Якиминормативними документами регламентується торгівля через інтернет-магазини?
Спеціальногонормативного документа, який би повністю регламентував торгівлю черезінтернет-магазин, немає. Отже, інтернет-торгівля по суті регламентується тимисамими документами, що й інші види торгівлі, за винятком кількох спеціальнихнормативних актів, про які зокрема мова піде нижче.
Насамперед зазначимо,що переважно через інтернет-магазини здійснюються продаж товарів та наданняторговельних послуг кінцевому споживачеві. Тому такий вид діяльності належитьдо роздрібної торгівлі (п. 4.4 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Термінита визначення понять»).
Крім того, в даномувипадку договір складається на відстані та/або покупець робить попереднєзамовлення у продавця. До того ж торгівля здійснюється поза торговельними абоофісними приміщеннями, коли вибір товару і його замовлення не збігаються у часіз передачею товару покупцеві. Тому продаж через інтернет-магазин слід вважатиодночасно як продажем товарів на замовлення, так і дистанційною торгівлею.
Враховуючизазначене, в даному випадку потрібно керуватися:
· Цивільним,Цивільно-процесуальним, Господарським, господарсько-процесуальним кодексамиУкраїни, Податковим кодексом України (в частині нарахування та сплати податківза здійснення госп. діяльності);
· ЗакономУкраїни «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII (зі змінами тадоповненнями, за текстом – Закон № 1023-XII);
· ЗакономУкраїни «Про захист персональних даних» (Відомості Верховної Ради України(ВВР), 2010, № 34, ст. 481)
· Правиламипродажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями,затвердженими наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 103 (зареєстрованоу Мін'юсті України 16.10.2007 р. за № 1181/14448, за текстом – Правила № 103);
· Правиламироздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказомМінекономіки України від 19.04.2007 р. № 104 (зареєстровано у Мін'юсті України 08.11.2007р. за № 1257/14524);
· Правиламироздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими наказом МінекономікиУкраїни від 11.07.2003 р. № 185 (зареєстровано у Мін'юсті України 23.07.2003 р.за № 628/7949, зі змінами та доповненнями, за текстом – Правила № 185);
· постановоюКабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельноїдіяльності та правил торговельного обслуговування населення» від 15.06.2006 р.№ 833 (зі змінами та доповненнями)
Організація діяльностіінтернет-магазину
1.Вибір організаційно-правової форми суб’єкта господарювання. Першза все слід вирішити, яку саме організаційно-правову форму слід обрати дляздійснення господарської діяльності з продажу товарів, постачання послуг черезінтернет-магазин. У даному випадку рекомендується зареєструвати ТОВ, або ж якщо вже є діюче ТОВ, то внести зміни удіяльність шляхом реєстрації потрібного КВЕД (47.91 «Роздрібна торгівля, здійснювана фірмами поштового замовлення абочерез мережу Інтернет») у відповідній держадміністрації, замісцезнаходженням такого суб’єкта господарювання.
2.Вибір системи оподаткування ДПСУкраїни роз’яснила, що юрособи, які здійснюють діяльність за КВЕД 47.91«Роздрібна торгівля, здійснювана фірмами поштового замовлення або через мережуІнтернет», можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Це стосується усіхсуб’єктів господарювання, окрім тих, чия діяльність пов’язана з продажемпредметів мистецтва та антикваріату, а також організацією торгів (аукціонів)виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату.
Тобто, кращим варіантомвбачається застосування саме такої системи оподаткування, однак тут є своїнюанси, а саме згідно ч. 4 ст. 291 Податкового кодексу України (ПКУ) існує 6груп платників єдиного податку, в залежності від виду діяльності, сукупногодоходу, кількості осіб, які перебувають із платником в трудових відносинах.Також, слід врахувати і той факт, що Пунктом 291.5 ПКУ визначено перелік видівдіяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування,обліку та звітності.
Неможуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюютьдіяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність зорганізації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонуванняабо антикваріату (підпункт 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ).
Отже, перш за все,слід проаналізувати та спрогнозувати приблизні обсяги майбутньої діяльності,відштовхуючись від норм закріплених в чинному податковому законодавстві.
