Форс-мажор у зв’язку з карантином: як використати для захисту бізнесу?

Починаючи з середини березня парламент здійснив низку так званих «антикоронавірусних» заходів. З 17 березня введений в дію закон №530-IX стосовно змін у законодавстві, які викликані потребою запобігання COVID-19. Положеннями даного нормативно-правового акту карантин був віднесений до форс-мажорних обставин. 

З 2 квітня чинний закон №540-IX стосовно змін у законодавстві для надання додаткових соціально-економічних гарантій у ситуації пандемії COVID-19. На час тривалості карантину наймачі (включно – орендарі) можуть звільнятися від оплати за користування майном. Стосовно цього були внесені відповідні поправки до Цивільного кодексу України (ЦКУ). 

Сьогодні принциповим є питання: що це дає бізнесу? Адже значною мірою внаслідок запровадження карантину підприємницька діяльність у нашій країні зупинена. Зокрема, це стосується сфери роздрібної торгівлі (крім магазинів з продажу харчових продуктів, ліків та товарів першої потреби), громадського харчування (крім доставки), а також спортивно-розважальних комплексів, салонів краси, міжміських перевезень й таке інше.

Спробуємо розібратися:

Як підприємцям, використовуючи норми закону №530-IX стосовно форс-мажорних обставин, не допустити настання відповідальності за порушення/ неповне виконання договірних зобов’язань?

За наявності яких обґрунтувань можна не сплачувати за оренду на підставі положень закону №540-IX?

Коли в договірних правовідносинах допускається посилання на форс-мажор? 

Практично, в кожному договорі містяться пункти про так звані «обставини непереборної сили» (форс-мажор). Опис та перелік подібних умов сторони погоджують заздалегідь. За їх виникнення учасник договірних правовідносин зобов’язаний попередити про це свого контрагента письмово.

Крім, власне, переліку форс-мажорів, більшість договорів містить прописані алгоритми дій за умови їх настання. Йдеться про надання стороною, яка має намір посилатися на форс-мажор, документів-обґрунтувань. При цьому зазначається, як порядок надання таких документів, так і строки. Також вказуються подальші кроки, зокрема – перенесення термінів виконання, повернення оплати, припинення/ розірвання угоди достроково, таке інше.

Часто в змісті закріплюється саме можливість тимчасово зупинити/ перенести виконання зобов’язань стороною. Хоча в деяких ситуаціях передбачається повне припинення таких зобов’язань, приміром – проведення робіт, надання послуг. В рамках положень стосовно форс-мажору в договорі може також йтись про зміну вартості та/ чи строків проведення робіт/ надання послуг. 

Які варіанти дій передбачені законом за настання форс-мажорних обставин?

1. Укладення додаткової угоди.

Переговори між сторонами й досягнення нових домовленостей з урахуванням настання обставин непереборної сили. Шляхом переговорів можна досягти відстрочення виконання зобов’язань, змінити порядок виконання чи взагалі відмовитися від зобов’язань. Все це закріплюється в додатковій угоді. Як альтернатива – угода за взаємною згодою може бути розірвана.

2. Звернення до суду.

Розірвання договору чи, навпаки, примусове виконання його умов/ стягнення збитків, може здійснюватись через отримання судового рішення. В ході судового процесу вирішується питання, чи можна у конкретній ситуації застосувати положення закону стосовно форс-мажору.

3. Отримання Сертифікату Торгово-промислової палати (ТПП).

Цей документ – цінний доказ, як у випадку проведення переговорів між сторонами, так і на суді. Адже контрагент зазвичай не зацікавлений у добровільному визнанні настання форс-мажорних обставин й зміні умов/ розірванні договору. Наявність Сертифікату ТПП – цінний важіль впливу для бізнесменів, що хочуть скористатися положеннями про форс-мажор. 

На яких підставах видається Сертифікат ТПП й чого можна досягти за його наявності? 

Видається Сертифікат ТПП не автоматично на будь-яке зобов’язання, а тільки за достатнього обґрунтування причинно-наслідкового зв’язку між запровадженням карантину та неможливістю виконання конкретного зобов’язання. Приміром:

- Продукцію неможливо поставити, бо зупинене авіаційне сполучення

- Орендну плату неможливо внести, бо робота торгового майданчика припинилася

- Послуги неможливо надати, бо підприємство не працює

Форс-мажор не слід розцінювати як універсальне обґрунтування для невиконання будь-якого зобов’язання за угодою. Йдеться лише про звільнення від штрафу чи інших санкцій, можливість прострочення чи перенесення виконання робіт/ послуг.

Посилання на форс-мажорні обставини дає змогу досягти наступних результатів:

- Звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань (часткове/ повне)

- Дострокове розірвання/ припинення дії договору без штрафу чи інших санкцій

- Відкладення/ перенесення виконання зобов’язань

 Як отримати Сертифікат ТПП?

Повноваження стосовно засвідчення форс-мажорних обставин покладаються на Торгово-промислову палату України й уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати (ст.14 закону №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 р.). За результатами розгляду звернення бізнес-суб’єкта протягом 7-ми днів видається відповідний сертифікат.

