Світ не чекає – як освіта (не) встигає?
Той самий світ вимагає щодня адаптації, а ще бути краще за себе ніж вчора. Вимагає того і роботодавець, і постійні зміни, і хто тільки цього не диктує. Тиск шалений, але ми всі дружно за ним біжимо, бо дійсно треба. Вимагає вдосконалення й освіта. І жити за шаблонами, які вигадали багато років тому в цій галузі точно не варіант. Ба більше, може не спрацювати й стратегія, яку ви склали ще пів року тому. Ми живемо у світі, де серіали переглядають за один вечір, а знання хочуть засвоювати в дорозі, між мітингами або під час кави. Це не означає, що навчання стало поверхневим. Це означає: люди шукають формати, які не заважають жити, а вбудовуються в їхній ритм.
Згідно з дослідженнями HolonIQ, ринок онлайн-освіти зростає в 3–4 рази швидше, ніж традиційна. І головне – вже не “онлайн”, а “асинхронна” модель набирає обертів: самонавчання, гнучкі траєкторії, навчання «на ходу». У глобальному освітньому ринку 2025 року – $7,6 трлн, з помітним зростанням сегмента професійного навчання та гнучких моделей освіти.
У нас в Hillel IT School ми спостерігали схожі тренди: понад 40% потенційних студентів шукають не “живі” курси, а щось, що працює без дзвінків, без графіка, без марафонів. Отож набирає обертів глобальна тенденція – навчання за запитом і на ходу, формати, які легко адаптуються до життя користувачів.
Освіта за запитом: як серіал на Netflix – короткі серії, високий темп, персоналізований вибір
Люди хочуть все швидко: і побачити користь, і відчути результат і вбудувати навчання у своє життя. Ну, і звичайно, щоб це було цікаво, бо треба жертвувати часом “своєї серії серіалу, подкасту, книгою чи прогулянкою”. Тому нові формати – це не “про відео в ютубі чи в групі якоїсь спільноти у месенджері”, а про:
- гейміфікацію (нагороди, рівні, трекінг прогресу)
- модульність (від 15-хвилинного уроку до окремого курсу)
- повну автономність (ти вирішуєш, коли, скільки й з чим працювати)
Більш того ще більш молода аудиторія диктує вимоги “дайте, будь ласка, всю суть і так щоб не довше відео в ТікТок”. І немає сумніву, що всім, хто займається освітньою сферою – це точно прийдеться врахувати й застосувати.
Універсальність – (інколи) так собі запит
Знання та запити дійсно часто можна підігнати під загальні моменти, як і побудувати універсальну програму. Але повірте не завжди. З досвіду нашої школи – універсальність працює не всюди. А якщо точніше – нам, наприклад постійно потрібно змінювати програму, адаптувати її під потреби ринку, тенденцій, вимоги роботодавця тощо. І це дійсно не дешево – постійно переписувати/оновлювати/впроваджувати. Але без цього ніяк.
Люди шукають конкретну відповідь на конкретне питання. І ціна за це не мала
Потреба зрозуміла. І класно, коли її можна вирішити за допомогою відкритого питання своєму ментору чи консультанту. Або той самий запит ChatGPT, Google, Youtube чи в соцмережах та спільнотах тощо. Тому й “обрати тут і зараз конкретну тему та одразу отримати відповідь чи швидко щось вивчити“ с це дуже важливий тренд, який однозначно потрібно враховувати всім, хто будує бізнес в освіті. І як правило потреби користувачів не із дешевих і саме для бізнесу, який бере на себе відповідальність їх вирішити.
Пішли і ми в цю історію під вимогу користувача, який не хоче підлаштовуватись ні під чий графік, і як в серіалі дивитись, коли хоче і як хоче. В один з таких продуктів – колекції коротких відеокурсів у записі з гейміфікацією, вклали майже рік роботи. В цілому у розвиток ІТ-інфраструктури ми інвестували понад 1 млн доларів за три роки. І переконаний, що це не межа, бо продукт потребує постійного інвестування. Інакше машина-освіти просто не буде їхати куди та як треба.
Хто сильніший - запис чи справжнє спілкування? Або хто кого витисне?
Це однозначно продиктує споживач. Я переконаний, що найближчим часом асистент-ШІ буде дуже сильним гравцем на ринку з самонавчання. Як і переконаний, що будуть чіпи, які вставлятимуть у голову, і вони будуть допомагати нам вирішувати задачі. Як і залишиться ніша особистих менторів, курсів, ВНЗ, груп, офлайн-нетворкингів тощо. Все це залишиться невіддільними складовими єдиної матриці. І так конкуренція не мала, але вона однозначно потрібна, щоб видавати потрібний та максимально якісний продукт за запитом. Бо що? Так – вимоги диктує споживач: тренди світового ринку, роботодавець та сам споживач. Але я точно не назву цей тренд, що освіта прогинається – вона адаптується, інакше програє. І виграють ті проєкти, які це приймуть. Не просто перенесуть фразу з книжок у відеоформат чи пости, а перезапустять логіку навчання: від форми – до сенсу.