У спорах зорганами митниці при завищенні останніми митної вартості товару необхіднозвернути увагу на те, що позовні вимоги про стягнення надміру сплаченої сумиподатку на додану вартість задоволенню не підлягають. Аргументуючи таку позиціюВАСУ у постанові від 03.12.15 №К/800/19742/13 вказав, що у разі, якщо післясплати декларантом податків і зборів згідно з митною вартістю товарів,визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митноївартості, заявленої декларантом, надміру сплачені суми повертаються декларантуу порядку, передбаченому Порядком повернення платникам податків коштів,затвердженого Наказом Держмитслужби від 20.07.2007 №618 та Порядком взаємодіїмитних органів з органами Державного казначейства (затвердженого НаказомДержмитслужби та Держказначейства від 20.07.2007 №611/147 або НаказомМіндоходів та Мінфіну від 30.12.2013 №882/1188 в залежності від часу виникненняправовідносин). Відповідно до даних актів декларант повинен подати заяву домитного органу, останній приймає висновок про повернення, надсилає його до органуДержказначейства, який, у свою чергу, здійснює перерахунок коштів декларанту.Аналогічна позиція викладена в постановах ВСУ від 15.04.2014 у справі №21-29а14та від 12.11.2014 у справі №21-491а14.
У разі виданняІнспекцією державного архітектурно-будівельного контролю наказу про скасуваннясертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, щоналежать до IV і V категорій складності узв’язку із виконанням на об’єкті в подальшому будівельних робіт з йогореконструкції шляхом зміни техніко-економічних показників будівлі та їїрозмірів без дозволу на виконання таких робіт ВАСУ в ухвалі від 03.12.15№К/800/58348/14 зазначив, що Інспекції не надано право скасовувати чианульовувати такі дозвільні документи з вищенаведених підстав. Дозвільнийорган, що видав дозвільний документ, може звернутися до адміністративного судуз позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документадозвільного характеру за наявності чітко визначених підстав (надання в заявіпро видачу дозвільного документа недостовірної інформації; здійснення суб’єктомгосподарювання певних дій з порушенням вимог законодавства, щодо яких буввиданий припис про їх усунення із наданням достатнього часу для його виконання).
Орендарямземельних ділянок державної та комунальної форм власності необхідно взяти доуваги висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 14.07.15№21-1699а15 та позицію Вищого адміністративного суду, що міститься в постановівід 09.12.15 №К/800/11376/14 згідно яких після набрання чинності Податковимкодексом України орендар мав самостійно перерахувати розмір орендної плати зурахуванням обмежень, визначених підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5статті 288 ПК України.
У спорах ізІнспекцією з питань захисту прав споживачів про відсутність підстав дляпроведення перевірки ВАСУ погодився з позицією Верховного Суду, відповідно доякої на підставі звернення споживачів Держспоживінспекція та її територіальніоргани в межах наданих їм повноважень у сфері захисту прав споживачів здійснюютьдержавний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів,забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і маютьправо перевіряти суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг (ухвала ВАСУвід 24.11.15 №К/800/59815/14).
У спорах запозовами ДФІ з вимогою зобов’язати відповідача виконати пункти вимоги щодоперерахування коштів ВАСУ погодився з правовою позицією Верховного Суду, згідноз якою виявлені збитки, завдані державі чи об’єкту контролю не можуть бутипримусово відшкодовані шляхом вимоги, хоча про їх наявність може бути зазначеноу вимозі. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхомзвернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.При цьому зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку запозовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їхрозміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Таким чиномоскільки примусове відшкодування шкоди відбувається судом за відповіднимпозовом про її стягнення, спонукання підконтрольної установи в судовому порядкудо виконання вимоги інспекції у тому числі з зобов’язанням до використанняправа на судовий захист, є необґрунтованим (ухвали ВАСУ від 24.11.15№К/800/12461/15, №К/800/7301/15, ухвала ВСУ від 25.09.15 №2а/0470/15338/11,постанова від 23.06.15 №21-967а15).