітчизняноїполітики, досі не можуть змиритися з конституційним положенням, відповідно доякого «носієм суверенітету і джерелом влади є народ».
Ну, неподобається ясновельможному панству те, як голосує і кого підтримує Українськийнарод.
І кульмінацією такого зневажливогоставлення можна вважати сумнозвісну заяву керівника військово-цивільноїадміністрації Донецької області Павла Жебрівського, який додумався заявити, щоне можна проводити вибори на Донбасі, бо там мешканцям так промили мозокросійською пропагандою, що вони не зможуть правильно голосувати.
Тож, нема чогодивуватися фактам зриву виборів в окремих населених пунктах, де виборці,мабуть, були неспроможні голосувати «правильно».
Щире обурення прогресивної громадськості викликає вибір харків’ян,одеситів, які обрали своїми представниками одіозних Г.Кернеса та Г.Труханова,відповідно. Звісно,з Києва та Львова краще видно за кого голосувати у Харкові та Одесі.
Також глибоке обурення людей, які поділяють і сповідують європейськіцінності, викликає результат Опозиційного блоку, якому вдалося збільшити з 10до 17 кількість регіонів, де «опозиціонери» подолали 5% бар‘єр.
Причому, як це«не прикро», але результати «спадкоємців» «злочинного режиму Януковича», мігбути ще кращим. Всі опозиційні партії заявили про крадіжку голосів, про цезаявив навіть М. Саакашвілі. Тому можемо констатувати – у опозиції, незалежно від її ідеологічного забарвлення, як завжди в Україні кралиголоси.
Замість волання про «незрілість» чи «дурість» українського народу, якийробить «хибний» вибір, варто поміркувати про причини такого вибору. Між тим, вони цілкомочевидні – відсутність будь-яких позитивних змін, та катастрофічне падіннярівня життя, які небезпідставно пов’язуються з діяльністю нової влади.
Отже, причину зростання рейтингу Опозиційногоблоку, як не парадоксально, «реформаторська» влада, мусить шукати у собі, аточніше у своїй неефективній діяльності.
А головне – треба, не заважаючи на власні симпатії чи антипатії, навчитисяповажати вибір громадян і жити за законом, шукаючи шляхи ефективноїспівпраці з обраними до органівмісцевого самоврядування представниками місцевих громад .