Упродовж столітьчоловіки посідали привілейовану позицію в суспільстві. Читаючи книги з історіїдізнаєшся про славетних князів, королів та полководців, які завойовували світ. Всівони – чоловіки. Сильні, сміливі, могутні. В кращому випадку, до жінокставились як до берегинь сімейного вогнища, в гіршому - як до власності,товару, безправних істот. Жінкам не можна було займатись наукою, голосувати табути обраними, займати відповідальні посади в державі. Єдине виключення – представницікоролівських, царських династій в монархіях, де влада передавалась у спадок.
Такий стан речейпризвів до того, що з середини ХІХ сторіччя у США виник рух жінок за політичніправа. Перший з’ їзд його учасниць відбувся у 1848 році вм. Сенека-Фолс. Минав час. Ідеї рівноправ’яз чоловіками знаходили все більше прихильників. У Великобританії виник рух суфражистів(від анг suffrage – право голосу),які спочатку боролися шляхом мирних мітингів та демонстрацій, а пізніше -цілеспрямовано порушували суспільний порядок, намагаючись у такий спосібпривернути увагу до проблеми прав жінок. Траплялись випадки, коли жінкикидались під королівські екіпажі та голодували. Все заради рівності. Так, крокза кроком поступово жінки виборювали право вважатись повноцінними людьми. Врезультаті ХХІ сторіччя ознаменувалося закріпленням принципу гендерної рівностіна законодавчому рівні багатьох країн світу. Наша держава – не виключення.
Положеннями статті 24 КонституціїУкраїни гарантовано рівність прав жінки і чоловіків, яка забезпечується наданнямжінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурнійдіяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагородіза неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок,встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливістьпоєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральноюпідтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток таінших пільг вагітним жінкам і матерям.
За для досягнення мети- паритетного становища жінок та чоловіків у всіх сферах життєдіяльностісуспільства, 08 вересня 2005 року було прийнято Закон України «Про забезпеченнярівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Частина 5 ст. 16 Закону дозволяєзастосування позитивних дій з метою досягнення збалансованогопредставництва жінок і чоловіків на державній службі та службі в органахмісцевого самоврядування з урахуванням категорій посад службовців. До речі,термін «позитивні дії» викликає багато дискусій та непорозумінь, попри те, щозакон дає їх визначення, як спеціальних тимчасових заходів, спрямованих наусунення дисбалансу між можливостями жінок та чоловіків реалізовувати рівніправа, надані їм законами та Конституцією. Цей термін запозичений з міжнароднихнормативних документів. Є ще одне визначення, що часто в них використосується . Це«стверджувальні дії» (affirmative action). Відмінність між стверджувальними та позитивними діями втому, що позитивні дії дозволяють забезпечувати рівність можливостей, в тойчас, як стверджувальні дії забезпечують рівність результатів. Якщо говорити проприклади стверджувальних дій, то в працевлаштуванні це може стосуватися швидшецільового прийому на роботу, ніж просто навчання та просування в кар’єрі. В будь-якому випадку, стверджувальні або позитивні діїбули задумані в якості інструментарію захисту прав жінок для забезпечення рівногостарту і розширення можливостей шляхом створення сприятливих умов длядосягнення рівних результатів.
Але що робити утому випадку, коли переважають саме жінки? Чи можна застосовувати позитивні діїщодо … дискримінованих чоловіків???
Навесні цього рокуВищою кваліфікаційною комісією суддів України було оголошено всеукраїнськийдобір кандидатів на посаду судді. За офіційними даними до Комісії звернулось5336 осіб, з яких 3175 жінок та 2161 чоловіків. Фемінізація Феміди? Помітнапевна тенденція. Звісно, ми не можемо знати яке співвідношення осіб жіночої тачоловічої статей буде серед переможців конкурсу, однак на етапі поданнядокументів лідирують жінки з перевагою у 1000 осіб. Певне англійськісуфражистки, які жили понад 100 років тому, пишались би тим, що їхнясамовіддана боротьба була недаремною. І вони б дуже здивувались, що захищатитепер доведеться чоловіків.
