Коли за самими скромними підрахунками легальний фонд оплати праці вУкраїні складає 630 млрд. грн., а тіньовий - від 240 до 600 млрд. грн. Колисукупне навантаження на фонд оплати праці (що сплачує бізнес) в Україні складає43,1%, а в Польщі – 24,7%, в Німеччині – 21,2%, в Туреччині – 19,2%. КолиУкраїна займає у рейтингу Світового Економічного Форуму одну з останніх в світі– 137-у позицію з 144-х за впливом оподаткування та мотивацію інвестувати –годі й сподіватись на економічне зростання та перехід від сировинної деградаціїдо інноваційної моделі розвитку. Насправді детінізація української економіки і,зокрема, оплати праці здатна наповнити бюджет значно краще ніж пресловуте«затягування пасків» населення та економія на державних видатках розвитку.
На днях Президентом України був підписаний та відповідно набув чинностіЗакон України «Про внесення змін до розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідніположення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску назагальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшеннянавантаження на фонд оплати праці)» №219-VIII, поданий народними депутатамиЖуржієм А.В., Южаніною Н.П., Ляшком О.В., Остріковою Т.Г., Семераком О.М.,Кривенком В.М. та мною.
Він встановлює дієвий механізм зниження податкового навантаження нафонд оплати праці за рахунок зменшення розміру єдиного соціального внеску(ЄСВ).
Питання зменшення навантаження на фонд оплати праці за принциповимнаполяганням фракцій Радикальної Партії та Об’єднання «Самопоміч» було впершезаконодавчо запроваджено ще з 1 січня 2015 року урядовим Законом «Про внесеннязмін до деяких законодавчих актів України щодо реформуваннязагальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фондуоплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII.
Цей Закон передбачав, що при нарахуванні заробітної плати ставкиєдиного соціального внеску (ЄСВ) застосовуються зі знижувальним коефіцієнтом0,4 у 2015 році та 0,6 з 2016 року. Водночас застосування знижувального коефіцієнту у 2015 році (0,4) дозволялосьлише за виконання одночасно чотирьох умов, а саме:
1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за якийнараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовимидоговорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базунарахування єдиного внеску платника за 2014 рік (у випадку якщо загальна базанарахування ЄСВ не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячнубазу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замістькоефіцієнту 0,4 повинен був застосувати коефіцієнт, що розраховується шляхомділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за якийнараховується заробітна плата);
2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;
3) середній платіж на одну застраховану особу після застосуваннякоефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;
4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьохмінімальних заробітних плат, тобто 3 654 грн. станом на 01.01.2015 року.
Але передбачений механізм виявився ускладненим та переобтяженимумовами, які звужували можливості його практичного використання бізнесом.
Так наприклад, за даними Державної служби статистики України за січень2015 року середньомісячна заробітна плата по Україні склала 3455 грн., що меншетрьох мінімальних заробітних плат на 199 грн. Крім того, багато осіб, якіпрацюють в сфері торгівлі, будівництва, сільському господарстві мають заробітнуплату менше 3 654 грн.
Крім того, недіючий механізм застосування понижувального коефіцієнтуЄСВ мав приховані ризики для виконання дохідної частини Державного бюджетуУкраїни на 2015 рік. Так заплановані надходження з податку на доходи фізичнихосіб у бюджеті 2015 року в 3 рази більші ніж аналогічний показник у 2014 року,що напряму пов’язано з легалізацією доходів платниками ЄСВ у 2015 році. Отож,коли роботодавці не мають змоги легалізувати фонд оплати праці відповідно базаоподаткування податком на доходи фізичних осіб також не збільшується.
Тому нами був запропонований новий спрощений підхід, який згодом бувпідтриманий 270 голосами народних депутатів в українському Парламенті.
Що змінює новий підхід?
Новим Законом також передбачено, що при нарахуванні зарплат ставки ЄСВзастосовуються з понижуючими коефіцієнтами. Зокрема, визначено, що 2015 рік – це перехідний період, під часякого застосовується понижуючий коефіцієнт, що розраховується щомісячно яквідношення середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника у 2014році (в розрахунку на одну застраховану особу) до бази нарахування єдиноговнеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітнаплата (але не менше 0,4), при одночасному виконанні такого спрощеного наборуумов:
а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховануособу в звітному місяці збільшилась не менш ніж на 20 відсотків у порівнянні зсередньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік врозрахунку на одну застраховану особу;
б) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховануособу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на однузастраховану особу платника за 2014 рік;
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нарахованівиплати не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осібплатника за 2014 рік.
