Саме тому, несучи пам'ять про жахи підземних катівень і концентраційних таборів, право сучасних держав містить жорсткі вимоги щодо порядку застосування від імені держави кримінальної репресії. Не політична доцільність, ні навіть голос народу не мають затуляти основоположні кримінальні принципи. Інакше такій державі не місце навіть поряд з тими, хто зветься європейським співтовариством. 

А тепер по суті. Багато знаних юристів ще у 2010 році висловили свою думку, що в інкримінованих Юлії Тимошенко діях відсутній склад злочину. Певні політичні сили та значна частина суспільства прямо називали суд над Ю. Тимошенко"судилищем".

Але з правової точки зору, Юлії Тимошенко не лише було винесено обвинувальний вирок, але останній був на розгляді у апеляційному й касаційному суді й залишився чинним. Цей вирок національним судом України до цього часу не скасований.

 На даний час,  порушень у справі Ю. Тимошенко права на справедливий суд (ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини) і права бути притягненим до кримінальної відповідальності лише на підставі закону (ст. 7 Європейської Конвенції) Європейським судом з прав людини не встановлено. Адже рішення за заявою пані Ю. Тимошенко, в зазначеній частині, ЄСПЛ на дату написання матеріалу рішення не оголошено.

 Відповідно, на мою думку, на даний час судити суддів за вирок Ю. Тимошенко не має жодних правових підстав. Потрібно, принаймні, спочатку скасувати зазначений вирок. Інакше просто руйнується, в угоду політичній доцільності, правова система України. При цьому виникає просте запитання: а як же, при такому безсистемному підході, інші люди, чиї права та особисту свободу було попрано українським судом і прокуратурою? Чи вони, маленькі українці та їх судові трагедії, можновладців не цікавлять?   

Зауважу тим, хто на чолі правоохоронного органу дуже хоче резонансних справ. Певні правові підстави до кримінальної перевірки діяльності одного з суддів у справі Ю. Тимошенко все ж таки, на мій погляд, є.  
Європейський суд з прав людини встановив у справі Ю. Тимошенко порушення статті 5 Конвенції (право на особисту свободу та заборона свавільного арешту) в поєднанні з недотриманням державою Україна обов'язку застосування державними агентами (суддя й прокурор) статті 5 Конвенції з мотивів, виключно визначених Конвенцією. Простіше кажучи, ЄСПЛ встановив політичні мотиви арешту пані
Ю. Тимошенко. 
Можливо, в цій частині й є предмет для перевірки умислу й цілей судді першої інстанції, який не дотримався Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Хоча й тут, на мій погляд, довести винесення суддею завідомо неправосудного рішення про взяття під варту, якщо йти по закону, досить складно. Адже, на відміну від дисциплінарного провадження, кримінальна справа вимагає для встановлення суб'єктивної сторони дій судді, оцінки обстановки й обставин події злочину. Зокрема, неправомірної поведінки підсудної, яка відмовлялася говорити до суду стоячи, її висловлювання на адресу суду, позапроцесуальну нервову напруженість судового процесу тощо.

Переконаний, у нинішній складній політичній ситуації конче важливо, щоб від валу кримінальних справ у основної опори політичного керівництва України - європейського співтовариства, не почали злітати з вуст слова: брати мої схаменіться, що ви творите...  

       
судтимошенкоКіреєвкримінальна справагпу