Вірус та карантин змінили все: поведінку споживачів та клієнтів, стосунки між людьми всередині компанії, усталені підходи та моделі управління. 

І хоча від початку карантинних заходів в Україні минуло вже півроку, а безліч людей досі вдають, ніби ковіду нема ­– більшість бізнесів змушені й далі жити за кризовими правилами. Й економічні прогнози щодо майбутнього лишаються не дуже оптимістичними. 

Комунікаційному бізнесу, як і будь-якому іншому, довелося зіткнутися з цими новими викликами. Нижче ­– кілька постулатів, які ми винесли для себе з цієї надзвичайної ситуації.   

1. Сила ситуативних рішень

Гнучкість та необхідність постійно тримати руку на пульсі ­– стандартна вимога кризових часів. Хто перший зрозумів, як адаптуватися, швидше вхопив хвилю змін ­– більше зекономив та менше втратив. Так, це завжди передбачає глибше занурення керівництва у процеси, більше ручного управління. Але водночас  і більше креативу. 

Приміром, наше агентство, як і багато інших, розгорнуло віддалену роботу майже миттєво із початком карантину. Окрім того, ми зовсім відмовились від оренди офісу у перші три місяці. Завдяки спрацьованій команді цей етап пройшов максимально безболісно і для людей, і для процесів.

Сьогодні цінність офісів як таких вже переосмислюється компаніями. Найважливіше тепер ­– не питання престижу, а чи допомагає офіс краще вирішувати робочі задачі. І якщо так – яким він має бути в умовах швидко змінюваної реальності.

Для нас ця відповідь наразі ­– офіс “хабового” типу й трохи меншої площі. Він потрібен, аби команди мали змогу періодично збиратися на штормінги та креативні сесії, зустрічатися з клієнтами та обговорювати питання, що потребують офлайнового спілкування.

2. Чесність з командою 

Зберігати довіру команди в умовах невизначеності особливо необхідно та важко. Керівникам часто непросто подивитися у вічі людям та відверто сказати, що на всіх чекають буремні часи.   

Типова ситуація, коли керівники подають людям виключно позитивні сигнали про майбутнє компанії - а потім раптово скорочують зарплати чи людей. Або приймають жорсткі рішення, але ніяк не аргументують їх та не комунікують всередині команди. Такі дії руйнують довіру до керівництва компанії та знищують мотивацію людей. 

На щастя, нашій агенції вдалося зберегти команду незмінною та працювати віддалено у звичному режимі. Але від самого початку карантину ми намагалися відверто говорити з людьми про ситуацію, яка склалася.   

Водночас важливо підтримувати моральний дух команди, адже всі розуміють, що за темною смугою завжди йде світла.

3. Планувати інакше 

Горизонт планування в умовах невизначеності звужується до кількох місяців чи інколи навіть тижнів. Спочатку це завжди важко прийняти, але згодом доводиться адаптуватися. Проте це не означає, що треба зовсім відмовитися від планів розвитку. 

Найважливіше ­– фокусуватися на ситуації, що швидко змінюється, та системно працювати тут і зараз. Але обов'язково тримати під рукою кілька сценаріїв на випадок різного перебігу подій, від найгіршого ­– до оптимістичного. 

Такі сценарії можна напрацювати, зокрема, під час внутрішньої стратегічної сесії. Тут у нагоді стануть і класичний SWOT-аналіз, і складання реєстру ризиків.

4. Нешаблонні підходи 

Гнучкість та вміння подивитися на ситуацію під іншим кутом особливо дорого коштують під час форс-мажорних подій. Можливо, аніж стукати у закриті двері, ви знайдете нову нішу для бізнесу. Або запропонуєте клієнтам новий продукт чи інструмент, що відповідатиме сучасним викликам. 

У політичних комунікаціях та диджиталі ми постійно шукаємо унікальні рішення, й вважаємо це УТП нашої агенції. Найголовніше, що ми бачимо зараз ­- клієнтський запит на нові підходи та інструменти. І є підстави вважати, що це актуально не лише для комунікаційної сфери.

Криза може накрити як девятий вал, або навпаки, викинути на порожній острів, де згодом виросте Мангеттен. Але найголовніше ­­в цей період – не переставати грести.