Остання умова не застосовується до фізичних осіб - підприємців, які використовують працюнайманих осіб, а також фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно,та фізичних осіб, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору(контракту). Тобто для цих платників взагалі застосовується лише дві умови.
Важливо наголосити, що з 2016 року запланована лібералізація режиму длявсіх платників ЄСВ без будь-яких додаткових умов, коли розмір єдиного внескузменшиться із застосуванням коефіцієнту 0,6.
Які вигоди отримає бізнес від нової моделі нарахування ЄСВ?
В порівнянні з попередньою редакцією скасовано дві обов’язкові умовищодо:
середньої заробітної плати попідприємству у розмірі не менше трьох мінімальних заробітних плат, оскількитакий показник виконати у регіонах було неможливо через менший фактичний розмірсередньої заробітної плати;
середнього платежу на одну застраховану особу після застосуваннякоефіцієнта не менше ніж 700 гривень, оскільки цей показник зобов’язував значнопідвищити зарплату, що не для всіх роботодавців було можливим.
За новими правилами у роботодавця є можливість збільшити середню заробітнуплату по підприємству в 2,5 рази, не збільшуючи при цьому суму відрахувань ЄСВна жодну копійку. Тобто для тих хто виводить заробітну плату своїх працівниківз тіні, або підвищує заробітну платню, навантаження на фонд оплати праці врозрахунку на 1 грн. зарплати пропорційно зменшується.
Які вигоди отримають від нової моделі ЄСВ наймані працівники?
Отримуючи офіційно, як правило, один розмір мінімальної заробітноїплати, а решту в «конверті», працівник має право на нарахування пенсії лише зофіційно нарахованої зарплати, чим обмежуються його права на отримання пенсії вмайбутньому. Короткозора економія роботодавців сьогодні стає причиною бідностінайманих працівників завтра. Закон же надає можливість реально виправитиситуацію, адже підвищуючи офіційнузарплату до 2,5 разів, роботодавець не сплатить жодної додаткової копійкивідрахувань єдиного соціального внеску. Таким чином той хто мав зарплатню,наприклад, ?2000 грн. офіційно і 3000 грн. в конверті, зможе легальноотримувати 5000 грн. без жодних додаткових відрахувань роботодавця до фондівсоціального страхування. Це означатиме в 2,5 рази більшу пенсію для найманихпрацівників.
Адже офіційна гідна зарплата це і соціальне забезпечення (лікарняні,відпускні), і можливість засвідчити фінансовий стан для закордонних поїздок,отримання банківських кредитів, і т. ін., але насамперед, офіційна гідна зарплатаце запорука нормального, спокійного і благополучного життя як для роботодавця,так і для працівника.
Які вигоди отримає державний бюджет від нової моделі ЄСВ?
Запровадження нової моделі нарахування ЄСВ гарантовано не зменшуєнадходження від єдиного соціального внеску до бюджету пенсійного фонду черезвідповідну математичну формулу, встановлену законом. Разом з тим нова модельстворює можливість додаткових надходжень до держбюджету від податку на доходифізичних осіб за рахунок розширення легального фонду оплати праці в країні.
Мовою фінансистів Закон №219-VIII надає державі опціон – надходження добюджету можуть лише залишитись на існуючому рівні або зрости. Це не гарантія,це шанс. І це одна з небагатьох справжніх структурних реформ, здійснених вперші місяці роботи Парламенту і Уряду.
Наші ж найбільші побоювання полягають в тому, що сукупне навантаженняна фонд оплати праці через податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ та військовийзбір залишається надвисоким в порівнянні з нелегальними та “сірими” схемамивиплати зарплатні, що використовуються підприємцями. Тому наступним логічнимкроком може стати реформування податку на доходи фізичних осіб.
Радикальна партія послідовно відстоювала детінізацію заробітної платипередусім через істотне зниження єдиного соціального внеску. Адже ми впевнені,що масштабна детінізація трудових відносин призведе не до зменшення, а дозбільшення надходжень не тільки до соціальних фондів, але й бюджетнихнадходжень податку на доходи фізичних осіб через суттєве розширення легальногофонду оплати праці. В свою чергу зменшення фіскального тиску на громадянУкраїни та збільшення рівня офіційних доходів призведе не тільки до збільшеннянадходжень до Державного і місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб,але й сприятиме зміцненню споживчого попиту та відповідному зростаннюнаціональної економіки.