Тут играем, тут не играем, здесь жирное пятно – рыбу заворачивали

Останній тиждень співбесід з кандидатами до ВерховногоСуду – найгарячіший. Киплять голови у членів Вищої кваліфікаційної комісіїсуддів України, тріпочуть серця в претендентів на верховну мантію, натягнуті яквогняні струни нерви членів Громадської ради доброчесності. Ця вогняна, аподекуди  вибухова суміш має свій, неменш гарячий результат.

В попередньому блозі ми розмірковували над тим, на скільки необхідним є забезпеченнясправедливості та законності при проведенні конкурсу до Верховного Суду (http://blog.liga.net/user/tyuschenko/article/27124.aspx). Ісудячи з усього, основні меседжі знайшли своїх адресатів. Проте останні новини змусилизадуматись над ще однією, не менш важливою функцією – послідовністю. Бутипослідовними означає дотримуватись певної черговості дій у чіткій відповідностідо правил або принципів. Якщо немає послідовності маємо хаос та бедлам.

З дитинства нам всім знайома гумористична реприза увиконанні В.Винокура та Л.Оганезова, в якій естрадний співак дає вказівкиакомпаніатору та показує ноти: «Тут играем, тут не играем, здесь жирноепятно – рыбу заворачивали».Остання понеділкова співбесіда та свіжі новини з «полябою» дуже яскраво нагадали сюжет означеної репризи. Так, під час співбесіди зсуддею ВАСУ Ю.Черпаком представник ГРД зазначив, що цей суддя брав участь у колегії суддів ВАСУ під часрозгляду справи за позовом Київської міської державної адміністрації доГромадської організації “Інсайт” про обмеження права на мирні зібрання, щостало однією з підстав для винесення негативного висновку відносно кандидата.Крім того, представник громадськості нагадав, що раніше відносно суддіС.Головчук, яка також брала участь у розгляді цієї справи, було надано лишеінформацію. «Упустили, недогледіли, недопрацювали» - саме так прокоментувавчлен ГРД цю ситуацію та пояснив: «Враховуючипорядок і те, що ми висновок про невідповідність кандидата критеріямдоброчесності та професійної етики маємо подати ще ДО проведення співбесіди,тому форма подачі цієї інформації буде, вибачте за тавтологію, - інформація.Хоча за змістом мав би бути висновок про невідповідність».

Таким чином, інколи Громадська рада доброчесностідемонструє вміння визнавати свої помилки. Однак обрані в подальшому способи їхвиправлення викликають не менше питань, ніж власне самі помилки.

Так, майже одразу після вищенаведеного пояснення членаГРД, в той самий день, 22 травня на інформаційному порталі Ради з’являєтьсявисновок про невідповідність судді ВАСУ С. Головчук критеріям доброчесності тапрофесійної етики https://grd.gov.ua/data/files/conclusions/22_05_2017/vysn/holovchuk_vysn.pdf.

І це відбувається вже ПІСЛЯ того, як суддя Головчук пройшла співбесіду вВККСУ. При цьому у висновку зазначено три окремі обставини, які слугувалипідставами для його прийняття: 1)заборона проводити мирні зібрання уцентральній частині м. Києва невизначеному колу осіб; 2) входження судді до складу п’ятої судової палати ВАСУ,якабула спеціально створена на підставі Закону «Про внесення змін до деякихзаконів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 13 травня2010 р. для розгляду позовів до Президента, Верховної Ради, Вищої ради юстиції,а згодом і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) участь у складі колегії суддів ВАСУ, які розглядалисправу за позовом О. Волкова про визнання незаконними таскасування рішень і подань Вищої ради юстиції, постанови Верховної Ради Українив частині звільнення Олександра Волкова з посади судді Верховного Суду України.

Натомість, у інформації щодо кандидата (датована 20квітня), яку власне й було озвучено представником громадськості під час співбесідив ВККСУ, мова йшла про головування судді Головчук в колегії суддів, щорозглядала справу стосовно законності відсторонення ВККСУ судді Печерського р/см. Києва В. Кицюка. https://grd.gov.ua/data/files/conclusions/20_04_2017/info/holovchuk_info.pdf.