Зовсім недавно булооприлюднено висновок експертів ОБСЄ/БДІПЛ, які детально проаналізували новийЗакон України «Про судоустрій і статус суддів» на предмет його відповідностієвропейським стандартам (текст за посиланням http://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/perelik-dokumentiv/visnovok_osce.pdf). В пункті 90 висновку експерти констатують, що Закон не містить жоднихконкретних посилань на гендерні питання. А в пункті 91 зазначається, що «оскільки Закон регламентує низку різнихвидів призначень: суддів, посадових осіб судової влади, а також представниківсуддівського корпусу в різних представницьких і спеціалізованих органах судовоїсистеми, – він повинен містити вимогу про врахування відносного представництва кожної статі в процесі такихпризначень. Дляцього може знадобитися запровадити механізми, що забезпечать включення вимогпро досягнення ґендерного балансу до відповідних правил і процедур як на етапівисування й визначення кандидатів, так і на етапі їх призначення … дляприскорення процесу реформ у цій царині, слід застосувати заходи особливої підтримки недостатньопредставленої статі. Слід розглянути можливість передбачити у Законі такупроцедуру призначення, за якої, у разі набрання двома кандидатами на посадусудді однакової кількості балів, перевагу має бути надано особі, що належить до менше представленої статі увідповідному суді чи виді суду ».
Читаючи ці рядки,мимоволі виникає думка: «Шановні жінки, ми доборолись». Тепер законодавчі норми,які були колись запроваджені для захисту прав жінок повинні однаковим чином застосовуватисьвідносно чоловіків.
І все ж,питання актуальне. Чоловік-суддя, жінка-суддя: як це впливає на якістьправосуддя? Воно стає від цього м’якішим чи суворішим? На якість обґрунтуваннярішення чи правильність вирішення спору по суті?
Існує така думка,що жінки-судді карають злочинців жорсткіше, ніж чоловіки. Мовляв, це пов’язуєтьсяз особливостями жіночого світосприйняття, намаганням створити безпечнесередовище. Крім того, жінкам-суддям досить часто «ставиться в вину» необ’єктивністьта заангажованість при вирішенні спорів про поділ майна подружжя, визначення тогоз батьків, з ким залишатимуться проживати діти після розлучення. Про чоловіків-суддів,навпаки, не прийнято говорити погано. В суспільстві панує думка, що юриствзагалі суто чоловіча професія, тому багато на що очі закривають, адже «таксказав чоловік». Непрямим доказом цього є відповідна статистика. Попри широкепредставлення жінок в суддівському корпусі України більшість керівних посадзаймають саме чоловіки. А керівників прекрасної статі прийнято вважати жінками «зчоловічим характером».
Поширенийстереотип щодо справжнього чоловіка «real man» призводить до того, що активних жінок,які прагнуть досягти успіху у своїй професії та не обмежуватись виключноматеринськими функціями, постійно наділяють «чоловічими» рисами:цілеспрямованість, принциповість, сміливість. Та хіба ці риси не притаманніжінкам? Звісно, що так. Але ми, жінки, продовжуємо кокетливо підігруватисильній половині людства, наділяючи її виключно найкращими людськими рисами.
Ненарокомзадаєшся питанням: що б змінилось, якби я була чоловіком?
Якби булачоловіком, мені б не довелось доводити кожному викладачеві юридичногофакультету, що в симпатичній голівці таки може бути мозок.
Якби булачоловіком, я б автоматом склала іспит з Міжнародного приватного права, адже панМатяшевич (професор) не приховував свою відверту неприязнь до жінок-студенток,які на його думку «краще б борщі чоловікам варили», ніж займалисьюриспруденцією.
Якби я булачоловіком, то складні юридичні питання могли б легко вирішуватись «в курилці»або за сприяння «келиху міцного напою», а не шляхом наполегливого переконання опонента в обгрунтованості власної правової позиції.
Якби булачоловіком, я б могла припиняти галасливі суперечки в судовому засіданні однимлишень пильним та суворим поглядом на учасників процесу. Як Брюс Всемогутній.
І найголовніше:якби я була справжнім чоловіком, то б ніколи не дозволила застосовувативідносно себе пільгові умови, за встановлення яких понад сто років боролисьжінки всіх народів та національностей.
Але я жінка.
Жінка, яка живе в світі, створеному чоловіками для чоловіків, від мудрості рішень яких як і раніше залежить наш мир, спокій та добробут.