Отже, про що необхідно пам’ятати замовникам?

- Обов’язкове оприлюднення звітів про виконання укладених договорів.

Нагадаю, що звіти про виконання договорів по закупівлям, оголошеним до 19.04.2020, оприлюднюються протягом трьох днів після завершення строку дії договору, його виконання або його розірвання.

Якщо ж договір укладено в результаті закупівлі, що була оголошена з 19.04.2020, звіт про виконання такого договору оприлюднюється протягом 20 робочих днів.  Замовник самостійно обирає підставу для публікації звіту про виконання договору ‑ виконання договору або ж завершення строку його дії, незалежно від того, яка з цих підстав настала раніше.

Процедури закупівель, розпочаті до введення в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (а саме 19.04.2020), завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію нової редакції. Така норма передбачена пунктом 5 Розділу «Перехідні положення» Закону.

Також звертаю увагу, що маються на увазі саме календарні дні, а саме перше, друге та третє січня, які являються святковими та вихідними днями. Тобто публікація звіту про виконання договору 04.01.2021 вже буде вважатися порушенням.

Щодо строків в закупівлях відмічу таку позицію апеляційного суду в цьому році «термін ... вживається без застережень стосовно робочих днів, отже цей строк повинен обчислюватися в календарних днях. Наведене узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі № 1-19/98 щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України). Конституційний Суд України зазначив, що «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні».

Так, перші числа січня припадають вихідні дні, але це не знімає з замовників зобов’язання публікувати звіт про виконання договору.

– У разі ж якщо існує потреба в продовженні дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, то
відповідно до частини шостої статті 41 Закону України  «Про публічні закупівлі», дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Перш за все, початковий договір має бути діючим. Тому крім того, що звіт про виконання договору не повинен бути оприлюднений, додаткову угоду потрібно укладати до завершення терміну дії договору.
Тобто, якщо договір має термін дії до 31.12.2020, то додаткова угода має бути укладена до 31.12.2020, 01.01.2021 укласти додаткову угоду вже не можна!

Що ж щодо планування закупівель на 2021 рік?

Одним із передноворічних сюрпризів виявилась постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. N 631 і від 11 жовтня 2016 р. N 710».

Даною Постановою вносяться зміни до Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631.

Тепер підстави для перевірки закупівель викладені в новій редакції (пункт 4 Постанови).

Також посадові особи органу державного фінансового контролю мають право одержувати інформацію (персональні дані) керівника замовника, голови та членів тендерного комітету чи уповноваженої особи для складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Крім того, істотних доповнень зазнає постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710, крім іншого, головні розпорядники бюджетних коштів (розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єкти господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення такого обґрунтування на власному веб-сайті.

Таким чином, актуальності набуває обґрунтування замовником технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а також встановленої очікуваної вартості.

В тексті не міститься згадки про відповідальність за невиконання вимог щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та подальше оприлюднення такого обґрунтування.

Але враховуючи такі новини, цілком доречно нагадати про необхідність аналізу ринку при плануванні закупівель.

Аналіз ринку дасть можливість встановити обґрунтовану очікувану вартість, а в результаті ‑  зекономити бюджетні кошти та  дотримуватись принципів здійснення закупівель, зокрема принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Замовник може отримати відомості  щодо вартості товарів та послуг, здійснивши пошук загальнодоступної інформації. Така інформація знаходиться  в мережі Інтернет у відкритому доступі, в т.ч. на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель ProZorro.  

Необхідно взяти до уваги, що умови запланованих закупівель (обсяги закупівлі, умови оплати та поставки тощо) мають бути аналогічні умовам закупівель, інформація про які міститься у відкритих джерелах та може бути використана для розрахунку очікуваної вартості. Адже умови закупівлі можуть істотно впливати на вартість товару. Крім того, слід враховувати інші можливі чинники, що впливають на ціну, як, наприклад, сезонні коливання цін на товари.

Крім того, стаття 4 Закону надає можливість замовникам для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 Закону.
Тобто, коли предмет закупівлі не досить розповсюджений (наприклад, складне високотехнологічне обладнання), Закон надає можливість провести ринкові консультації з виробниками та/або постачальниками, завдяки чому замовник зможе встановити обґрунтовану очікувану вартість та включити до тендерної документації  об’єктивно необхідні технічні та якісні вимоги до предмета закупівлі, які не є дискримінаційними щодо потенційних учасників.

Звичайно, далеко не кожна закупівля потребує детального аналізу ринку, його моніторингу, ринкових консультацій тощо. Але проведення такої підготовки в окремих випадках може стати у нагоді та дати істотну економію в результаті.

Отже, завершуйте правильно рік, що вже минає і вдалих вам закупівель у новому 2021 році!