Корабельнаштовхнувся на риф. У корпусі величезна пробоїна, до трюма ллється вода… щетрохи і корабель, розламаний вщенти, піде на дно разом з усіма пасажирами такомандою. В цей час у капітанській рубці бьються за місце біля штурвалу. Пасажиридругого класу настирливо лізуть на вехню палубу, витісняючи ВІПів. Найспритніші,скориставшись ситуацією сутолоки та хаосу, крадуть цінні речі у каютах. Найрозумнішівже заняли місця у рятівних шлюпках і швиденько відгрібають подалі від місцякатастрофи. Найдурніших і найслабших грабують і гвалтують. "Нові обличчя"– молодші офіцери – пройдисвіти й покидьки, кілька років тому вигнані зМорскьої Академії за неуспішність та бездарність, підбурюють команду до бунту, заграючи зневдоволенними пасажирами…Божевільні ідеалісти настирливо подають сигнали СОС і очікують допомоги від якоїсь ескадри, яка кружляє коло корабля немов стая акул навколо потопельника... Десь у кутку корабельної бібліотеки, де сперечаються високочоліінтелектуали, які пливли, на всесвітній конгрес демагогів, бо їм пообіцялибезкоштовні coffee - break , плаче згвалтованатанцівниця кардібалету.
Увагапитання: що робити?
Варіантіввідповідей безліч.
Алелише дві можуть виявитися потенційно правильними, якщо за критерій правильностівзяти вірогідність порятунку. Перша – шукати вільне місце у шлюці та швиденьковеслувати чим подалі. Попередньо можно спробувати захопити щось цінне зверхньої палуби, але тоді можна не встигнути на шлюпку…
Другавідповідь – швиденько бігти у трюм та намагатися залатати пробоїну. В процесіремонту ті, хто таки побіжить рятувати корабель, випрацюють власну ієрархію,створять горизонтальні та вертикальні зв‘язки, пройдуть природній відбір татест на власну ефективність та профпридатність. Внаслідок чого сформують нову згуртовануСПІЛЬНОТУ, з альтернативним цінностями і моделями поведінки. І якщо зусиллямитих, хто подекуди власними тілами закриє пробоїну, корабель буде врятовано, цяСПІЛЬНОТА неминуче підніметься на палубу і впевнено, ногою відкриє двері докапітанської рубки…
Атепер без алегорій. Якщо ВИ ще в Україні, не шукаєте місця у шлюпці ітоваришуєте з головою – біжить в трюм, питання вашого виживання вирішуєтьсятам, а не у капітанській рубці. Не чекайте команд і порад, знайдіть самі чимможете бути корисними і сприяти порятунку корабля.
Змерзотою, яка мародерствує в той час як корабель йде на дно, розбиратимемосяпотім, коли зупинемо потік води в наші трюми. Битися за місце біля штурвалу,грабувати каюти чи переселятися на верхню палубу – це самогубство.
Немарнуйте час! Вперед! Або до шлюпки, або до трюму.