Реформування країни: проблеми сьогодення (ч. 6)
Продовження. Частина 1 цієї статті була надрукована 28.09.2014; частина 2 - 02.11.2014; частина 3 - 25.11.2014; частина 4 - 11.03.2015; частина 5 - 18.04.2015.
Співвідношення законодавчого механізму і модельного законопроекту
Співвідношення законодавчого механізму і модельного законопроекту доречно проаналізувати в двох аспектах.
Аспект перший. Формування кожного законодавчого механізму завжди є частиною (етапом) процесу побудови системи модельного законопроекту. Це означає, що під час створення законодавчого механізму відбувається не тільки його формування, а й одночасне формування системи модельного законопроекту, елементом якого стає цей законодавчий механізм. У зв’язку з цим може виникнути цілком логічні питання: який сенс виділяти окремо (як самостійний етап) формування законодавчих механізмів; чи не правильніше формування законодавчих механізмів одразу ж вважати етапом побудови системи модельного законопроекту ?
Ні, не правильніше. Справа в тому, що побудова законодавчого механізму і побудова модельного законопроекту – це два різні технологічні процеси, і різняться вони передусім за метою. Зокрема, законодавчі механізми будуються з метою надання оптимальної законодавчої форми правовим механізмам, а модельні законопроекти - з метою надання законодавчим механізмам оптимальної форми законодавчого регулятора, якою є закон в системі діючих законів країни.
Отже, законодавчі механізми мають за джерело («сировину», «заготівку») певний правовий механізм, оформлюють його в законодавчу форму, а основою для формування модельних законопроектів є діюча система законів країни, під яку і вибудовується певний модельний законопроект. Саме це і зумовлює необхідність розмежовувати і співставляти між собою законодавчий механізм і модельний законопроект.
Таким чином, на етапі формування законодавчого механізму, увага концентрується на оформленні правової матерії (матерії правових механізмів) в законодавчу матерію (матерію законодавчих механізмів), а на етапі формування модельного законопроекту – на утворенні з цієї законодавчої матерії форми законодавчого регулятора (модельного законопроекту) для його подальшого задіяння в діючій системі законів країни.
При цьому, створюючи законодавчий механізм, автор (автори) концепції реформи вже повинні мати уявлення про те, елементом якого майбутнього модельного законопроекту має стати цей законодавчий механізм, і яке місце цей модельний законопроект буде займати в діючій системі законів країни.
Аспект другий. Законодавчий механізм і модельний законопроект завжди співвідносяться між собою як елемент та система. Це означає, що законодавчі механізми створюються, існують та взаємодіють між собою виключно як елементи системи модельного законопроекту, являють собою основу цієї системи.
Таким чином, модельний законопроект завжди утворюється у вигляді систематизованої сукупності законодавчих механізмів (як його елементів), які формуються конкретно під систему цього модельного законопроекту.
Нижче детально зупинимось на питаннях побудови модельних законопроектів. Насамперед, для цього визначимо поняття «модельний законопроект» в правовій технології реформування.
Поняття модельного законопроекту
Модельний законопроект – це заключний елемент концепції реформи, який вибудовується у формі цілісного законодавчого регулятора (формі діючого закону певного виду) з метою функціонального задіяння законодавчих механізмів в діючій системі законів країни; в своїй основі є системою законодавчих механізмів, що об’єднані спільним предметом та спільною метою законодавчого регулювання; є формуючою складовою інтелектуальної моделі реформи - пакету реформаторських законопроектів (модельних).
Як вже зазначалось, в модельному законопроекті кожен законодавчий механізм займає своє, відведене лише йому (ще до його створення) «робоче» місце. Ці «робочі» місця розташовані у відповідних розділах (главах, пунктах) модельного законопроекту відповідно до правил юридичної техніки. Повне «укомплектування» модельного законопроекту законодавчими механізмами свідчить про факт його створення, що дозволяє представити цей модельний законопроект на обговорення громадянському суспільству у складі пакету реформаторських законопроектів (модельних) та в подальшому передати суб’єкту законодавчої ініціативи для подальшого просування шляхом внесення до Верховної Ради України.