У висновку від 22 травня зазначено про те, що він бувприйнятий у відповідності до частини четвертої статті 19 Регламенту Громадськоїради доброчесності, згідно з якою за наявності важливої інформації Рада уподальшому може окремим рішенням змінити або скасувати висновок, або затвердитиновий висновок. Дійсно, Регламент ГРД містить положення в такій редакції. Однакпо-перше, така можливість передбачена лише відносно висновку. Тобто опція перегляду може бути застосована лишещодо рішення ГРД, ухваленого у вигляді висновку, в той час коли можливостіпереробити інформацію у висновок нічим не передбачено (!). По-друге, якимчином закріплене в ст. 19 Регламенту право узгоджується з процедурою(послідовністю дій) виписаною в Регламенті Вищої кваліфікаційної комісії суддівУкраїни та Розділі ІІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційногооцінювання судді (кандидата на посаду судді), показники відповідності критеріямкваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, згідно з якими Громадськарада доброчесності надає Комісії вмотивований висновок про невідповідністькандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності ДО проведення співбесіди. З позиціїкандидата дотримання такої послідовності дій є принциповим, адже саме підчас співбесіди у нього буде можливість надати пояснення, спростувати туінформацію, яку йому озвучать, - відкрито, під запис, на очах у всієї країни.

Частиною 1 статті 88 ЗаконуУкраїни «Про судоустрій і статус суддів» закріплено правило, відповідно доякого, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, щокандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики тадоброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалитирішення про підтвердження його здатності здійснювати правосуддя у відповідномусуді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма їїчленами.

Наразі ж ситуація виглядаєтаким чином, що після проведення засідання колегії ВККСУ та прийняття рішеннявідносно кандидата, з’являється зовсім новий за правовими наслідками документ –висновок про його невідповідність. При цьому, перший документ не відкликається,а існує паралельно. З одного боку, начебто які претензії? Рада виправила своюпомилку та переглянула попередню позицію, керуючись власною нормативкою, зіншого – законом встановлено спеціальний порядок розгляду висновків проневідповідність кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики. І якце зробити ПІСЛЯ прийняття рішення по кандидату?

Нагадаю, що раніше вжетраплялись випадки скасування Громадською радою доброчесності власних висновківпісля прийняття ВККСУ рішення про непідтвердження здатності кандидата здійснюватиправосуддя у Верховному Суді. Виходить, що ретроспективні рішення можуть прийматисьяк на користь кандидата так і на шкоду.

А найбільш уразливим та посуті безправним продовжує залишатись кандидат на посаду судді, якому влаштовують«качелі»: то зелене світло, то червоне, то блимаюче жовте. Доволі жорстокаперевірка на стресостійкість…

Насамкінець - два слова провідкритість.

Судді-блогери,судді-спікери. Це без перебільшення найсміливіші представники суддівськоїспільноти, які промовляють до суспільства не лише мовою судових рішень, але йвідкрито йдуть на контакт з громадянами. Певне однією з найперших ініціативувести свій блог підтримала суддя Верховного Суду України у відставці, а нинікандидат до Верховного суду - Тетяна Шевченко. Своєю щирістю та абсолютною відвертістювона завоювала серця та повагу читацької аудиторії. В блозі суддя ділилась міркуваннямина тему резонансних сусільнозначущих подій, розповідала про цікаві і багато вчому повчальні (особливо для молодих колег) випадки з власного життєвого тапрофесійного досвіду. Але й в такій, здавалось би, абсолютно позитивнійдіяльності, яка багато в чому популяризує судівництво, члени Громадської радидоброчесності побачили «зло». 18 травня було затверджено висновок проневідповідність Тетяни Валентинівни критеріям професійної етики тадоброчесності https://grd.gov.ua/data/files/conclusions/18_05_2017/vysn/shevchenko_vysn.pdf.Одним з доводів висновку слугувала розповідь судді в блозі про свій досвідспілкування з представниками правоохоронних органів. Пояснення щодо обставин,які слугували для прийняття громадськістю такого висновку, суддя-блогервідкрито розмістила на своїй сторіночці в Фейсбуці https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1909611705979075&id=100007907917463.Не вдаючись до аналізу суті висновку або пояснень, зазначу, що така розплата завідкритість наштовхує на думку: а чи багато суддів (і не тільки) після цьогозахочуть відкритись? Сумніви, осуд, негатив. Можна ж спокійно прожити і без цихсупутників, чи не так? Тому перед тим, як щось ставити у вину кандидату,потрібно добре зважити всі «за» і «проти» таких дій.

Можна і потрібно з розуміннямвідноситись до можливих помилок: людський фактор, інтенсивність роботи, втома,тощо. Але коли мова йде про людські долі та власне репутацію юристів, яку коженз кандидатів будував протягом життя, ціна помилок виявляється надвисокою. І виправитиїх в законний спосіб не так легко, як може на перший погляд здатись «добросовісномупоінформованому та безсторонньому спостерігачу».