Сплата судового збору у 2018 році: основні нововведення
Одні законодавчі зміни у сфері функціонування судової системи будуть реалізовані лише через певний час, наприклад, - запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Проте інші - уже сьогодні діють на практиці! Наприклад, зміни щодо сплати судового збору.
За якими ставками необхідно сплачувати судовий збір у 2018 році? Які зміни відбулися у переліку пільгових категорій платників? Кому повертатиметься судовий збір? За яких умов можливе відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати? Про все це – в матеріалі!
Основа для розрахунку судового збору
Основою для розрахунку судового збору залишаються ціна позову та прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (далі – прожитковий мінімум).
Проте, розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2018 року, – збільшено. А саме, Закон України «Про державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1 січня встановив прожитковий мінімум у розмірі 1 762,00 грн. (у 2017 році він дорівнював 1 600,00 грн.)
Отже, судовий збір у 2018 році слід розраховувати, виходячи із прожиткового мінімуму, що дорівнює 1 762,00 грн.
Оновлені ставки судового збору
По-перше, законодавець встановив (та змінив) максимальний розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовних заяв майнового характеру.
В рамках цивільного судочинства: для юридичних осіб за подання позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлено в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У попередній редакції Закону максимальний розмір судового збору був відсутній.
Щодо господарського судочинства, то тепер за подання позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлено в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У попередній редакції Закону максимальний розмір судового збору за подання позову даної категорії дорівнював 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання адміністративного позову майнового характеру (якщо позов подається суб’єктом владних повноважень або юридичною особою) максимальний розмір судового збору також встановлено у 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У попередній редакції Закону максимальний розмір судового збору був відсутній.
Отже, якщо ціна позову буде більшою, ніж 41 113 333,33 грн., судовий збір не перевищить 1,5 % ціни позову, тобто 616 700,00 грн. Позитивне значення даного нововведення для платників судового збору досить умовне. З одного боку – встановлено максимальний розмір збору за подання позовів в рамках цивільного та адміністративного судочинства, чого не було у попередній редакції. І це має бути позитивом. Проте все-таки значний розмір такого максимуму та збільшення максимального розміру судового збору за подання майнових господарських позовів (з 150 до 350 прожиткових мінімумів) – не полегшує участь позивачів.
По-друге, збільшено ставки судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг на рішення суду (щодо всіх форм судочинства). Відповідно, за подання апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви або скарги; за подання касаційної скарги – 200 % ставки.
У попередній редакції Закону України «Про судовий збір» вказані ставки дорівнювали 110 % і 120 % відповідно.
Очевидно, такі зміни мають зменшити кількість необґрунтованих та безпідставних апеляційних та касаційних скарг. І це стосується не лише безпідставних оскаржень громадянами та суб’єктами господарювання. А стосується й державних органів. Тим більше, як побачимо нижче, деякі державні органи тепер виключені із «пільговиків» зі сплати судового збору.
Пільги зі сплати судового збору
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», із переліку осіб, що звільняються від сплати судового збору, виключені:
Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України;
органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Отже, тепер вказані органи влади сплачуватимуть судовий збір на загальних підставах.
Повернення судового збору
Діюча редакція Закону України «Про судовий збір» доповнює перелік випадків, коли сплачений судовий збір підлягає поверненню.
А саме, 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, повертається позивачу у разі: укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд.
Відповідне правило (щодо судового збору, сплаченого при поданні апеляційної чи касаційної скарги) діє у випадку укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати
У порівнянні із попередньою редакцією стаття 8 Закону України «Про судовий збір» тепер встановлює умови, за наявності яких суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.
А саме вказаною статтею визначено: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Зменшення розміру судового збору або звільнити від його сплати також здійснюється за наявності вищевказаних умов.
При цьому, виходячи із даної норми:
достатньо однієї з вищевказаних умов (перелік сформульовано з альтернативою «або»);
перші дві умови стосуються фізичних осіб (щодо річного доходу фізичної особи-позивача, а також щодо категорій позивачів); тобто державні органи не можуть посилатися на дані умови для відстрочки, розстрочки, зменшення або звільнення від сплати;
третя умова (щодо предмету позову) по суті та «по духу» статті 8 також не має надавати право державним органам на відстрочку, розстрочку, зменшення або звільнення від сплати судового збору; проте допускаємо, що в даному випадку можливе неоднозначне трактування норми; на наш погляд, звуження можливості державних органів отримувати відстрочку, розстрочку зі сплати судового збору, а також зменшення та звільнення від його сплати – може стати дієвим інструментом боротьби із шаблонними та необґрунтованими зверненнями державних органів до суду, оскарженнями законних судових рішень, прийнятих на користь громадян та суб’єктів господарювання.
Це були найсуттєвіші зміни щодо сплати судового збору, про які слід пам’ятати при зверненні до суду у 2018 році!
