Хтось з великих сказав, що стійкість велосипеду лише врусі. Все, що припиняє розвиватись - приречене до занепаду. Набравши обертів,судова реформа продовжує змінювати звичні речі та стирати стереотипи.
Після оголошення конкурсу доВерховного Суду тільки ледачий не коментує події, що відбуваються всередині танавколо цього надважливого для держави дійства. Втім порівняти рівень відкритостіта прозорості нинішніх процедур, може лише той, хто проходив подібнівипробування раніше. Тому саме через призму власного досвіду участі всуддівському доборі 2012 року, хочу поділитись враженнями від тих процесів, яківідбуваються сьогодні.
З 21 квітня стартували співбесіди кандидатів до Верховного Суду з членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Сампроцес проведення співбесід не можна назвати унікальним, однак вперше в історіївін транслюється наживо і, як виявилось після перегляду, вперше такі співбесідинагадують дієвий метод оцінки кандидата. Щоб підтвердити цю тезу безретроспективи не обійтись. Співбесіда зразка 2012 року проводилась для«виявлення особистих і моральних якостей кандидата на посаду судді». Таквимагав тодішній закон. Виглядало це так. Жодних трансляцій. В зал засіданьКомісії запрошувалось одночасно десять кандидатів. Всі по черзі вставали,відповідали на питання членів Комісії (від сили два три питання), потімвидалення до нарадчої кімнати, оголошення «вердикту» - рейтингового балу.Завіса. Особисто до мене в тодішнього складу ВККСУ виникло три питання: 1)Скільки Вам років і чи не вважаєте себе надто молодою для заняття посади судді?2) Чи не вважаєте, що у Вас бракне життєвого досвіду працювати суддею? 3) Вякому суді хотіли б працювати і чи не вважаєте себе занадто молодою, щоб претендуватипрацювати в обласному центрі? Після наданих вичерпних відповідей, які зводилисьдо того, що досвіду достатньо, а наявний вік відповідає вимогам, визначеним вКонституції України та Законі України «Про судоустрій і статус суддів», одним з членів Комісії було сказано: «раджу йти в Талалаївку, потренуєтесь»( авт. Талалаївка – районний центрЧернігівської області з населенням в 5 тис чол., що розташований за 220 км. відобласного центру ). Ось і вся співбесіда. Цікаво, а яке саме з цих питаньбуло спрямоване на виявлення особистих та моральних якостей кандидата? І чимвзагалі провинились жителі селища, щоб на них «тренувались»? Підсумок:прозвучала дивна за змістом порада, яка жодним чином не стосувалась визначеногозаконом завдання співбесіди.
А що відбувається зараз в рамках конкурсу до ВерховногоСуду?
Трансляція співбесіди здійснюється в он-лайн режимі,кандидати викликаються по одному, спочатку зачитується досьє, дані спецперевірки, надається кандидатові слово для пояснення, потім питання задаютьчлени колегії ВККСУ, після чого слово надається присутньому на засіданніпредставнику Громадської ради доброчесності. Кандидатові забезпечується правонадати пояснення з приводу кожного озвученого або членом Комісії або членом ГРДаргументу. Примітно, що співбесіда триває не три хвилини, а до двох годин,питання задаються по суті досьє або інформації, мотиваційного листа, жоднихпорад на кшталт вище озвученої талалаївської настанови, кандидатові ненадається.
Але й зараз, начебто в зрозумілому та відкритому процесі,на жаль без проблем та нетактовних моментів не обходиться. І створюють їх нажаль ті, хто повинен сприяти процесу суддівського добору. Створюють чи тозумисно, чи з то необережності. Форма не важлива. Важливий результат. А він невтішний.
На мою думку, одними з найяскравіших співбесід є ті, щопроводились з кандидатами П. Вовком та О. Мамалуєм. В першому випадку цікавою єне так співбесіда, як її інтерпретація одним з членів ГРД. Так, адвокат Р.Маселко в п’ ятницю зробив цікавий доп ис на сторінці в ФБ. В пості від 16:38 вказано:
«Павло Вовк – «активісти не люди», ВККС – «погоджуємось, Вовк –доброчесний» Колегія відкинулависновок ГРД та дала можливість Вовку йти далі…». Якщо пан Роман зацитувавчастину співбесіди, то цікаво з якої саме хвилини? Дуже б хотілось побачитипосилання на висновок членів ВККС щодо доброчесності цього кандидата. І окремо:що має на увазі відомий адвокат Маселко під твердженням про «відкидання висновку»?Це передбачена законом юридична дія така? За даними ЗМІ Комісія оголосила перервудля отримання додаткових даних про результати висновків ГРД. Жодних іншихрішень в той день не приймалось
http://www.pravda.com.ua/news/2017/04/22/7141932/ . Виходить, що питання по кандидату П. Вовку поки вповітрі. Однак люди, які підписані на сторінку члена ГРД Маселка (а їх чимало)з п’ ятниці так і залишаться перекона ними в тому, що все вже вирішено , адже в пості кумира наведені цілі цитати з засідання …А раніше створений імідж правдолюбця лише підсилює таку віру.
Ще один момент. На відео видно, що за декілька хвилин допочатку співбесіди, один з присутніх представників громадськості, зробив з-за спиниодного з членів Комісії пам’ятне фото судді Вовка. Очевидно, що фотографувати деі коли заманеться є проявом шкідливої фейсбучної звички, але є місця та події,які вимагають вести себе стримано.
А зі стриманістю проблеми не лише в нього…
Із запису співбесіди з суддею О. Мамалуєм можна дізнатисьчимало подробиць з життя учасника АТО. Дійсно, наявність в суддівськійспільноті сміливого та розумного воїна це велика честь. Пан Олександр один знебагатьох кандидатів до найвищого суду, який має беззаперечний авторитет усуспільстві та величезну підтримку серед колег. Він блискуче пройшов попереднівипробування та гідно витримав співбесіду. Тому питання радше не до нього, а до… представниці Громадської ради доброчесності Н. Соколенко, яка під часперебування членів ВККСУ в нарадчій кімнаті дозволила собі коментувати діїінших кандидатів до Верховного Суду. При чому зробила це в досить некоректнійформі, залучивши до обговорення колеги власне Олександра Мамалуя. Так, на 5год. 28 хв. запису співбесіди йдеться про кандидата, який за станом здоров’ябув звільнений від проходження строкової військової служби, однак в подальшомуотримав право носіння та зберігання зброї. Крім того, пані Соколенко роблятьсянатяки на ще одного «одіозного кандидата», який з її слів є проблемним.
Виходить, що стриманість та тактовність це саме тіморальні якості і чесноти, які не йдуть в комплекті з доброчесністю. Як ще інакшеможна пояснити таку поведінку поважних представників громадськості? Навіщоперчити і без того гостру страву… В порівнянні з такою поведінкою нинішніхгромадських екзаменаторів, давнішня талалаївська настанова починає видаватисьневинним жартом.