Суддівське Джуманджі. Гра триває

Пам’ятаєте старий фільм з Робіном Вільямсом в головній ролі, де події розпочинаються із закопування, а потім відкриття скриньки з грою «Джуманджі»? Спочатку всім цікаво: що ж це там стукає? З’являється азарт розпочати гру, а далі люди не можуть повірити своїм очам та вухам: ситуація стає абсолютно некерованою, завдання постійно ускладнюються, з гри з’являються небезпечні люди, явища та предмети, що загрожують вже не лише гравцям, але й усьому людству. Припинити гру можливо тільки пройшовши всі випробування. При цьому завжди існує ризик застрягнути в ній на довгі роки або стати її вічним заручником.

Вищеописаний сюжет фільму мимоволі перегукується з подіями, які вже декілька десятиліть поспіль спостерігаються в нашій судовій системі.

Кожна наступна влада відкриває скриньку з «Суддівським Джуманджі», залучає до гри нових людей та не дочекавшись виконання й половини завдань закопує її. Наступники чують стукіт зі скриньки, самовпевнено відкривають та полишають її з усіма накопленими проблемами і новими заручниками небезпечної гри.

Для того, щоб описати всю історію від початку «Суддівського Джуманджі» не вистачить обсягу декількох дисертаційних досліджень, тому пропоную зупинитись на нинішньому етапі «відкопаної гри».

Основні гравці - вони ж добровільні і не зовсім полонені. Хто вони?

Найдовше тут знаходяться судді, які прийшли в систему в різний час та спосіб: від країни рад до незалежної держави, від обрання "товарищами", депутатами до призначення президентами. За час перебування тут на їхню долю випало чимало випробувань, серед яких є умовно позитивні, як то перевірки рівня знань та декларування майна, доброчесності, родинних звязків. Так і абсолютно негативні, до яких можна віднести вже традиційно системні намагання законодавчої та виконавчої гілок влади зменшити раніше обіцяний та прогарантований розмір суддівської винагороди, робота в умовах жорсткого кадрового дефіциту, публічної нищівної критики, і віднедавна - в умовах пандемії коронавірусної інфекції. За останньою інформацією Державної судової адміністрації наразі склалась критична ситуація із забезпеченням судів медичними масками, антисептиками та безконтактними термометрами. Наступним викликом може стати економічна криза, зумовлена наслідками карантину… Тисячі позовів про поновлення на роботі, стягнення грошових коштів, оскарження постанов про накладення адміністративних стягнень, дій, бездіяльності органів влади та перегляд раніше укладених правочинів у зв’язку з форс-мажорними обставинами. Люди шукатимуть справедливості в судах і головне, щоб було кому її відновлювати.

Своєрідну компанію діючим суддям складають їхні колеги, в яких закінчився 5-річний строк повноважень. "Де юре" вони мають такий самий статус, зобов’язані знаходитись на робочому місці, однак не можуть здійснювати правосуддя. Їхні завдання в «Суддівському Джуманджі» ускладнюються політичною волею та везінням. Комусь пощастило пройти кваліфікаційне оцінювання та призначатись безстроково, а хтось і нині знаходиться в стані очікування перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та продовження розпочатих процедур. 

З вищенаведених двох категорій окрему групу становлять ті судді, які впродовж багатьох років позбавлені можливості перевестись до інших судових установ, що часто означає відсутність можливості возз’єднатись зі своїми сім’ями. В умовах впровадження жорстких карантинних заходів та відсутності повноважної Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вони приречені на самоізоляцію в суддівських кабінетах. Чи думали вони при обранні суду, що опиняться далеко від дому на невизначений строк?

Наступною, але не менш чисельною категорією, є кандидати в судді. Мова йде як про кандидатів – учасників четвертого суддівського добору в місцеві суди, так і кандидатів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Перші 03 квітня ц.р. відсвяткували трирічний ювілей потрапляння до «Суддівського Джуманжі», другі відмічатимуть таку ж річницю 30 вересня 2020 року.

В свою чергу кандидати в місцеві суди діляться ще на декілька груп в залежності від стадії проходження гри та складності завдання.

До прикладу, на долю першої групи, яка складає 467 осіб, випало проходження такого випробування як відстоювання своїх прав у Верховному Суді. До слова кажучи, жодному з майже 6000 діючих суддів не доводилось судитись на цій стадії процесу добору. Вміння консолідувати зусилля та не втрачати віру, разом з мудрістю та справедливістю суддів Великої Палати Верховного Суду, відкрили для цих кандидатів можливість виходити на наступні рівні – розгляд матеріалів Вищою радою правосуддя та призначення Президентом. Втім, новий рівень в "Джуманджі" означає нові завдання. Через пандемію коронавірусу Вища рада правосуддя була вимушена відкласти співбесіди з переможцями конкурсу та наразі вивчає можливість їх проведення в режимі відео-конференції. Кандидати знаходяться в очікуванні викликів, а суди і громадяни – в очікуванні суддів.

