Як змінити підхід до державних інвестицій в транспортній інфраструктурі?
Державні інвестиції відіграють ключову роль в економіці України, оскільки підтримують надання основних державних послуг, забезпечують громадянам та компаніям доступ до економічних можливостей та виступають важливим каталізатором економічного зростання. У транспортній галузі невідповідні транспортні мережі, як з точки зору покриття, так і якості, можуть створити серйозні обмеження для сполучення виробників та споживачів зі світовими та регіональними ринками.
Потреба зміцнення потенціалу управління державними інвестиціями (УДІ) в Україні є загальновизнаною і міжнародними партнерами було підготовлено низку досліджень з метою укладання чіткого переліку слабких сторін та формування рекомендацій для реформування. Доти, доки державний менеджмент залишається слабким, спроможність України освоювати великі обсяги інвестицій для покращення транспортної інфраструктури країни, зокрема і від міжнародних фінансових організацій (МФО), залишатиметься низькою.
У 2017 році Європейський Союз розпочав проєкт технічної допомоги МЦІП, щоб допомогти реформувати управління циклом інфраструктурних проєктів в Україні шляхом оптимізації існуючих процесів та приведення їх у відповідність до передового практичного досвіду ЄС. Підготовлено Стратегію та План дій з реформування управління циклом інфраструктурного проєкту, які передано на розгляд Кабінету Міністрів для погодження та прийняття. Хоча впровадження Плану дій значно покращить управління державними інвестиціями та потребуватиме посилення інституційної спроможності.
Деякі дії вже реалізовано, зокрема навчання, спільні робочі наради та різноманітні конференції, семінари та громадські заходи. Хоча ці ініціативи сприяють підвищенню розуміння та поінформованості зацікавлених сторін, залишається ще чимало роботи для підвищення кваліфікації та потенціалу центральних органів влади для підтримки впровадження реформ.
План іституційного розвитку
План інституційного розвитку пропонує заходи та ініціативи щодо розбудови інституційного потенціалу УДІ, особливо в середньо- та довгостроковій перспективі. Наявність фінансової підтримки ЄС стала практичним чинником мотивації країн Балтії створити та впровадити ефективні системи УДІ, оскільки це було передумовою для отримання коштів ЄС. Ці стимули стали доступними і для України після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, хоча й у меншому масштабі і головним чином через МФО.
Одним із перших кроків, що було реалізовано в країнах Балтії, стало залучення кваліфікованого персоналу та забезпечення його навчання для оптимізації процесу отримання коштів ЄС. Була запроваджена програма, яка дозволила державним адміністраціям виплачувати премії до зарплати, що були вищими за дозволені в системі оплати праці державних службовців, щоб залучати кваліфіковані кадри. Окрім цього, координація процесу відбору та реалізації інвестиційних проєктів, а також їх моніторинг здійснювалися шляхом створення централізованих агентств, підпорядкованих міністерствам фінансів. Хоча відбір, реалізацію і моніторинг проєктів було централізовано, міністерства транспорту і надалі відповідали за розробку стратегічних планів, визначення пріоритетів, напрацювання критеріїв відбору проєктів, формування портфелів запропонованих проєктів та моніторинг реалізації проєктів.
Розбудова потенціалу навряд чи буде успішною без створення централізованого координаційного органу, про що свідчать підходи, прийняті новими країнами – членами ЄС. Фрагментація цих функцій між декількома департаментами Мінінфраструктури та підрозділами Укравтодору, Укрзалізниці та АМПУ, не тільки призведе до слабкої координації, а й буде більш витратною та несталою. Актуальним є створення Інвестиційного офісу для координації планування та реалізації інвестиційних проєктів у транспортній галузі. До сфери його відповідальності буде входити наступне 1) розробка методологій для галузі транспорту та їх поширення (визначення, підготовка та моніторинг проєктів); іі) збір та систематизація інформації про запропоновані інвестиційні проєкти; ііі) оцінка прийнятності запропонованих проєктів та відбір пріоритетних; iv) створення портфелю запропонованих інвестиційних проєктів та v) пропозиція підтримки транспортних галузевих агентств під час підготовки проєктів. На Інвестофіс буде покладено також відповідальність за Національну транспортну стратегію та транспортну модель і виконання інвестицій у впровадження відповідних інформаційних систем управління.
Інституційна реформа та розвиток кадрового потенціалу не можуть відбуватися ізольовано і повинні бути повністю інтегрованими у практичні підходи Мініфінраструктури до управління кадровими ресурсами та їх розвитку. З огляду на це визначено потреби транспортного сектору у молодих та належним чином кваліфікованих кадрах. Тому вкрай необхідною є реалізація ініціатив для збільшення кількості спеціалістів, що мають ті технічні фахові знання, які необхідні транспортній галузі. План наголошує на необхідності кращої координації між Мінінфраструктури та закладами вищої та професійно-технічної освіти в Україні.
Хоча план зосереджено на розбудові інституційного потенціалу міністерства, розбудова спроможності агентств та державних підприємств (Державного агентства автомобільних доріг, АТ «Українська залізниця» та ДП «Адміністрація морських портів України») є не менш важливою, які мають власні інвестиційні підрозділи та управляють інвестиційними проєктами.
Відсутність фінансових ресурсів для зарплат у короткостроковій перспективі, особливо з огляду на сьогоднішні економічні обставини в Україні, є однією з основних проблем реформи державної служби. Країнам Балтії як новим державам-членам ЄС надав значну технічну допомогу та організував навчання УДІ. Крім того, оскільки під час періоду підготовки до приєднання підготовка інвестиційних проєктів мала координуватися з делегаціями ЄС, персонал агентств з реалізації пройшов значну підготовку. У випадку України така допомога, з метою сприяння створенню та діяльності у короткостроковій перспективі, ймовірно може бути надана ЄБРР, ЄІБ та Світовим банком, які є найбільшими міжнародними інвесторами транспортної інфраструктури в Україні і, отже, отримають користь від удосконалення процесів та систем УДІ.
За оцінками МВФ ефективне управління державними інвестиціями може заощадити до 30% коштів, вкладених в інвестиційні проєкти в галузі інфраструктури, зменшивши кількість проєктів, які погано сформульовані, спричинюють перевитрату бюджету, не забезпечують очікуваних економічних і фінансових результатів або залишаються невиконаними. Ефективна реалізація інфраструктурних проектів та зменшення їх вартості в декілька разів більше компенсують витрати на посилення інстутиційної спроможності.