Технологічно формування модельного законопроекту відбувається у спосіб вчинення таких послідовних дій:
а) Визначається назва модельного законопроекту;
б) Формується преамбула модельного законопроекту;
в) Визначаються розділи (глави, пункти) модельного законопроекту, їхні назви;
г) В розділи (глави, пункти) модельного законопроекту вміщуються відповідні (вже сформовані) законодавчі механізми;
ґ) Нумеруються статті законодавчих механізмів, які містяться в модельному законопроекті;
д) За необхідності, формуються законодавчі механізми розділу «Перехідні положення» модельного законопроекту;
е) Формується законодавчі механізми розділу «Прикінцеві положення» модельного законопроекту;
Залежно від виду модельного законопроекту та предмету законодавчого регулювання, можуть бути визначені і інші додаткові дії.
Ознаки модельного законопроекту
а) Модельний законопроект формується виключно як складова концепції реформи, і тому змістовно прив’язаний до всіх інших її складових – реформаторських ідей, ідеології реформи та правових механізмів. Це зумовлює правову сутність і правовий зміст кожного модельного законопроекту. До того ж, модельний законопроект - це заключна складова концепції реформи, оскільки формуванням модельних законопроектів закінчується оформлення пакету реформаторських законопроектів (модельних).
Отже, той факт, що модельні законопроекти є складовою концепції реформи означає, що їхній зміст завжди має бути правовий і не повинен містити «домішок» політичних інтересів суб’єктів законодавчої ініціативи (тих, хто при владі);
б) Головними елементами системи модельного законопроекту є законодавчі механізми основних, перехідного та прикінцевого розділів, об’єднані спільним предметом регулювання (для звичайних модельних законопроектів) та спільною метою (для модельних законопроектів про внесення змін і доповнень). Крім головних елементів, система модельного законопроекту містить і допоміжні елементи – назву та преамбулу.
в) Законодавчі механізми, як головні елементи модельного законопроекту, завжди мають бути оптимально розміщені в розділах (главах, пунктах) модельного законопроекту за правилами юридичної техніки. Зокрема, кожен законодавчий механізм має врегульовувати свою частину спільного предмету регулювання. Наприклад, якщо предметом регулювання є статус професійного судді, то задля цього мають бути сформовані і задіяні такі законодавчі механізми:
- законодавчий механізм набуття статусу професійного судді;
- законодавчий механізм позбавлення статусу професійного судді;
- законодавчий механізм призначення професійного судді на суддівську посаду в певному суді;
- законодавчий механізм переведення професійного судді на іншу суддівську посаду в інший суд;
- законодавчий механізм звільнення професійного судді з суддівської посади;
- законодавчий механізм тимчасового зупинення повноважень професійного судді;
- законодавчий механізм поновлення тимчасово зупинених повноважень професійного судді;
г) Законодавчі механізми формуються у кількості, яка необхідна для забезпечення повноти врегулювання спільного предмету законодавчого регулювання.
ґ) Форма модельного законопроекту – це завжди форма законодавчого регулятора, яка аналогічна формі діючих законів країни певного виду. Зокрема, це може бути форма звичайного закону (кодексу) або форма закону про внесення змін і доповнень до закону (кодексу) тощо. Форма законодавчого регулятора має забезпечити як функціональну, так і стилістичну відповідність текстів статей модельного законопроекту текстам статей відповідних законів, що діють в системі законів країни;
д) Модельні законопроекти утворюють собою пакет реформаторських законопроектів (модельних) концепції реформи, який, з одного боку, являє собою законодавчу модель реформи, а з іншого боку, є пропозицією суб’єкту законодавчої ініціативи розглянути і внести цей пакет (від свого імені) до ВРУ в порядку законодавчої ініціативи задля його подальшого розгляду на пленарних засіданнях ВРУ.
Отже, для цілей побудови концепції реформи, модельні законопроекти (в пакеті реформаторських законопроектів (модельних) являють собою законодавчу модель реформи, яка змістовно завжди має відповідати реформаторським ідеям, ідеології реформи і правовим механізмам концепції реформи.
Призначення модельних законопроектів
В правовій технології реформування модельні законопроекти мають таке призначення:
а) Визначити основні вимоги для побудови законодавчих механізмів, як елементів системи модельних законопроектів;
б) Забезпечити оптимальне розташування законодавчих механізмів в статтях розділів (глав, пунктів) модельних законопроектів задля їхнього ефективного застосування відповідно до правового змісту;
в) Забезпечити збереження правового змісту статей законодавчих механізмів в статтях модельного законопроекту;
г) Бути формуючою складовою пакету реформаторських законопроектів (модельних).