Наступним, не меншважливим кроком, є вирішення питання щодореєстрації суб’єкта платником податку на додану вартість (ПДВ). Відповіднодо ст. 181 Податкового кодексу України процедура обов’язкової реєстраціїплатника податку на додану вартість виникає у разі, якщо загальна сума відздійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, утому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі,нарахована (сплачена) платнику податку протягом останніх 12 календарнихмісяців, сукупно перевищує 300000гривень (без урахування податку на додану вартість). Згідно з п. 5.2.Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженогоНаказом Державної податкової адміністрації (ДПА) № 978 від 22.12.2010, будь-якаособа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, вважається платникомПДВ з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнутовищезазначеного обсягу оподатковуваних операцій, без права на віднесення сумподатку на додану вартість до податкового кредиту та отримання бюджетноговідшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ. Реєстраційна заява платникаПДВ, відповідно до пп. а) п.7 згаданого Положення має бути подана особами, щопідлягають обов'язковій реєстрації не пізніше 10 числа календарного місяця, щонастає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.При цьому, відповідно до роз’яснювального листа ДПА №4021/7/16-1417 від14.02.2011 р. укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачаннятоварів/послуг в сумі, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність наміру у особиздійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено зазначений обсяг,не є підставою для обов’язкової реєстрації особи як платника податку на доданувартість.
В іншому випадку можлива добровільна процедура (ст. 182ПКУ). Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту181.1 статті 181 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсягиоподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми,вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, такареєстрація здійснюється за її заявою.
Одночасно слідврахувати і той факт, що платник ПДВ не має права протягом перших 12 місяцівдіяльності після реєстрації таким платником на бюджетне відшкодування, привід’ємному значенні сум по ПДВ.
3. Щодо необхідності наявності офісу (складу)для інтернет магазину, тослід зазначити, що обов’язковою умовою реєстрації ТОВ є саме місцезнаходженнятакого суб’єкта господарювання, тобто його юридична адреса, яка безпосередньозазначається в установчих документах та в єдиному державному реєстрі. Зазвичай,керівник СПД орендує офісне або складське приміщення ( в залежності від цілейта виду діяльності). У випадку діяльності інтернет-магазину, то єдиної вимогищодо наявності саме складу чи офісу немає. При вирішенні цього питання слідвідштовхуватись від майбутніх обсягів продажів та технічних характеристиктоварів.
4.Штат інтернет-магазинувідносно невеликий. Якщо ви вирішили мати посередницький майданчик або поки неплануєте розширювати свій проект в мережі, то замовте ІТ-систему магазину «під ключ».Краще звернутися до професіонала в софтверної компанії і замовити ІТ-систему. Упроцесі розвитку проекту, можливо, вам буде потрібно і ІТ-команда, щоскладається в основному з програмістів. Штат в цьому випадку складе приблизно 10осіб.
Фактично, для функціонуванняінтернет-магазину потрібно наступний персонал:
Відносиниз працівниками інтернет-магазину регулюються чинним Кодексом Законів про Працю в Україні (КЗпП).Тобто діяльність здійснюється на основітрудових договорів (контрактів) СПД з конкретним працівником. Однак існує іінший спосіб відносин, який здійснюється на основі цивільно-правових договорів(підряду, надання послуг тощо) з ФОПами. Такий вид відносин врегульованийчинним Цивільним законодавством.
Патентування та ліцензування
Згідно зі ст. 267 ПКУпатентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктамипідприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктахпродажу товарів.
Під торговельноюдіяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність уторговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівку, інші готівковіплатіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Під пунктами продажутоварів слід розуміти:
магазини та іншіторговельні точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їхчастинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлійого частину;
кіоски, палатки таінші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не маютьвбудованого торговельного залу для покупців;
автомагазини,розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;
лотки, прилавки таінші види торговельних точок у відведених для торговельної діяльності місцях,крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницькоїдіяльності – фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємствсфери торгівлі – ринків усіх форм власності;
стаціонарні,малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюютьторгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;
фабрики-кухні,фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети,відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;
оптові бази,склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійсненняоптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використаннямкредитних карток.
Тобто торговельномупідприємству, яке здійснює торгівлю через інтернет-магазин, потрібно придбаватиторговий патент в таких випадках:
покупці оплачуютьтовари готівкою чи з допомогою БПК у приміщенні підприємства. У цьому разіторговий патент придбавається за місцезнаходженням пункту продажу товарів(приміщення підприємства) та розміщується на фронтальній вітрині магазину(реального, а не інтернет-магазину), а у разі її відсутності – біля касовогоапарата;
покупці оплачуютьтовари готівкою кур'єру. В цьому разі торговий патент придбавається за місцемреєстрації підприємства. Він дійсний на всій території України та повиненрозміщатися на табличці в транспортному засобі, що перевозить товар та кур'єра,або знаходитися безпосередньо у кур'єра.
Якщо товари оплачуютьготівкою як у приміщенні підприємства, так і кур'єру, підприємству слідпридбавати два патенти – один для приміщення магазину, а другий для пересувноїторговельної мережі.
У разі здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, суб’єкт господарювання зобов’язаний отримати відповідну ліцензіюу відповідності із вимогами ЗУ «Про ліцензування певних видів господарськоїдіяльності».
