Суд, посилаючись на ЄСПЧ, виправдав офіцера та визнав, що СБУ вчинило провокацію

Вплив правоохоронців на місцеві суди, поверхневий аналіз матеріалів справи та небажання суддів позбавитися радянської практики, коли визнання особи невинною сприймалося як «брак» в роботі, - все це важкі перешкоди. 

В грудні 2014 році правоохоронці звинуватили начальника відділу виправної колонії Івано-Франківській області в тому, що він намагався передати засудженому від його батька передачу, в якій запакована пачка цигарок з прихованим канабісом. Під час затримання з автомобіля майора оперативники вилучили пакет, в якому поміж іншого знаходилася наркотична речовина та 1000 грн., нібито, «за послугу». Але врешті-решт суд прийшов до висновку про невинуватість офіцера. Чому було прийнято таке рішення можна зрозуміти, якщо ознайомитися с деталями цієї неординарної справи. 

Під час слідства та суду начальник відділу колонії не визнав вину та розповів, що у серпні 2014 року він отримав оперативну інформацію: засуджений програв у карти значну суму грошей і вже тривалий час не повертає борг. За це інші ув'язнені планують вчинити над ним розправу. З метою попередження тяжкого злочину він перевів засудженого до іншого відділення та став отримувати від нього відомості, які допомагали попереджати правопорушення. 

Через чотири місяці до нього звернувся цей самий засуджений, який сказав, що батько привезе йому передачу та має покласти гроші на його рахунок (призначалися для повернення карткового боргу). Він попросив проконтролювати батька, щоб той нічого не наплутав. Але родич в’язня так і не приїхав. Невдовзі, коли майор був поза службою, йому зателефонував чоловік, представився батьком засудженого та попросив взяти передачу, бо в колонію він вже спізнився. 

Вже під час зустрічі, яка відбулася у селі, чоловік несподівано запитав працівника колонії, чи може передати синові трохи «трави», на що отримав відмову. Проте, як тільки батько арештанта поклав у багажник авто офіцера пакет з передачею, на місці подій з'явилися працівники СБУ та затримали майора. Виявляється, так звана травка, була запакована в коробку з-під сигарет, та знаходилась захованою в передачі. 

Вже у суді батько засудженого розповів, що син попросив передати в колонію мобільні телефони, зарядні пристрої та пачку з під цигарок, а коли він намагався зупинити попутний автомобіль, його підібрало авто працівників СБУ. Правоохоронці завезли чоловіка до себе у відділення, де оглянули його пакет. Виявивши канабіс, сбушники відсипали собі частину, а решту запакували назад, та передали батьку для подальшої передачі сину. При цьому батько в’язня пізніше під час слідства та в суді висунув досить оригінальну версію: нібито він вважав, що в сигаретній пачці знаходиться трава для… лікування нирок. 

Працівники СБУ видали чоловікові помічені 1000 гривень, розповіли, що давно тримали його під «прицілом», дали телефон обвинуваченого та сказали дзвонити і домовлятися про передачу. Зі слів свідка, працівник колонії не хотів брати траву і погодився тільки, тому що він дав гроші.

Його син, який відбував покарання, в суді пояснював, що раніше кілька разів вже просив обвинуваченого офіцера пронести передачі з канабісом, які потрібні йому були щоб розрахуватися за карткові борги.

У грудні 2015 року Коломийський міськрайонний суд без ґрунтовного аналізу доказів, поверхово дослідивши матеріали кримінального провадження визнав майора винним, засудивши до семи років позбавлення волі. Підсудний і адвокат Василь Федитник оскаржили вердикт, на підставі чого вирок апеляційним судом Івано-Франківської області було скасовано в зв’язку з неповнотою проведення судового слідства, істотним порушенням норм кримінального процесуального права та невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду фактичним обставинам справи. А в жовтні 2020 року офіцер був виправданий. Чому так сталося? Тому, що під час судових засідань почали з’ясовуватися дуже цікаві деталі справи. 

Наприклад, у матеріалах негласних слідчих розшукових дій (НСРД), які досліджував суд, зафіксовано, що перед операцією по затриманню працівник СБУ говорить батьку засудженого, щоб він зателефонував майору та домовився про зустріч. Але чоловік відповідає, що навіть не має телефонного номера офіцера! Тоді цей номер йому диктує той же сбушник.

Виникає дуже логічне запитання: яким чином чоловік збирався зустрічатися з начальником відділу колонії, що був поза службою та передавати йому пакет, якщо навіть не знав його номера? До того ж, було встановлено що раніше телефонних контактів між батьком і працівником колонії не було. 

Крім цього, допущено чимало порушень. Наприклад, спочатку провадження реєструвалось за ст. 364 КК (зловживання службовим становищем). Але після виявлення можливого злочину за ст. 307 КК, пов’язаного із наркотиками, нове провадження не реєструвалося і всі слідчі дії проводилися в «старому», хоча закон зобов’язує вносити нові відомості до реєстру. В результаті докази були визнані недопустимими. 

Дуже показово, що стороні захисту не дали можливості ознайомитися з всією інформацією, яка була отримана в ході проведення НСРД. Частина записів розмов була знищена, що опосередковано вказує на те, що у файлах могли бути не докази провини підсудного, а навпаки – свідчення його невинуватості. Інакше, навіщо було їх приховувати від адвоката та суду? 

Справа видалась складною, оскільки під час розгляду справи сторона захисту змушена часто наголошувати на основоположну практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), тому у вироку є багато посилань на рішення цієї інституції. 

У рішенні зауважено, що провокація з боку правоохоронців "має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений".

Наведені у вироку цитати рішень ЄСПЛ щодо визначення провокації правоохоронців є дуже актуальними для українських реалій. «Європейський суд з прав людини зазначає, що будь-яка інформація, отримана внаслідок негласної діяльності, має відповідати вимозі щодо того, що слідство має проводитись в цілому у пасивній манері. Таке виключає, зокрема, будь-які дії, що можуть бути розтлумачені, як вплив на обвинуваченого з метою вчинення ним злочину, як то прояв ініціативи в контактах, повторна пропозиція, наполегливі нагадування тощо…», - зазначено судом. 

У жовтні 2020 року Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення виправдати начальника відділу виправної колонії та визнати невинуватим у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.