Завдання для побудови модельних законопроектів
Виходячи з призначення модельних законопроектів, їхня побудова має зводитись до виконання чотирьох основних завдань:
а) Побудувати систему законодавчих механізмів в модельному законопроекті таким чином, щоб ці законодавчі механізми «працювали» в діючій системі законів країни виключно у відповідності з їхнім правовим змістом;
б) Визначити оптимальний добір законодавчих механізмів для побудови такої системи модельного законопроекту, яка була б здатна (як майбутній закон) повно і ефективно здійснювати законодавче регулювання;
в) Забезпечити максимальну ефективність дії законодавчих механізмів в модельному законопроекті, як майбутньому законі;
г) Забезпечити взаємодію, взаємодоповнюваність і взаємообумовленість модельних законопроектів в реформаторському пакеті законопроектів (модельних).
Система модельного законопроекту
Система модельного законопроекту залежить від виду модельного законопроекту. Це може бути або звичайний модельний законопроект, або модельний законопроект про внесення змін і доповнень тощо.
Ззовні ця система нічим не відрізняється від системи діючого закону країни відповідного виду. Для прикладу, розглянемо систему звичайного модельного законопроекту.
Як і система діючого закону країни (звичайного), система звичайного модельного законопроекту складається з таких складових:
а) Назва. Назва звичайного модельного законопроекту повинна містити в собі інформацію про предмет законодавчого регулювання, на який спрямована регуляторна дія цього модельного законопроекту (наприклад, «Про судоустрій і статус суддів», «Про виконавче провадження» тощо). В модельному законопроекті про внесення змін і доповнень назва вказує на те, в який діючий закон (закони) країни вносяться зміни і доповнення (наприклад, «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про прокуратуру»), або у зв’язку з цим вносяться зміни і доповнення (наприклад, «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
б) Преамбула. Преамбула звичайного модельного законопроекту – це чіткий і лаконічний опис предмету законодавчого регулювання модельного законопроекту, мети його прийняття, інших вступних відомостей.
в) Розділи (глави, пункти). Розділи (глави, пункти) звичайного модельного законопроекту – це ті «резервуари», в які поміщаються законодавчі механізми. Кожен з розділів (глав) повинен мати свою назву та нумерацію (римськими цифрами).
Розділи можуть бути трьох видів: основні, перехідний та прикінцевий.
Основні розділи - це розділи модельного законопроекту, що містять законодавчі механізми, які безпосередньо задіяні в процесі врегулювання правовідносин, пов’язаних з предметом законодавчого регулювання модельного законопроекту. Наприклад, до основних розділів в модельному законопроекті «Про прокуратуру» слід віднести такі розділи, як «Загальні положення», «Засади діяльності прокуратури», «Система органів прокуратури», «Правовий статус прокурора», «Повноваження прокурора» тощо; до основних розділів в модельному законопроекті «Про адвокатуру» слід віднести такі розділи, як «Загальні положення», «Засади діяльності адвокатури», «Адвокатська діяльність», «Правовий статус адвоката», «Дисциплінарна відповідальність адвоката» тощо.
Кількість основних розділів модельного законопроекту залежить від складності та особливостей предмету законодавчого регулювання. Наявність в модельному законопроекті основних розділів є обов’язковою.
Перехідний розділ - це розділ модельного законопроекту, що містить законодавчі механізми, якими визначаються особливості регулювання деяких правовідносин, пов’язаних із задіянням в системі законів країни модельного законопроекту (як закону) з якісно новим предметом регулювання. Наприклад, в перехідних положеннях Кодексу адміністративного судочинства України було визначено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
На відміну від основних розділів, цей розділ не є обов’язковим і включається в систему модельного законопроекту тільки за прямої необхідності. До того ж, дія законодавчих механізмів даного розділу є, як правило, тимчасовою (до настання певної події, як то початок діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів у вищенаведеному прикладі).