Основні елементи торгівлі вінтернет-магазині
Насамперед слідзауважити, що інтернет-магазином є спеціалізований сайт в Інтернеті, на якомурозміщується інформація про товари та проводиться замовлення товару. Водночастовари, що пропонуються для продажу на цьому сайті, знаходяться на складіторговельного підприємства, яке здійснює цю торгівлю
Торгівлявідбувається так .Відвідувач сайта магазину обирає товар із запропонованого, замовляє та оплачуєйого, після чого товар доставляється відвідувачу-покупцю. Отже, торгівля вінтернет-магазині має такі основні елементи:
Розглянемокожен з елементів детальніше .
Вибіртовару
Зайшовши на сайт, зісписку запропонованих товарів відвідувач обирає той, що сподобався, і «кладе»його до віртуального кошика. Це ознайомлювальний етап, на якому будь-якіюридичні взаємовідносини між магазином та відвідувачем не виникають.
Замовленнятовару
Обравши товар,відвідувач переходить на сторінку сайта, де розміщено бланк замовлення надоставку товару. Форму такого бланка кожен магазин розробляє самостійно. Прицьому слід врахувати, що заповнене, надіслане продавцю і підтверджене нимзамовлення виконуватиме функції договору між продавцем (магазином) та покупцем(відвідувачем) і матиме юридичні наслідки – обов'язок продавця поставити товарі обов'язок покупця оплатити товар.
Також, слід звернутиувагу на наступне. Згідно з пунктами 2 та 3 ст. 13 Закону "Про захист правспоживачів" перед укладанням договорів на відстані продавець (виконавець)повинен надати споживачеві інформацію про:
У разі ненаданнятакої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно зістаттями 15 і 23 Закону № 1023-XII .Одночасно ж, обовязково слід звернути увагу і на той факт, що згідно п. 1.4.Правил №103 Суб'єкт господарювання зобов'язанийзабезпечити споживачів необхідною,достовірною, своєчасною та доступною інформацією про перелік послуг, щонадаються, тарифи на них, час приймання і видачі замовлень, асортимент і цінина товари, що пропонуються до продажу, години доставки замовлень, споживчівластивості товарів, строки їх придатності до споживання або гарантійні строкита строк служби.
Водночас,у відповідності із п. 1.5, 1.6 Правил № 103 У разі реалізації товарів позаторговельними або офісними приміщеннями продавецьзобов'язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладеннядоговору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків. Такий документ повинен містити інформаціюпро:
1) дату укладеннядоговору;
2) найменування тамісцезнаходження продавця;
3) найменуваннятовару;
4) ціну;
5) строк виконанняробіт (надання послуг);
6) інші істотні умовидоговору;
7) права та обов'язкисторін договору.
Уразі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальністьзгідно із законодавством.
У випадку реалізації товарів задоговором на відстані продавець повинен надати споживачеві інформацію про:
1) найменуванняпродавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;
2) основніхарактеристики товару;
3) ціну, включаючиплату за доставку, та умови оплати;
4) гарантійнізобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару;
5) інші умовипоставки або виконання договору;
6) мінімальнутривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки товару;
7) вартістьтелекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;
8) період прийняттяпропозицій;
9) порядок розірваннядоговору.
Фактнадання інформації повинен бутипідтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення.Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем водносторонньому порядку.
Якщо послуганадається засобами дистанційного зв'язку і оплачується через операторателекомунікаційних послуг, підтвердження інформації не вимагається.
Важливим моментом є іте, що згідно п. 1.7. Правил, Споживач маєправо розірвати договір, укладений поза торговельними або офіснимиприміщеннями, за умови повідомлення про це продавця протягом чотирнадцятиднів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочинупоза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття товару або першоїпоставки такого товару, за умови, що такий товар є річчю, а прийняття чипоставка товару відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їхпродаж.
Продавець повиненповернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моментуповідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право неповертати товар до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.
Бланк замовленняповинен також містити місцезнаходження одержувача та інше (паспортні дані таідентифікаційний номер – для фізичної особи; код за ЄДРПОУ та банківські реквізити– для юридичної особи).
Заповнившибезпосередньо на сторінці сайта бланк замовлення, відвідувач-покупець надсилаєйого продавцю (інтернет-магазину). Отримавши його, продавець може зажадатидодаткового підтвердження замовлення, наприклад, зв'язавшись з покупцем потелефону тощо.
Після цьогозамовлення надходить у роботу – замовлені товари разом з товаросупровіднимидокументами надсилаються покупцю. При цьому способами такого надсилання можутьбути за домовленістю сторін, як поштове відправлення, так і доставка кур’єром утому чи іншому населеному пункті.
Оплата товару
Найпоширенішимирозрахунками оплати при торгівлі через інтернет-магазини є безготівковий таготівковий.