Друга за чисельністю група кандидатів складається з 370 осіб, які успішно пройшли навчання в Національній школі суддів України, склали кандидатський іспит та очікують на перевірку їхніх робіт членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Як відомо, повноваження членів Комісії були достроково припинені в рамках «судової реформи Зеленського», тому подолання такого роду труднощів знаходиться поза волею кандидатів. Відтак сповнені рішучості та бажання працювати, ці кандидати вимушені чекати своєї черги. Знати б тільки хто попереду.

Теж саме стосується кандидатів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та кандидатів, які наразі перебувають в резервах на заміщення вакантних посад суддів місцевого загального, адміністративного та господарського судів, строк перебування яких обмежений трьома роками. Жодного конкурсу за останні 8 місяців та жодного точного прогнозу щодо розблокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. А за плечима успішне проходження 11 стадій добору ...

Окрім названих груп є гравці-одинаки, які в свій час намагались оскаржити дії ВККСУ, ВРП або бездіяльність Президента України, і в залежності від результатів судових процесів потрапили в пастку правової невизначеності. 

Окремою категорією учасників, які опинились в "Джуманджі" не з власної волі можна назвати суддів ліквідованого Верховного Суду України. «Судова реформа Порошенка» залишила без вирішення питання щодо долі тих суддів Верховного Суду України, які відмовились брати участь у конкурсі до нового Верховного Суду та звільнятись з роботи. Таким чином, дев’ятеро суддів вже півтора року не отримують заробітної плати та чекають на поновлення повноважень. В своєму рішенні від 18 лютого 2020 року Конституційний суд України зазначив, що фактична диференціація суддів Верховного Суду України та Верховного Суду не узгоджується з принципом незмінюваності суддів, що є складовою конституційної гарантії незалежності суддів. Тобто виникло нове завдання – поновити суддів в правах. Вирішенням виниклої ситуації могло б стати переведення суддів, однак перехід на цей рівень можливий виключно за умови розблокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

І як в сюжеті класичного «Джуманджі» проходження учасниками випробувань ускладнюється мисливцем, на цей раз не лише Ван Перлом.

«Из чащобы из лесной, придет охотник за тобой»

Своєрідним мисливцем в «Суддівському Джуманджі» є Громадська рада доброчесності. І хоча під її прицілом завжди конкретний суддя, грім від свисту куль та вибухів полохає всіх без винятку, окрім хіба самих суддів. Теж саме стосується інших мисливців, які часто є "мисливцями за показниками". Мова йде про правоохоронців, гучні заяви яких про корупцію в судах найчастіше виявляються пострілами …в повітря. Однак подобається це комусь чи ні, кожному в системі відведена своя роль. Все питання лише у виконавцях.

Таким чином, у цілому ситуація виглядає складною та навіть безнадійною. Однак якщо сприйняти її через призму «Джуманджі», то побачимо, що нові складні випробування можна розглядати не як чергове лихо, а як нові можливості. Адже в умовах здавалось би повної безнадії завжди знаходиться креативна ідея – той імпульс, що дозволяє всім врятуватись.

Не забезпечила влада функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи? Надзвичайна ситуація в поміч. За нинішніх умов розгляд справ у дистанційному форматі збереже не лише кошти учасників процесу, але й їхнє здоров’я, а також здоров’я суддів і працівників апаратів судів.

Вірус передається через потенційно контаміновані поверхні? Переведення судового документообігу в електронний формат назріло вже давно. Кому цікаво надривати спини, щодня перекладаючи десятки кілограм потенційно інфікованого паперу.

Скасував Конституційний Суд України частину судової реформи зразка 16 жовтня 2019 року? Венеційська комісія в поміч. Це має лише розчистити поле для комплексних і збалансованих рішень законодавця.

Комплексних, тому що за останні роки в «Суддівському Джуманджі» накопилась велика кількість взаємопов’язаних проблем, які її учасники вочевидь не здатні подолати самостійно.

Збалансованих, оскільки має бути дотримано розумний баланс між бажанням настання якісних змін та прагненням отримати швидкий результат. І важливо, щоб бажання було щирим.

Настав час впровадити нові правила гри, які б дозволили звільнити її заручників та подолати відчуття тотальної невизначеності і хаосу.

В протилежному випадку ризикуємо отримати вічне «Суддівське Джуманджі» з верховенством права на карантині.

P.S. Урок для попередників - не закривайте скриньку з грою до виконання завдань всіма її учасниками. ЇЇ стукіт заважатиме вам спати.

Урок для наступників - не варто відкривати скриньку зі стукотом, якщо точно не знаєте, що в ній та що потім з цим всім робити.