Особливості видачі подібних сертифікатів:

Хоча суб’єктам малого бізнесу за законом Сертифікати ТПП видаються безкоштовно, розгляд заяви обходиться в суму 2000-4000 грн.

На кожен окремий договір чи на кожне окреме зобов’язання слід отримати окремий Сертифікат ТПП. Це стосується як договірних, так і податкових та інших зобов’язань.

Якщо в структуру бізнесу входить кілька ФОП та/ або кілька юр. осіб, на кожен з цих суб’єктів необхідно окремо подавати заяву до ТПП та окремо підготувати пакет документів.

Підстави для засвідчення форс-мажорних обставин вказані в законі №671/97-ВР, інших нормативно-правових актах та у відповідному договорі (контракті/ угоді й таке інше).

Підсумовуючи, варто зазначити: Сертифікат ТПП – це не довідка, за якою бізнесмен звільняється від зобов’язань у зв’язку з карантином. Торгово-промислова палата окремо розглядає кожне звернення. Фахівцями аналізуються положення договору та документи на підтвердження.

Має існувати причинно-наслідковий зв'язок між зобов’язанням та впливом обставин, що призводять до неможливості виконання цього зобов’язання. Доведення існування зв’язку покладається на заявника. На підставі цього приймається рішення про видачу Сертифікату. Варто зауважити: заявник несе відповідальність за коректне оформлення заяви й інших наданих документів, правдивість викладених фактів та відомостей.

Які документи необхідно подати, щоб отримати Сертифікат ТПП?

Існує так знаний «скорочений» та «повний» пакет документації. Відразу варто приготуватися до того, що регіональні ТПП можуть запрошувати повний пакет документації.

Отже, склад скороченого пакета документів:

- Заповнена та підписана керівником підприємства форма звернення (заяви).

- Копія договору.

- Повідомлення до іншої сторони.

- Копія наказу (розпорядження) про припинення діяльності.

***Примітка: Документи до відповідної ТПП можна надіслати електронною поштою.

Склад повного пакета документів:

- Заповнена та посвідчена підписом керівника заява.

- Примірник договору (включно з іншими матеріалами на підтвердження обсягу та строків виконання зобов’язань).

- Документи на підтвердження належного виконання зобов’язань до дати настання форс-мажору.

- Примірник наказу (розпорядження) про припинення діяльності.

- Документи на підтвердження настання форс-мажору (закон №530-IX, постанови Кабміну «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 р. № 211 та «Про внесення змін до постанови № 211»).

- Повідомлення до іншої сторони.

- Докази форс-мажору (закриття об’єкта оренди, офіційне листування й таке інше).

- Витяг з ЄДР.

- Копія документа про взяття заявника на податковий облік.

- Копія платіжного документа про оплату адмін. послуг.

- Документ про річний дохід (не перевищує еквівалент 10 млн євро): копія фін. звіту суб'єкта бізнесу за минулий рік чи інші документи, що підтверджують обсяги річного доходу.

- Документ про середню кількість співробітників (не перевищує 50 осіб): копія звіту 1-ПВ/ 6-ПВ за минулий рік або інші документи на підтвердження.

За яких обставин можна не сплачувати за оренду в період карантину?

Про можливості звільнення від орендної плати на час карантину йдеться в законі №540-IX, що набрав чинності 2 квітня. Зокрема, відповідні зміни внесені до Прикінцевих й Перехідних положень ЦКУ:

З моменту запровадження карантину постановою Кабміну від 11 березня № 211 (з наступними змінами й доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном.  

Однак в будь-якому випадку слід розуміти: від сплати будуть звільнятись ті особи, які не можуть використовувати наймані приміщення за обставин, що від них не залежать, тобто закриття закладів внаслідок дії карантину. Звільнення від орендної плати не є обов’язковим. За відсутності домовленостей між орендодавцями та наймачами чималу кількість справ доведеться вирішувати в суді. Крім того, якщо навіть питання орендної плати буде узгоджене, орендарі не звільняються від витрат на комунальні послуги.

Наразі існує можливість звернутись до орендодавця з посиланням на законодавчі зміни, та просити зупинення нарахування орендної плати за весь час карантину без обов’язкового отримання Сертифікату ТПП про форс-мажор. Проте зважаючи на формулювання «в установленому законом порядку» не виключено, що на практиці Сертифікат буде потрібен.

Насамкінець, варто згадати про інші важливі нововведення, що будуть корисними для підприємництва в умовах вимушеного зупинення діяльності:

До 31 березня не нараховується плата за землю/ податок на нежитлову нерухомість.

В проміжок часу, поки триває карантин, не дозволяється збільшувати відсотки за кредитами.

18 березня – 31 травня діє мораторій на здійснення документальних/ фактичних перевірок (крім тих, які стосуються бюджетного відшкодування ПДВ).

До 30 червня триває заборона на здійснення органами держ. нагляду решти планових заходів у сфері господарської діяльності.

За порушення податкового законодавства, що вчинені з 1 березня до 31 травня, штрафні санкції не застосовуються (за винятками).

Перенесений до 1 липня кінцевий термін подачі річної декларації про майновий стан й доходи.

З 1 березня до 30 квітня ФОПи звільнюються від нарахування/ сплати єдиного внеску.