Прикінцевий розділ - це розділ модельного законопроекту, що містить законодавчі механізми, які мають відношення не стільки до предмету законодавчого регулювання, скільки до питань, пов’язаних з введенням в дію модельного законопроекту (його основних та перехідного розділів) як закону.
Зокрема, в цьому розділі зазначається:
- дата введення в дію закону - як в цілому, так і окремих його частин;
- термін набрання чинності окремими статтями, розділами (главами) модельного законопроекту;
- закони (кодекси), які втрачають чинність у зв’язку з прийняттям модельного законопроекту, як закону;
- зміни і доповнення, які вносяться до діючих законів (кодексів) у зв’язку з прийняттям модельного законопроекту, як закону;
- завдання для певних органів державної влади (як правило, органів державної виконавчої влади) стосовно особливостей реалізації (задіяння) окремих положень закону.
Цей розділ є обов’язковим.
Отже, за своєю побудовою, модельні законопроекти різних видів нічим не відрізняються (і не повинні відрізнятись) від звичайних законопроектів та законів аналогічних видів. Відмінності між ними існують лише за змістом та призначенням.
Відмінності між модельним та звичайним законопроектами
Можна виділити такі відмінності між модельним законопроектом та законопроектом, який розробляють суб’єкти законодавчої ініціативи (звичайний законопроект):
а) Модельний законопроект – це завжди елемент концепції реформи, законодавчамодель реформи, завершальний етап її розробки. Як вже зазначалось, ця розробка починається з формування реформаторських ідей і закінчується формуванням пакету реформаторських законопроектів (модельних).
Звичайний законопроект – це результат діяльності суб’єкта (суб’єктів) законодавчої ініціативи, і формується він не як елемент концепції реформи, а як вираз політичної волі суб’єкта законодавчої ініціативи; завжди формується на змістовній основі політичних інтересів суб’єкта (суб’єктів) законодавчої ініціативи, які далеко не завжди є правовими, або у зв’язку з певними об’єктивними чинниками (війна, економічна криза тощо), які зазначаються в пояснювальних записках, порівняльних таблицях, експертних висновках до законопроекту тощо.
б) Зміст модельного законопроекту завжди правовий, оскільки всі законодавчі механізми, що входять до нього, є законодавчою формою правових механізмів, які апріорі формуються на засадах права.
Модельний законопроект завжди втілює право, здоровий глузд, логіку, нагальні потреби реформування країни, волю громадянського суспільства тощо, а не засновану на приватних інтересах політичну волю суб’єкта (суб’єктів) законодавчої ініціативи, як це доволі часто буває.
Звичайний законопроект не завжди будується на засадах права. Подекуди звичайні законопроекти використовуються як засіб для просування політичних (і приватних) інтересів тих, хто при владі, з намаганням надати цим приватно-політичним інтересам вигляду правових.
Специфіка побудови частини 4 «Законодавчі механізми»
Нижче, на основі вищезазначеного, розглянемо специфіку побудови частини 4 «Законодавчі механізми» концепції реформи.
Ця специфіка ни полягає в тому, що безпосереднє формування законодавчих механізмів починається лише після визначення виду, назви, системи та структури тих модельних законопроектів, в які ці законодавчі механізми мають бути поміщені. Технологічна можливість визначити це існує завдяки тому, що в межах попередньої частини концепції (частина 3 «Правові механізми») правові механізми, що підлягають оформленню в законодавчі механізми, вже сформовані. Зміст цих правових механізмів якраз і дозволяє зорієнтуватись в тому, який вид, назву, систему та структуру повинні мати модельні законопроекти майбутні законодавчі механізми. В подальшому з цих модельних законопроектів і буде складатись пакет реформаторських законопроектів (модельних).
Отже, в межах частини 4 «Законодавчі механізми», спочатку аналізується діюча система законів країни (в частині, що підлягає реформуванню); потім визначається вид, назва, система та структура модельних законопроектів, які увійдуть до пакету реформаторських законопроектів (модельних). І лише після того, як все це буде визначено, має розпочатись безпосереднє формування законодавчих механізмів.
