«Прокуратура і адвокатура - це як два ножі, які безперервно точаться один об один. Чим витонченіші адвокати, тим витонченішими з часом стають прокурори», - зазначав Эндрю Найдерман в екранізованій книзі «Адвокат диявола». Це ніби про сучасні зміни в українському процесуальному законодавстві.

Призначення експертизи по-новому, незаконне накладення арештів силовиками та пришвидшений судовий розгляд – як буде на практиці та наскільки швидко вдасться адвокатам оволодіти тонкощами нововведень?

Юридична спільнота вже вдосталь обговорила закон, підписаний Президентом Володимиром Зеленським 17 жовтня 2019 року, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», який запроваджує певні нововведення у порядку здійснення кримінального провадження.

Проаналізую практичне значення ключових тез закону.

Проголошення вступної промови. На перший погляд, не так суттєво, проте… в інших країнах світу явище поширене і, як, показує практика, впливає на хід кримінального процесу. Один із найяскравіших недавніх прикладів – покази екс-посла США в Україні Марі Йованович в рамках процедури імпічменту американського президента. Промова не адвоката, а свідка, проте від того вона не стає менш значимою.  Розшифровка стенограми на 317 сторінок розпочинається саме з вступного виступу, зміст якого задає логіку подальшого допиту, формує думку присутніх та закладає підґрунтя цілісності картини, замість фрагментарних свідчень у форматі питання-відповідь. В Україні така новела застосовуватиметься вперше. До цього часу суд розпочинався з оголошення прокурором обвинувального акту та визначення формально порядку досліджень і допитів. Тепер початком судового розгляду буде повідомлення адвоката і прокурора про обставини, які вони бажають довести, і докази, на яких ці обставини ґрунтуються. Це той з етапів, де проявлятиметься майстерність адвоката в риториці, чіткості донесення думки, причинно-наслідкового зв’язку та переконливості.

Відключити

Призначення експертизи. Відомо, що, до змін в законодавстві, адвокату потрібно було обґрунтовувати клопотання про призначення експертизи перед слідчим суддею, в якого і без того понаднормова завантаженість. І це в реальній мірі порушувало право на захист. Тепер адвокат може використовувати весь арсенал експертиз і цим, фактично, розширено право збирати письмові докази на рівні зі стороною обвинувачення. Такі нововведення ставлять у рівні можливості адвоката і прокурора. Скоріше за все, слідчі правоохоронних органів не надто зрадіють такій новелі, адже це «втручання» в їхню логіку проведення досудового розслідування.  До того ж юридична сила експертного висновку сторони кримінального провадження матиме таку ж саму вагу, як і висновок експерта, залученого на підставі ухвали слідчого судді.  Що важливо - суб'єктом судово-експертної діяльності з боку звинувачення в кримінальному провадженні може бути не лише державна спеціалізована установа. Таким чином усунуто монополізацію права здійснення таких дій.

Заходи забезпечення кримінального провадження. Слідчий та прокурор у разі відмови у задоволенні або часткового задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна зобов’язані негайно вжити заходів для повернення вилученого майна власнику та направити повідомлення про виконання відповідної ухвали слідчому судді. Нові зміни до КПК передбачають необхідність повідомляти слідчого суддю про результати виконання ухвал про накладення арешту або відмові в такому накладенні. Такий механізм – це ще один вагомий крок до перешкоджання маніпуляціям та зловживанням зі сторони обвинувачення. Не секрет, що правоохоронці за повернення тимчасово вилученого майна часто провокували власника майна на давання хабаря. Багато хто, розуміючи всю складність процедури та розтягнуті строки повернення майна, вимушений був погоджуватись на цінову пропозицію силовиків.

Судовий розгляд. Відтепер, для початку судового розгляду достатньо оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акту. Суд також вправі обмежити тривалість оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акту або позовної заяви цивільним позивачем. Це ж право суду стосується і тривалості вступних промов. З одного боку, таке нововведення суттєво прискорить тривалість судового розгляду, проте не виключена можливість зловживань суддів і сторони обвинувачення щодо позбавлення сторони захисту можливості всебічно і повно донести власну позицію щодо обставин справи.

Наостанок хочу звернути увагу колег по адвокатській спільноті, що є й неприємні зміни. Ми знову повертаємося до фактично нескінченного розслідування кримінальних проваджень за фактами злочинів, коли у справі немає підозрюваних (або вони зумисне не встановлені). Відповідні зміни внесені до статті 219 КПК України. Якщо раніше строк досудового розслідування «фактової справи» відраховувався з дня внесення відомостей до ЄРДР і не міг перевищувати 12 місяців, то тепер відлік починається з моменту повідомлення особі про підозру. До такого повідомлення все розслідування, проведення слідчих дій (обшуків, допитів тощо) фактично можна буде здійснювати роками, аж поки не почне спливати строк притягнення до кримінальної відповідальності. І хоча у більшості проваджень буде зрозумілим, що воно стосується конкретної особи, та відсутність формального статусу не дозволить реалізувати право на захист.