Помітила, чимала кількість запитань, що надходять від медзамовників, стосується планування закупівель. Особливо зараз, коли до вже звичних процедур додалися закупівлі за коронавірусною процедурою.

"Як придбати ліки, пальне, послуги з інженерного проектування тощо... Потреба виникла непередбачувано або зекономили кошти з інших закупівель!", - з такими запитаннями майже щодня звертаються до мене замовники.

Варто нагадати основні правила планування закупівель, а саме – як обрати процедуру закупівлі.

Добре, коли очікувана вартість плануємої закупівлі не залишає іншого вибору, ніж проведення відкритих торгів, а як бути в інших випадках – коли очікувана вартість невисока, закупівлі за цим кодом вже здійснювалися протягом поточного року, - у замовника можуть виникати сумніви та запитання.

І судячи з практики та мого спілкування із замовниками, так і є.

Перш за все, хочу звернути увагу та нагадати, що коронавірусні закупівлі (закупівлі COVID-19) виведені з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі». Якщо проводяться закупівлі з аналогічним предметом (за тим же самим кодом ДК:2015), їх вартість не додається та не враховується при проведенні закупівель за іншими процедурами – відкриті торги, спрощена закупівля, укладення прямого договору ‑, але за тим же самим кодом.

І недаремно для проведення коронавірусних закупівель призначається окремим наказом уповноважена замовником особа (ви ж про це пам'ятаєте?), яка відповідає за коронавірусні закупівлі. Тобто коронавірусні закупівлі проводяться відповідно до спеціально встановлених вимог, передбаченого порядку та не сумуються з іншими закупівлями.  

Добре, а як же бути у випадку, коли необхідно провести закупівлю товарів (робіт/послуг) на невелику суму, але закупівлі за таким кодом вже проводилися в поточному році? Як правильно обрати процедуру закупівлі, щоб не вчинити порушення законодавства у сфері закупівель та не отримати від контролюючих органів штраф? Чи завжди є необхідність проводити відкриті торги на 2-5-10-15 тисяч гривень?

Відповідь на ці запитання шукаємо у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06

та у оновленому листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020

В ньому наводиться роз’яснення щодо здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або ж на момент здійснення первісної закупівлі. Уповноваженим органом надається перелік випадків, в яких предмет закупівлі вважатиметься новим предметом закупівлі. Звісно ж, здійснення таких закупівель має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

І зрозуміло, що закупівля проводиться після внесення відповідних змін до річного плану.

Отже, в яких саме випадках предмет закупівлі  вважається новим, так би мовити, обнуляється, незважаючи на те, що за цим кодом яким замовник вже проводив закупівлю в поточному році.

- Виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити.
Наведу приклади із зрозумілої багатьом, на жаль, епідемічної ситуації. Заклад охорони здоров’я закупив або ж отримав в рамках боротьби з коронавірусною інфекцією будь-яке високовартісне  обладнання, яке потребує витратних матеріалів. Наприклад, замовник придбав рентгенівський апарат, до якого потрібні витратні матеріали (плівка). Оскільки такий товар до Переліку не входить, то для закупівлі плівки замовник обирає процедуру, керуючись вартісними межами без урахування інших закупівель за тим же самим кодом (в даному випадку ‑ 32350000-1).

Інший приклад, що описує таку ситуацію – новий санітарний автомобіль або ж поливомийна машина потребують додаткову закупівлю пального, чого замовник не міг передбачити. Отже, ключові слова тут – замовник не міг передбачити.

- Виділення додаткових коштів. Тут зрозуміло, розпорядник бюджетних коштів виділив додаткову суму, яка попередньо не була запланована, замовник не міг знати про це заздалегідь, отже планує закупівлю виходячи із наявної суми без урахування попередніх аналогічних закупівель.

- Перерозподіл коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель, або ж перерозподіл коштів, які було заплановано на закупівлю іншого предмету закупівлі або фінансування інших видатків. Теж зрозуміло, кошти у замовника з’явились, наприклад, як економія після проведення закупівель за конкурентною процедурою (відкриті торги/спрощена закупівля) або ж внаслідок перерозподілу призначених на інший предмет закупівлі. Акумулювавши зекономлені таким чином кошти, замовник проводить закупівлю потрібного йому товару/роботи/послуги як нову, незалежно від того, чи проводилася в поточному році закупівля за вказаним кодом. При виборі процедури замовник керується вартісними межами.

Наприклад, якщо замовник внаслідок проведення відкритих торгів на закупівлю пального уклав договір з ціною договору нижче за очікувану вартість і отримав економію, припустимо, 30 000 грн, він має право укласти договір без застосування електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю. І звичайно, замовник може також спрямувати ці кошти на закупівлю товару із застосуванням спрощеної закупівлі або ж здійснити закупівлю за електронним каталогом.

- Кошти, зекономлені у разі зміни ціни договору у бік зменшення. Частина шоста статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» містить перелік випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, в тому числі і зміни ціни. Вивільнені таким чином кошти можуть бути спрямовані на закупівлю необхідних товарів, робіт та послуг.

-       Кошти, що з’явилися внаслідок розірвання договору про закупівлю (або відміни закупівлі, або визнання її такою, що не відбулась, або неукладення договору про закупівлю). Зрозуміло, що у разі розірвання договору вивільнені кошти будуть менше на суму, що вже сплачена в ході виконання договору.

Зрозуміло, що вивільнені кошти будуть менше на суму, що вже сплачена в ході виконання договору.

-       Вказаний перелік не є вичерпним, останнім пунктом списку Уповноважений орган передбачив – інші подібні випадки.

Але знову звертаю вашу увагу, що проведення таких закупівель має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Разом з тим, не завжди можна обирати процедуру, керуючись виключно очікуваною вартістю закупівлі, як розповідалось вище. Наприклад, замовник має виділену суму (понад 200 000 грн) на закупівлю певного товару (ліки, пальне, продукти харчування тощо), але з різних причин витрачає ці кошти поетапно, проводячи декілька закупівель. Тоді звичайно, закупівля відбувається за процедурою відкритих торгів незалежно від очікуваної вартості окремої конкретної закупівлі.

Отже, "Обнулити не можна додавати" - тепер ви знаєте, де ставити кому!

Вдалих вам закупівель!