Будь-який конкурсний відбір – цетехнологія, тобто послідовність різних за формою і змістом етапів, спрямованихна досягнення єдиного кінцевого результату – обрати кращого (-их). Це означає,що остаточний результат не залежить відякогось одного етапу, а є наслідком комплексу заходів відбору. Технологіяконкурсу дозволяє сформувати цілісне уявлення про кандидата, що складається зтаких пазлів, як рівень його професійної підготовки, ділових та особистіснихякостей, біографічних даних і т.д.
Сьогодні існує ціла наука конкурсноговідбору персоналу, в межах якої найбільш релевантними вважаються наступніметоди: тестування, ситуаційне моделювання, рольові ігри, дискусія, публічний виступ,аналіз документів, оцінка рефератів та експертне опитування.
Якщо уважно ознайомитися зі статтею 5Регламенту Конкурсної комісії, проаналізувавши передбачені в ній етапи, вимогипро надання кандидатами есе, публічного захисту свого бачення перших кроків накерівній посаді в ДБР, послухати питання на співбесідах, то стане очевидним, щокомісія прагне забезпечити максимально об’єктивну технологію конкурсноговідбору. Тим більше, що мова йде про обрання керівного тріумвірату одного зключових органів в правоохоронній системі країни.
На даний момент пройдено вже половинуетапів конкурсу. За результатами кількох тестувань та шерегу співбесід, комісіявизначила кандидатів з кращою комбінацією професійних знань та управлінськимпотенціалом (включаючи розуміння адміністративних завдань, зокрема якпобудувати структуру ДБР від центрального рівня до територіальних управлінь).Тести складали і проводили експерти, в тому числі із міжнародних організацій,есе і свої бачення діяльності ДБР кандидати захищали публічно. Спостерігати запроцесом тестування завдяки прямій трансляції могли всі охочі, дляпредставників ЗМІ монітори були виведені в окремий зал, поспілкуватися зкандидатами журналісти мали змогу відразу після здачі ними тестів.
Відтак, на екваторі конкурсного відборумаємо результат – список із 19 конкурсантів, котрі боротимуться за правоочолювати ДБР у наступних етапах. Тих, хто рахує бали кандидатів і на ційпідставі визначає «фаворитів» конкурсу, хотілося б ще раз закликати прочитатирегламент і «теорію конкурсів» - підсумки кожного етапу не сумуються дляфінального відбору. Якщо конкурсант набирає найбільшу кількість балів,наприклад, за співбесіду, це аж ніяк не робить його фаворитом конкурсу загалом.Його показник – відображення його успіху саме під час співбесіди. Високірезультати на окремому етапі конкурсу автоматично не роблять жодногопретендента керівником ДБР і навіть не дають йому жодних пріоритетів, звичайно,окрім пропускного квитка до наступного етапу.
Друга частина конкурсу, яка розпочнетьсянезабаром, має метою перевірку і тестування кандидатів за одним з найважливішихкритеріїв – критерієм доброчесності. По суті, всі попередні методи відбору булиспрямовані на виявлення професіоналів, чиї знання, навички і досвід дозволили бефективно керувати Державним бюро розслідувань. Але чи завжди професіонал (ізсистеми чи поза нею) здатен очолювати надважливий орган з ключовимиправоохоронними функціями? Чи достатньо одного лише професіоналізму для цього?Очевидно, що ні. Такий суто технократичний, позитивістський підхід залишає задужками вкрай значущі морально-етичні якості кандидата. Тому другий етапвключатиме спецперевірку, власне тест на доброчесність, а такожпсихофізіологічне випробування на поліграфі. «Детектор брехні» вперше на законодавчомурівні застосовуватиметься в такого роду конкурсах як окремий етап з метоювиявлення можливих правопорушень, вчинених претендентом на посаду в минулому. Результати такого дослідження не є відсіювальними, але якінформація ймовірного характеру будуть використані під час проведенняспівбесіди з конкурсантом. Тієї самої заключної співбесіди з рейтинговимголосуванням, котра й визначить остаточних переможців конкурсу.
В цій частині конкурсного відбору позиціягромадськості набуває особливого значення. Не політиканство, не зрадофільство іне спекуляції чи гадання, а конкретні персоналізовані питання, котрі хвилюютьчи, на думку будь-якого небайдужого громадянина, не дозволяють конкретномукандидату обійняти посаду в ДБР, на яку він претендує.
Безумовно, що всі порушені конкретні питаннябудуть вивчені наскільки це практично можливо і стануть предметом обговорення зкандидатом на співбесіді. Адже зрілість суспільства полягає у здатності робитисвідомий вибір, керуючись об'єктивними фактами і обставинами
Вирішальна співбесіда буде складною,бо інакше неможливо. А значить, інакше й не буде.