Виходячи з цього, частина 4 «Законодавчі механізми» концепції реформи має налічувати такі обов’язкові розділи:
а) Розділ 1 «Формування переліку модельних законопроектів,
які увійдуть до пакету реформаторських законопроектів (модельних)»
В цьому розділі визначається перелік модельних законопроектів, які мають увійти до пакету реформаторських законопроектів (модельних), а також вид, система і структура кожного з них. Не визначивши це, неможливо приступити до формування законодавчих механізмів, оскільки, як вже зазначалось, кожен законодавчий механізм є корисним (функціональним) тільки як елемент системи модельного законопроекту; формування законодавчого механізму неможливе без розуміння того, для якого модельного законопроекту створюється цей законодавчий механізм.
Перелік модельних законопроектів формується виходячи зі змісту правового механізму (правових механізмів), що підлягають оформленню в законодавчі механізми, з подальшим впровадженням в діючу систему законів країни.
Отже, в межах цього розділу:
- визначається перелік всіх тих модельних законопроектів, які слід розробити та включити в пакет реформаторських законопроектів (модельних). Власне ці модельні законопроекти і повинні забезпечити повноту задіяння законодавчих механізмів, що в них включені, в діючу систему законів країни;
- визначається вид кожного модельного законопроекту, що включений в реформаторський пакет: чи це буде звичайний законопроект, чи законопроект про внесення змін і доповнень до законів (кодексів), чи законопроект про внесення змін до Конституції України тощо;
- формуються назва і преамбула кожного модельного законопроекту;
- визначається система і структура кожного модельного законопроекту; з яких системних елементів він буде складатись (чи це будуть розділи, чи глави тощо); визначаються елементи його структури;
- надається характеристика кожного модельного законопроекту щодо його майбутнього місця та ролі в діючій системі законів країни.
Крім того, за необхідності, в межах цього розділу:
- окреслюються та вирішуються питання послідовності введення в дію модельних законопроектів-майбутніх реформаторських законів (одночасне чи через певні проміжки часу);
- окреслюється та вирішується коло проблемних питань, які можуть виникнути в майбутньому у зв’язку з введенням в дію кожного модельного законопроекту (за їх наявності);
- визначається перелік органів державної влади, які будуть безпосередньо відповідати за введення в дію кожного модельного законопроекту-майбутнього реформаторського закону (за необхідності).
б) Розділ 2 «Формування законодавчих механізмів
основних розділів (пунктів) модельних законопроектів»
Цей розділ складається з окремих підрозділів, кожен з яких присвячений окремому модельному законопроекту, який входить до пакету реформаторських законопроектів (модельних). Наприклад, в концепції судової реформи може бути підрозділ № 1 з назвою: модельний законопроект «Про судоустрій і статус суддів», підрозділ № 2 з назвою: модельний законопроект «Про внесення змін і доповнень до законів України щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» тощо.
В кожному з підрозділів формуються та наводяться законодавчі механізми, які безпосередньо стосуються предмету законодавчого регулювання (для звичайного модельного законопроекту), змін і доповнень до діючих законів (для модельного законопроекту про внесення змін і доповнень). Вони розміщуються в основних розділах (для звичайного модельного законопроекту) та в основних пунктах (для модельного законопроекту про внесення змін і доповнень).
Ці законодавчі механізми є тією законодавчою формою, в яку оформлюються правові механізми, які, в свою чергу, є змістовними носіями нової реформаторської якості.
Отже, без перебільшення можна стверджувати, що законодавчі механізми основних розділів (глав, пунктів) є ключовими в модельних законопроектах.
В межах кожного підрозділу:
- визначається, які правові норми і правові інститути правових механізмів слід оформити в статті законодавчих механізмів для кожного окремо взятого модельного законопроекту;
- відбувається безпосереднє формування законодавчих механізмів як елементів системи кожного окремо взятого модельного законопроекту (за правилами юридичної техніки);
- наводяться змістовні коментарі до цих законопроектів (за необхідності - постатейні), в яких зазначається, які правові норми (чи правові інститути) правового механізму оформлені в статті (статтях) законодавчих механізмів; в яких розділах (главах, пунктах) модельного законопроекту вони розміщені і чому;
- визначаються правозастосовчі підходи, які слід використовувати в ході застосування положень модельного законопроекту після його задіяння в діючій системі законів країни, як закону;
- надається прогноз щодо негативних ризиків, які можуть мати місце в ході застосування окремих положень модельного законопроекту після його задіяння в діючу систему законів країни, як закону.
