Відразу зауважу. Ідея, що день СІЗО має рахуватися за півтора або два днітюрми відома давно. І дійсно, режим тримання в СІЗО суворіший у порівнянні зсучасними тюрмами. До того, ж людина зазнає постійних підйомів і доставок у ненадто комфортних автозаках у приміщення суду.
Однак одним з головних недоліків такого законодавчого кроку може виступатиумисний зрив засідань в судах зі сторони сторони захисту. Особливо цестосується обвинувачень в особливо тяжких злочинах: вбивствах, розбійнихнападах тощо.
Проте, як на мене тяганина в судах - окрема й значна проблема вітчизняногокримінального судочинства. Справи, які мали б слухатися від сили місяць,блукають судом роками. Але на мій погляд прийняття "Закону Н.Савченко" має лише стимулювати керівництво держави до виправлення ситуаціїв судах. Адже кожен має право на швидке й повне слухання його справи в суді. Іне його вина, що держава Україна систематично не виконує своїх функцій.Наприклад, в радянські часи справи слухалися дійсно безперервно, то чому й заразне забезпечити безперервність судового засідання?
Що ж до зворотньої дії закону. Так "Закон Н. Савченко" маєзворотню дію в часі щодо осіб, які ще не відбули призначене їм покарання.Вироки таких осіб можуть переглядатися судом за клопотанням засудженоїособи, членів її сім’ї (батька, матері, рідної повнолітньої дитини чи дружиниабо чоловіка) або захисника, судами, які виносили зазначені обвинувальнівироки, протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного клопотання судом,або за власною ініціативою суду.
То ж вважаю цей крок законодавця позитивним. І сподіваюся, Президентпідпише цей закон. Адже нічого кожну людину хапати й тягти під варту, а потімслухати її справу роками!