При безготівковомурозрахунку після оформлення замовлення на доставку товару покупець отримуєрахунок на оплату. Рахунок роздруковується покупцем прямо з сайтаінтернет-магазину чи після отримання на власну електронну адресу. Покупцюзалишається оплатити рахунок, перерахувавши кошти за товар з власногобанківського рахунку на банківський рахунок продавця. Здебільшого безготівковийрозрахунок використовується при передоплаті замовленого товару.
Готівкою покупецьрозраховується в момент отримання товару від кур'єра продавця у себе вдома(якщо покупець – фізична особа) чи в приміщенні офісу (для юридичних осіб), абов офісі продавця.
Окремо слід зазначитипро види оплати, які для продавця є безготівковими, а для покупця – готівковими:
післяоплата –застосовується при доставці товарів поштою. В момент отримання товару напоштовому відділенні покупець передає готівку для перерахування на банківськийрахунок продавця;
оплата сторонньомукур'єру – якщо покупець оплачує товари готівкою кур'єру, а кур'єр не єпрацівником продавця, останній може вносити отримані кошти не в касу продавця,а на його банківський рахунок.
Значно рідше приінтернет-торгівлі застосовується оплата за допомогою банківської платіжноїкартки (БПК) та електронними грошима.
Є декілька варіантіврозрахунків БПК. Найпоширеніший – через посередника, коли продавець укладаєугоду з посередником про отримання ним оплати від покупців. У цьому випадку насайті інтернет-магазину є розділ «Оплатити БПК» чи подібний. Натиснувши нанього, покупець потрапляє на сайт посередника, вводить дані своєї картки, сумуоплати і списує відповідну суму коштів. Кошти спочатку потрапляють на рахунокпосередника, а потім за вирахуванням комісії посередника перераховуються набанківський рахунок продавця.
При розрахункуелектронними грошима продавець зазначає на сайті номер свого електронногогаманця. Покупець списує на цей номер зі свого електронного гаманця електронні(умовні) гроші (перекладає гроші з одного гаманця в інший). Підтвердженням оплатибуде виписка за електронним гаманцем, яку продавець і покупець отримуютьздебільшого в електронній формі.
Доставка товару
Для багатьохелектронних товарів можлива доставка безпосередньо через Інтернет. У такомувипадку покупець скачує файл товару із сайта інтернет-магазину на ПК.
Для інших товарівзастосовують, як правило, один з трьох варіантів доставки:
Під час отриманнятовару в офісі продавця приймання-передачу товару фіксують у бланку замовленняна доставку товару, перший примірник якого залишається у продавця, а другий –передають покупцю. Якщо покупець вносить готівку, її приймання оформляють черезРРО, видаючи покупцю чек. Водночас, якщо нормативними документами встановленогарантійні строки, покупцю передається технічний паспорт чи інший документ, щойого замінює. Покупцю, який є платником ПДВ, окрім того, надають другий примірникподаткової накладної.
Кур'єрська доставкаможе здійснюватися як власною кур'єрською службою, так і сторонньою кур'єрськоюорганізацією за договором з продавцем. Разом з товаром кур'єру передаютьдокументи на товар – замовлення, техпаспорт тощо. Кур'єр передає покупцеві зайого місцезнаходженням товар, документи, покупець розписується в першому примірникузамовлення і повертає його кур'єру. Якщо покупець оплачує товар кур'єру,останній повинен при прийманні готівки застосувати портативний РРО. У цьомувипадку покупцю видається також чек.
Якщо доставказдійснюється сторонньою кур'єрською організацією, остання повинна вузгоджені договором з продавцем строки передати продавцю звіт про виконаннядоручення (чи інший подібний документ) з першими примірниками замовлень надоставку товару, що додаються. Готівка, яку кур'єр отримав від покупців,насамперед оприбутковується в його касі, а потім вже може вноситися в касупродавця (в цьому разі продавець здійснює операцію з отримання готівки черезРРО) або передаватися в банківську установу для перерахування на банківськийрахунок продавця.
Доречі, з кур'єром, який доставляє товар, підприємство повинно укласти договірпро повну матеріальну відповідальність .
Доставка поштоювідбувається таким чином. Товар з документами передається відповідальній особі (з якою також укладаєтьсядоговір про повну матеріальну відповідальність). Остання на поштовомувідділенні оформляє відправлення на адресу покупця та, як правило, оплачуєпоштові послуги за доставку. Далі товар (посилка) надходить на поштовевідділення за місцезнаходженням покупця, де покупець його і отримує. Про фактотримання товару продавцю надсилається відповідне повідомлення. Якщо умовамидоговору продавця з покупцем та договору продавця з поштою передбаченопісляоплату за товар, в момент отримання товару на поштовому відділенніпокупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця.