Історичне для України рішення про можливість приєднання з 1 жовтня цього року до міжнародних митних конвенцій було озвучене українським Урядом після участі у 8-му пленарному засіданні Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі.

Це стало результатом тривалої та злагодженої роботи Міністерства фінансів України, Держмитслужби, Представництва Європейського Союзу в Україні, Груп підтримки реформ Мінфіну, Держмитслужби, Association4U та експертів проєкту EU4PFM, що розпочав свою роботу в Україні у цьому напрямку у 2019 році.

Суттєвими елементами митної інтеграції з ЄС стала розробка та ухвалення низки життєво важливих законів, а також понад рік роботи поточної фази NCTS у національному транзиті. Україна також розпочала вже розробку програмного забезпечення для впровадження NCTS Фаза 5, що є необхідною умовою для приєднання до Конвенції.  Це також зазначено як пріоритет у переліку MASP-C - стратегічному плані Європейського Союзу для реалізації програми «E-Customs» Митного кодексу ЄС.

Усі ці зміни яскраво демонструють відданість країни євроінтеграції у митній сфері.

Тож після розгляду висновків фінальної моніторингової місії ЄС (CTC-EU monitoring mission), яка відбулася 23-24 червня 2022 року, Україну запросили до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Таким чином, Україна  стане 36-ю країною-учасником цієї Конвенції. Україна також отримала запрошення  приєднатися до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі.

Відключити

Зрештою цього року Україна підписала дві надважливі угоди, які відкривають шлях для її участі у митних і податкових програмах ЄС (EU Сustoms and Fiscalis programmes). Україна також вже має можливість брати участь у робочих групах ЄС з питань електронної митниці.

За офіційним повідомленням Генерального секретаріату Ради ЄС як депозитарію Конвенцій, Україна приєднається до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами і з 1 жовтня 2022 року зможе розпочати міжнародне застосування Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS).

Український бізнес отримає зелене світло для використання переваг та спрощень спільного транзиту, які має бізнес у 35-ти країнах Конвенції, за принципом «один транспортний засіб – одна декларація – одна фінансова гарантія». 

Однак важлива не лише Конвенція, а й технологія, яка її підтримує. Надалі українська сторона матиме можливість разом із державами-членами ЄС взяти участь у зустрічах з розробки нових ІТ-систем ЄС для електронної митниці та повною мірою скористатися перевагами такої співпраці. 

Переваги митного союзу з ЄС 

Відключити

Коли Україна приєднається до Конвенції про спільний транзит, перетин кордону буде виглядати наступним чином: водій приїде на митницю, покаже документ, який матиме баркод, митник сканером зчитає код, і якщо система ризиків не спрацює, після перевірки митних пломб митне оформлення закінчується. Процес проходження відбудеться настільки швидко, що водій не встигне випити навіть чашку кави. Але для цього Україні ще потрібно врегулювати всі експортно-імпортні правила, які затягують процедуру транзиту в часі.

Ще одна очікувана перевага від підписання митних угод з ЄС – це ефективний засіб запобігання корупції, шахрайству та іншим порушенням.

Це була одна із головних причин ухвалення нового Митного кодексу у ЄС. Як результат було зменшено кількість митних процедур, вони стали більш зрозумілими та публічними, впроваджено ІТ-інструменти для зменшення впливу людського фактору.

 Україна зараз теж йде у цьому напрямку.

Відключити

Разом з тим, можна очікувати і позитивного ефекту для добропорядних підприємців.

Це означає, що підприємець оцінюватиметься під час процесу авторизації, а отримавши цей статус матиме низку переваг.

Запроваджений в Україні інститут  авторизованого економічного оператора (АЕО) за зразком ЄС (EU concept of Authorized Economic Operators) спрощує та полегшує роботу, гарантує безпечність постачання товарів.

Доброчесні підприємці зможуть претендувати на статус уповноваженого вантажовідправника, уповноваженого вантажоодержувача або отримати обидва статуси одночасно, що є найбільш вигідним для економії часу та грошей, зменшення перевірок товарів тощо. 

Нові завдання 

Для недобропорядних підприємців ситуація ускладниться.

З цією метою у 2022 році в країнах ЄС запрацювала нова система управління митними ризиками (CRMS2). Слідом за Європейським Союзом Україна також впровадила систему управління ризиками, яка дозволить частіше та ретельніше перевіряти недобросовісних підприємців. Щоб мінімізувати вплив людського фактору, система управління ризиками ЄС постійно оновлюється. Це виклик і для України.

Водночас процес інтеграції в митний союз з ЄС ще потребуватиме від України нових змін, зокрема, до чинного законодавства.

Наприклад, експорт з України закривається тільки на кордоні, через це водію все одно доведеться проходити митницю.

У країнах ЄС цю проблему вирішує новий функціонал системи експортного контролю з новою роллю митниці — Офісу виходу (Office of Exit). Цей механізм дає змогу розпочати транзит одразу, завдяки чому відсутня потреба заходити на митницю на кордоні. А як результат – зникають і черги на кордоні. В Україні ж залишаються ще кілька процедур, через які машини будуть стояти в черзі.

Та загалом приєднання до Конвенції про спільний транзит скоротить час митного оформлення. А у майбутньому і ці процедури будуть спрощені. Це вже заплановано і є частиною Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Крок за кроком Україна прийме все необхідне законодавство, це тільки питання часу.