Бізнес - це вірус, який множиться там, де є сприятливі для нього умови

Адже саме там, де бізнесу комфортно, він росте кількісно. Олігархічні структури живляться доступом до державних ресурсів в той час як бізнес, побудований на ринкових стандартах, поширюється завдяки кваліфікованим та креативним кадрам.

І цей зріст сам собою генерує конкурентний ринок – без програм державної підтримки та без жодного планування щодо "створення робочих місць".

"Косметичне" підвищення мінімальної зарплатні на фоні падіння купівельної спроможності , ясна річ, до позитивних змін для простих людей не призведе. Забезпечити належний рівень оплати праці може лише розвиток підприємництва як такий, а відповідно – конкуренція роботодавців.

Там, де є конкурентний ринок, спостерігається якісний розвиток компаній – попит на освічених та ініціативних спеціалістів, краща мотивація кваліфікованих фахівців, спрага до інновацій, а, отже, виробництво товарів та послуг з високою доданою вартістю.

Податок на виведений капітал

Сприятливий бізнес-клімат – це коли окрім звільнення від обтяжливого податкового навантаження, формальностей, перевірок і корупційного тиску, підприємці отримують можливість швидше зростати навіть в умовах браку доступу до зовнішнього фінансування.

Вкладати кошти у розвиток власної справи – ось найкращий внесок будь-якого підприємця у добробут країни. Поки гроші обертаються в компанії, вони створюють додану вартість, забезпечують робочі місця, надходження до бюджету від ПДВ і ПДФО, наповнюють Пенсійний фонд. Вилучати частину прибутку на цьому етапі шкідливо для економіки в перспективі.

Основна ідея податку на виведений капітал: прибуток, отриманий підприємством, не оподатковується доти, поки він не виплачується власникам у формі дивідендів або не виводиться через прирівняні платежі.

Плюси такої моделі оподаткування очевидні:

1) створюються стимули для ділової та інвестиційної активності. Як показав досвід Естонії, до країни відразу збільшився приплив іноземних інвестицій;

2) у підприємств немає необхідності занижувати фінансовий результат, а отже, фінансова звітність підприємств може стати більш прозорою й релевантною для інвесторів і банків;

3) податкові зобов'язання легко перевіряти, адже операції, що віднесені до об'єкта оподаткування, складно приховати. Податківцям досить буде проконтролювати факт наявності таких операцій. Відповідно, зникне тема для спорів: "можна чи не можна відносити до витрат?", "чи потрібно коригувати?".

Насправді ідея податку на виведений капітал не нова. Ця модель оподаткування з 2000 року працює в Естонії, яка в рейтингу Doing Business за легкістю ведення бізнесу займає 12 місце (для порівняння, Україна – 76 -е). Чи відповідає реальним можливостям та потребам у розвитку економіки України саме 76-є місце за підсумками останнього звіту Doing Business ? – Аж ніяк.

Позиція в рейтингу — це не лише фіксація зміни регуляторної бази, а й прогноз щодо зростання чи деградації економіки у найближчій перспективі.

Під легкістю ведення бізнесу, покращенням бізнес-клімату, розуміється зняття зайвих або застарілих бар'єрів у взаєминах державних структур і приватних компаній, максимальне спрощення умов ведення господарської діяльності. Не тотальне скасування державного контролю, а заходи з підвищення його ефективності, сфокусовані на актуальних проблемах ринку, а не на пустих формальностях.

Усе це — конкретний внесок у створення прозорої та ефективної державної адміністративної вертикалі та поступальне зростання інвестиційного портфеля країни.

Інвестиції - умова добробуту громадян

Практично кожного разу, коли ми чуємо про підвищення цін на продукти щоденного вжитку, скорочення персоналу або хабарництво в держустановах, слід пояснювати це, бодай одним оком поглядаючи на позицію України в рейтингу Doing Business.

Простих людей – найманих працівників, трударів бюджетної сфери та пенсіонерів – насправді дані щорічного рейтингу Doing Business стосуються не менше, ніж власників бізнесу чи топ-менеджерів інвестиційних активів.

Адже це своєрідний "прогноз погоди" щодо розвитку вітчизняного ринку праці, інвестицій та безпосередньо залежного від них соціального розвитку та життєвого комфорту громадян.

Від цього залежіть індексація зарплат, купівельна спроможність населення, а також доступність дешевого кредитування та конкурентоспроможність ринку в цілому.