В той же час, слід зазначити, що в цьому розділі модельні законопроекти не набувають свого остаточного вигляду, оскільки тут формуються лише законодавчі механізми основних розділів. В двох наступних розділах - перехідному та прикінцевому – формуються законодавчі механізми, що оформлюють правові норми, пов’язані із задіянням основних розділів модельних законопроектів в процес законодавчого регулювання. Вочевидь, що на момент формування перехідного та прикінцевого розділів модельних законопроектів, законодавчі механізми основних розділів мають бути вже сформовані.
в) Розділ 3 «Формування законодавчих механізмів
перехідного розділу модельних законопроектів»
В цьому розділі формуються та наводяться законодавчі механізми, які забезпечують перехід від старих (попередніх) норм регулювання на нові норми, що містяться в статтях законодавчих механізмів модельних законопроектів, за умови наявності в цьому об’єктивної необхідності. Зокрема йдеться про випадки, коли законодавчі механізми основних розділів модельного законопроекту вводяться на заміну аналогічних законодавчих механізмів діючого закону з тим же предметом регулювання; або запроваджуються нові законодавчі механізми (основних розділів), задіяння яких потребує певної узгодженості з існуючими законодавчими механізмами діючих законів. Наприклад, в перехідних положеннях Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, ухвалені в апеляційній інстанції до набрання чинності цим Кодексом, можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо строк касаційного оскарження відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 року не закінчився; до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
Отже, цей розділ покликаний:
а) Усунути неузгодженості між законодавчими механізмами основних розділів (глав, пунктів) законів, що змінюються або втрачають чинність, і законодавчими механізмами нових законів, що вводяться в дію на заміну вищезгаданих законів;
б) Усунути прогалини в законодавчому регулюванні, якщо вони виникають у зв’язку з введенням в дію модельних законопроектів, як законів.
За своєю природою законодавчі механізми цього розділу є допоміжними і тимчасовими; їхня дія необхідна лише на певний час – до того моменту, поки не перестануть існувати правовідносини, які виникли на підставі законів, що змінюються або скасовуються у зв’язку з набранням чинності модельного законопроекту (як закону) та/або не будуть усунуті прогалини в законодавчому регулюванні.
В межах цього розділу:
- виявляються і аналізуються неузгодженості, суперечності, прогалини в законодавчому регулюванні, які вочевидь виникнуть після введення в дію модельного законопроекту, як закону;
- визначається зміст законодавчих механізмів, які мають врегулювати вищезазначені неузгодженості, суперечності, прогалини у зв’язку з майбутнім набранням чинності модельного законопроекту, як закону;
- відбувається безпосереднє формування законодавчих механізмів перехідного розділу;
- наводяться змістовні коментарі до сформованих законодавчих механізмів (за необхідності);
г) Розділ 4 «Формування законодавчих механізмів
прикінцевого розділу модельних законопроектів»
В цьому розділі формуються та наводяться:
а) Законодавчі механізми, якими врегульовуються правовідносини, пов’язані з набранням чинності (введенням в дію) модельного законопроекту, як закону;
б) Базові завдання для відповідних державних органів, які пов’язані із майбутнім задіянням цього модельного законопроекту в діючу систему законів країни, як закону (наприклад, в прикінцевих положеннях Цивільного процесуального кодексу України визначені базові завдання для Кабінету Міністрів України (у зв’язку з прийняттям цього Кодексу), а саме: передбачати в проектах законів про Державний бюджет України на 2005 рік та наступні роки видатки на забезпечення повної фіксації судового засідання технічними засобами; підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів у відповідність із цим Кодексом; прийняти акти, що випливають з цього Кодексу, привести у відповідність із ним свої нормативно-правові акти).
В межах цього розділу:
- визначається оптимальна дата набрання чинності модельного законопроекту (як закону) - як в цілому, так і окремих його частин;
- за необхідності, встановлюється строк від дня оприлюднення тексту модельного законопроекту (як закону) до дня набрання чинності, який необхідний для його вивчення;
- визначається термін задіяння деяких законодавчих механізмів основних розділів (пунктів) модельного законопроекту;
- формулюються завдання для відповідних органів державної влади щодо порядку задіяння деяких положень модельного законопроекту (за необхідності);
- наводиться перелік діючих законів, які втрачають чинність після введення в дію модельного законопроекту, як закону;
- формулюються законодавчі механізми змін і доповнень, які вносяться до діючих законів (кодексів) у зв’язку з прийняттям модельного законопроекту, як закону;
- врегульовуються інші питання, пов’язані з набранням чинності та введенням в дію модельного законопроекту, як закону.
ґ) Розділ 5 «Формування пакету
реформаторських законопроектів (тексти модельних законопроектів)»
В цьому розділі формується пакет реформаторських законопроектів (модельних), зокрема, наводяться тексти модельних законопроектів в повному обсязі (комплектації), які, як вже зазначалось, складаються з назви, преамбули, основних розділів (глав, пунктів), перехідного розділу (за наявності) та прикінцевого розділу.
Фактично, в цьому розділі модельні законопроекти набувають остаточного вигляду закону, як його бачать автор (автори) концепції.
Формуванням пакету реформаторських законопроектів (модельних) завершується робота над частиною 4 «Законодавчі механізми» концепції реформи. Власне на цьому повністю завершується і робота над формуванням самої концепції реформи в повному обсязі.
У зв’язку з цим, хотів би привернути увагу на таке. Можливо запропонований формат концепції реформи (у складі чотирьох її частин) видається дещо громіздким порівняно з існуючими форматами концепцій. Однак, необхідно враховувати і те, що ситуація з реформуванням в нашій країні така, що немає ніякого сенсу братись за формування концепції будь-якої реформи, якщо в ній не поєднувати два структурні елементи - формування змісту реформи та впровадження змісту реформи в життя.
Формування змісту реформи означає створення нової реформаторської якості, яка, як вже неодноразово зазначалось, завжди має бути правова. Призначення цього структурного елементу полягає не тільки у створенні правового змісту реформи, а й і у забезпеченні практичного спрямування цього правового змісту, зокрема, здатності потенційно (на практиці) бути втіленим в життя (в діючу систему законів країни). Цей структурний елемент виникає як результат роботи по формуванню перших трьох частин концепції реформи – частини 1 «Сфера реформування», частини 2 «Основні правові терміни» та частини 3 «Правові механізми».
Впровадження змісту реформи в життя означає розробку законодавчих механізмів для впровадження сформованої нової реформаторської якості (змісту реформи) в законодавче поле, зокрема, оформлення його в оптимальну законодавчу форму для подальшого задіяння в діючій системі законів країни. Основне призначення цього структурного елементу – зберегти правовий зміст реформи після його впровадження в діючу систему законів країни та під час застосування (в статтях законодавчих механізмів реформаторських законів) як законодавчого регулятора. Утворюється цей структурний елемент як результат роботи по формуванню частини 4 концепції реформи «Законодавчі механізми».
Таким чином, запропонований «громіздкий» формат концепції реформи зумовлений потребою не тільки сформувати правовий зміст реформи - зміст нової реформаторської якості, - а й визначити правильну (оптимальну) законодавчу форму для оформлення цього змісту в законодавчі механізми, забезпечити ефективне задіяння цих законодавчих механізмів в діючій системі законів країни. І – що головне – на кожному з етапів розробки концепції реформи необхідно вчинити максимум дій (докласти максимум зусиль) для того, щоб «на виході» (тобто в пакеті реформаторських законопроектів (модельних) обов’язково зберігся правовий зміст нової реформаторської якості.
Іншими словами, вищезгадана «громіздкість» - це гарантія того, що правовий зміст реформи буде практично корисним і не буде втраченим (перекрученим, спотвореним) як під час оформлення в законодавчі механізми, так і після їхнього задіяння в діючій системі законів країни, як законодавчих регуляторів.
Наскільки зміст реформи є правовим (тобто наскільки він відповідає ідеології реформи), наскільки правильно (і оптимально) відбулось його оформлення в законодавчі механізми, наскільки правильно (і оптимально) відбулось розміщення законодавчих механізмів в модельних законопроектах, наскільки правильно (і оптимально) визначений перелік модельних законопроектів, які увійшли до пакету реформаторських законопроектів (модельних) – все це є предметом обговорення на наступному етапі впровадження концепції реформи – обговорення концепції реформи.
Етап восьмий:
«Обговорення концепції реформи»
/ДАЛІ БУДЕ/